ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.07.2022Справа №910/8029/21
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес"
доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
простягнення 39 620,04 грн.
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники сторін в судове засідання, призначене на 05.07.2022, не з'явилися, у зв'язку з чим розгляд справи було завершено в порядку письмового провадження, а тому згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення його повного тексту.
У травні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнівес" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення 39 620,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Юнівес" на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту програма "Оптима" №ПС-0103-А/18/КВ2 від 11.10.2018 та внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Renault Scenic, державний номерний знак НОМЕР_2 , водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, станом на дату настання останньої була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група") на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/004669451, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування спричинених збитків в частині 39 620,04 грн. покладається на відповідача.
У змісті позовної заяви Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнівес" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 2 270,00 грн. та очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 9 000,00 грн., відшкодування яких просить покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 відкрито провадження у справі №910/8029/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.
07.06.2021 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що ним в повному у обсязі виконано свої обов'язки з відшкодування спричинених збитків (у розмірі 33 379,96 грн.), а в частині відшкодування збитків у розмірі 39 620,04 грн. у відповідача обов'язок відсутній, оскільки позивачем не враховано коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу, а також не надано доказів того, що він поніс збитки у розмірі ПДВ. Крім того, відповідач зазначає, що не підлягає виплаті страхове відшкодування за деталі, які не були пошкоджені при ДТП, але були включені позивачем в рахунок-фактуру №АК-0000524 від 16.09.2019. Також позивач вказує на те, що сума витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 9 000,00 грн. є значно завищеною, безпідставною, не підтвердженою жодним доказом та не може підлягати стягненню з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 призначено у справі судове засідання на 24.06.2021.
10.06.2021 засобами поштового зв'язку від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що надані відповідачем розрахунок фізичного зносу та ремонтна калькуляція є неналежними доказами, оскільки такий розрахунок складено особою без зазначення чи має така особа відповідні знання та кваліфікацію для проведення розрахунків і складання відповідних документів, а також без особистого огляду пошкодженого транспортного засобу.
18.06.2021 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що враховуючи рік випуску пошкодженого автомобіля (2012 рік) коефіцієнт фізичного зносу не може бути стягнутий з відповідача. Крім того, відповідач вказує на те, що позивач не запрошував представників Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" для огляду пошкодженого автомобіль та на огляд такий автомобіль не надавав.
22.06.2021 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" надійшла заява про відкладення судового засідання у зв'язку з участю представника відповідача в судовому засіданні у справі №607/15110/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання 24.06.2021 та з урахуванням клопотання відповідача, судове засідання відкладено на 13.07.2021, визнано обов'язковою явку сторін у наступне судове засідання.
12.07.2021 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" надійшла заява про відкладення судового засідання у зв'язку з участю представника відповідача в судовому засіданні у справі №671/929/21.
В судове засідання 13.07.2021 з'явився представник позивача, який висловив свою думку щодо призначення у справі судової експертизи.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 відхилено клопотання відповідача про відкладення судового засідання, як необґрунтоване, оскільки попередній раз представник відповідача повідомив суду недостовірну інформацію щодо участі в іншому судовому засіданні (з ухвали Тернопільського апеляційного суду від 24.06.2