ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.07.2022Справа № 910/20824/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНГА ЕНЕРДЖІС"
до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ"
про стягнення 671 195,83 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "СІНГА ЕНЕРДЖІС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про стягнення 671 195,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №15037/01 від 12.04.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 відкрито провадження у справі № 910/20824/21, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
26.01.2022 через канцелярію суду від Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" надійшла заява про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2022 у задоволенні клопотання Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про розгляд справи №910/20824/21 у порядку загального позовного провадження відмовлено.
26.01.2022 через канцелярію суду від Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що позивачем не доведено дат настання строку виконання зобов'язань щодо оплати електроенергії за спірний період, а тому відповідач вважає, що розрахунок штрафних санкцій є необґрунтований. Також, відповідач стверджує, що із запровадженням 01.07.2019 нової моделі ринку електричної енергії передбачено спеціальний порядок розрахунків за електричну енергію, продану за зеленим тарифом, відповідно до якого повна оплата електроенергії продавця за зеленим тарифом пов'язана з надходженням коштів на рахунок відповідача від оператора системи передачі - ПАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО". Також, відповідач звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" визначено спосіб (порядок) виконання зобов'язань з оплати електричної енергії, що виникли станом на 01.08.2020 у відповідача перед виробниками за "зеленим" тарифом, відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років. Відповідач вважає, що невиконання ПАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" спеціальних обов'язків, що передбачені умовами договору, виключає фактичну можливість здійснення повних розрахунків з такими виробниками відповідачем.
26.01.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру неустойки, 3% річних та інфляційних втрат до 1 гривні.
26.01.2022 через канцелярію суду від Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" надійшли заяви про залучення Кабінету Міністрів України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та ПрАТ «НЕК Укренерго» як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
У відповідності до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).
З урахуванням наведеного дії вчинення яких обмежено першим судовим засіданням могли бути здійснені протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, тобто до 19.01.2022 включно.
Отже, заяви відповідача про залучення Кабінету Міністрів України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та ПрАТ «НЕК Укренерго» як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, подані до суду з порушенням строків встановлених Господарським процесуальним кодексом України. У зв'язку з чим, ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.01.2022 заяви Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залишено без розгляду.
10.02.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
21.02.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.05.2022 витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНГА ЕНЕРДЖІС":
- докази поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "СІНГА ЕНЕРДЖІС" електричної енергії Державному підприємстві "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на підставі договору №15037/01 від 12.04.2018 у квітні 2020 року на суму 7 977 862,27 грн. (оригінал або належним чином завірену копію акту купівлі-продажу електроенергії між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІНГА ЕНЕРДЖІС" та Державним підприємством "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" за квітень 2020 року).
- письмові пояснення щодо набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №910/12098/21.
20.06.2022 через відділ діловодства суду від позивача на виконання вимог ухвали суду від 30.05.2022 надійшли письмові пояснення з доказами по справі.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
Державне підприємство "Гарантований покупець" є суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії на провадження діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця, у відповідності до Закону України "Про ринок електричної енергії" зобов'язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством.
12.04.2018 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" (ВАД, позивач) укладено договір № 15037/01 (надалі - договір), у відповідності до п. 1.1 якого ВАД зобов'язався продавати, а ДПЕ зобов'язався купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.
30.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ), Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" (виробник за "зеленим" тарифом) та Державним підприємством "Гарантований покупець" (гарантований покупець, відповідач) з метою приведення договору у відповідність до Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між Гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРКП від 26.04.2019 року № 641 (надалі - Порядок) було укладено додаткову угоду № 194/01 до договору, відповідно до умов якої права покупця електричної енергії за укладеним договором перейшли до державного підприємства "Гарантований покупець".
Підписанням додаткової угоди № 194/01 від 30.06.2019 сторони дійшли згоди замінити статті 1-10 договору статтями 1-8 в новій редакції.
Так, пунктом 1 додаткової угоди № 194/01 від 30.06.2019 предметом договору сторони визначили, що виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а Державне підприємство "Гарантований покупець" зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом затвердженого постановою НКРЕП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).
У подальшому в зв'язку із змінами, що вносилися до Типового договору сторонами внесені зміни до договору додатковими угодами № 2002/01 від 28.12.2019, № 878/01/20 від 31.03.2020, № 1097/01/21 від 05.03.2021.
Згідно п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди № 878/01/20 від 31.03.2020 сторони передбачили "За цим договором продавець "за зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а Гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, в тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).
Положенням п. 3.3 договору в редакції додаткової угоди №878/01/20 від 31.03.2020 встановлено, що оплата товарної продукції (електричної енергії) купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Згідно з п. 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7. та 8.8. глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7. та 8.8. глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Пунктом 10.4. Порядку передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює, остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
На виконання умов укладеного договору позивачем було продано відповідачу електричну енергію:
- в квітні 2020 року на суму 7 977 862,27 грн. (в т.ч. ПДВ 1 329 643,71 грн.);
- в травні 2020 року на суму 9 169 235,66 грн. (в т.ч. ПДВ 1 528 205,94 грн);
- в червні 2020 року на суму 7 836 749,89 грн. (в т.ч. ПДВ 1 306 124,98 грн);
- в липні 2020 року на суму 6 537 865,13 грн. (в т.ч. ПДВ 1089 644,19 грн.).
У зв'язку зі неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті за договором №15037/01 від 12.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 30 666 184, 60 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), яка складається з: 23 043 455, 80 грн - основний борг за актами купівлі-продажу електроенергії за квітень 2020 - липень 2020, 1 844 715, 69 грн - пеня за прострочення оплати, 2 790 481, 67 грн - інфляційні збитки, 870 467, 96 грн - 3 % річних, 2 117 063, 48 грн - штраф.
Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором №15037/01 від 12.04.2018, яке встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №910/12098/21, позивачем заявлено до стягнення з відповідача нараховані 3% річних у розмірі 231 065, 88 грн та інфляційні втрати у розмірі 440 129,99 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №910/12098/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінга Енерджіс" заборгованість в розмірі 23 043 455 (двадцять три мільйони сорок три тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн 80 коп., 3 % річних в розмірі 870 467 (вісімсот сімдесят тисяч чотириста шістдесят сім) грн 96 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 790 481 (два мільйони сімсот дев'яносто тисяч чотириста вісімдесят один) грн 67 коп., пеню в розмірі 922 357 (дев'ятсот двадцять дві тисячі триста п'ятдесят сім) грн 84 коп., штрафу в розмірі 1 058 531 (один мільйон п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять один) грн 74 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 459 922 (чотириста п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять два) грн. 77 коп, в іншій частині позову відмовлено, у зв'язку із задоволенням клопотанням про зменшення розміру пені, штрафу на 50%.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/12098/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2021. Отже, станом на час розгляду справи рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №910/12098/21 не набрало законної сили.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України).
Як встановлено судом, позивачем було здійснено поставку електричної енергії відповідачу, а саме: в квітні 2020 року на суму 7 977 862,27 грн. (в т.ч. ПДВ 1 329 643,71 грн.), в травні 2020 року на суму 9 169 235,66 грн. (в т.ч. ПДВ 1 528 205,94 грн), в червні 2020 року на суму 7 836 749,89 грн.( в т.ч. ПДВ 1 306 124,98 грн), в липні 2020 року на суму 6 537 865, 13 грн. ( в т.ч. ПДВ 1089 644,19 грн.). Факт постачання електричної енергії підтверджуються підписаними сторонами договору без будь-яких зауважень актів купівлі-продажу електроенергії від 30.04.2020, від 31.05.2020, від 30.06.2020, від 31.07.2020.
Судом також встановлено, що електроенергія за актами купівлі-продажу була оплачена відповідачем частково, зокрема: 1) за електроенергію, відпущену в квітні 2020 року - платіжними дорученнями № 24 236 від 16.04.2020 на суму 104 289,78 грн, № 25 442 від 24.04.2020 на суму 244 729,60 грн, № 119 019 від 29.04.2021 на суму 743 450,22 грн, № 120 235 від 29.04.2021 на суму 1 172 472,19 грн, № 115 745 від 31.03.2021 на суму 2 229 839,49 грн, № 105 747 на суму 1 131 710, 50 грн. Заборгованість за відпущену електроенергію в квітні 2020 року складає 2 151 481, 59 грн; 2) за електроенергію відпущену в травні 2020 року - платіжними дорученнями № 29 937 від 25.05.2020 на суму 274 742,91 грн, № 29 270 від 15.05.2020 на суму 111 810, 44 грн. Заборгованість за відпущену в травні 2020 року електроенергію складає 8 782 696, 19 грн; 3) за електроенергію відпущену в червні 2020 року - платіжними дорученнями № 32914 від 25.06.2020 на суму 128 954,05 грн, № 32 499 від 15.06.2020 на суму 157 328,85 грн. Заборгованість за відпущену в червні 2020 року електроенергію складає 7 550 466, 99 грн; 4) за електроенергію відпущену в липні 2020 року - платіжними дорученнями № 38 643 від 24.07.2020 на суму 129 123,37 грн, № 36 510 від 15.07.2020 на суму 127 094,66 грн. Заборгованість за відпущену електроенергію в липні 2020 року електроенергію складає 6 281 647,10 грн.
Отже, загальна сума основного боргу відповідача у квітні 2020 року, травні 2020 року, червні 2020 року та липні 2020 року за договором №15037/01 від 12.04.2018 складає 23 043 455, 80 грн.
Поряд з тим, при встановленні остаточної суми боргу відповідача судом враховано наявні в матеріалах справи акт звірки розрахунків станом на 30.09.2021, який підписаний та скріплений печатками сторонами без зауважень.
Судом не приймаються до уваги твердження відповідача стосовно невірності розрахунків позивача та не врахування часткової оплати відповідачем у розмірі 1 722 836,07 грн, оскільки у зв'язку із сплатою відповідачем частини боргу у розмірі 1 722 836,07 грн, основний борг відповідача становить 23 043 455, 80 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Постановою НКРЄКП від 27.05.2020 № 995 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у квітні 2020 року, отже, відповідач зобов'язаний провести остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у квітні 2020 року у строк по 29.05.2020 року (включно).
Постановою НКРЄКП від 24.06.2020 № 1211 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у травні 2020 року, отже, відповідач зобов'язаний провести остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у травні 2020 року у строк по 26.06.2020 року (включно).
Постановою НКРЄКП від 22.07.2020 № 1435 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020 року, отже, відповідач зобов'язаний провести з ТОВ "Сінга Енерджіс" остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у червні 2020 року у строк по 24.07.2020 року (включно).
Постановою НКРЄКП від 19.08.2020 № 1600 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020 року, отже, відповідач зобов'язаний провести остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у липні 2020 року у строк по 21.08.2020 року (включно).
З огляду на встановлені договором строки оплати та враховуючи норми чинного законодавства, погоджений сторонами порядок оплати за відпущену електричну енергію є таким, що настав.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем 15.11.2021 сплачено основний борг за договором №15037/01 від 12.04.2018 у розмірі 23 043 455,80 грн.
Щодо доводів відповідача про пов'язаність обставин отримання ним актів купівлі - продажу електроенергії зі строком виконання ним своїх грошових зобов'язань з її оплати, слід зазначити наступне.
Так, строк виконання відповідачем свого грошового зобов'язання з остаточного розрахунку за електричну енергію пов'язано саме з фактом затвердження Регулятором розміру вартості послуги, а не з фактом отримання відповідачем акту.
Як встановлено судом, сторонами підписані акти купівлі-продажу електроенергії за квітень 2020 року, за травень 2020 року, червень 2020 року та за липень 2020.
Як було вказано вище, НКРЕКП своїми постановами затвердив розмір вартості послуги у вказаних місяцях, а тому строк виконання відповідачем свого грошового зобов'язання станом на момент пред'явлення позову у даній справі є таким, що настав.
Отже, доводи відповідача судом відхиляються, у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних здійснений позивачем за період з 16.07.2021 по 14.11.2021, судом встановлено, що розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на те, що порушення Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" зобов'язань щодо оплати вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом, виключає фактичну можливість здійснення повних розрахунків відповідача з виробниками.
З огляду на ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, та відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором №15037/01 від 12.04.2021 саме на відповідача покладено обов'язок здійснювати оплату відпущеної електричної енергії, виробленою продавцем за "зеленим" тарифом, а також відповідно до Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКЕКП від 26.04.2019 № 641.
Посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов'язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника без підтвердження цього належними доказами, яких відповідачем надано не було, не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов'язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом".
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача та не приймає доводи відповідача.
Судом також відхиляються доводи відповідача про те, що виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб'єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Однак, суд звертає увагу про відсутність нормативного акту, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов'язань Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" перед позивачем, ніж передбачено договором та Порядком.
У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не підтверджено належними та достатніми доказами обставини на які він посилається у відзиві на позов, суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Водночас, відповідачем заявлено про зменшення розміру 3 % річних та інфляційних втрат до 1 гривні.
Стаття 625 входить до розділу I "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 Цивільного кодексу України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Згідно з усталеною судовою практикою нарахування на суму боргу трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Відтак, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та у отриманні компенсації від боржника.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 904/4593/17, від 13.06.2018 у справі № 912/2708/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17, від 23.05.2018 у справі № 908/660/17, від 05.08.2020 у справі №757/12160/17-ц, від 02.09.2020 у справі № 802/1349/17-а, від 22.04.2020 у справі № 922/795/19, від 19.12.2019 у справі № 911/2845/18.
Отже, заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені судом на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України.
На підставі наведеного, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру 3 % річних та інфляційних втрат до 1 гривні.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені вище обставини, суд повністю задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНГА ЕНЕРДЖІС" до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про стягнення 671 195,83 грн.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНГА ЕНЕРДЖІС" (57401, Миколаївська обл., Березанський р-н, селище міського типу Березанка, вулиця НОВОСЕЛЬСЬКА, будинок 68; ідентифікаційний код 41398163) інфляційні втрати у розмірі 440 129,96 грн, 3% річних у розмірі 231 065,87 грн та судовий збір у розмірі 10 067,94 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 14.07.2022.
Суддя О.В. Гулевець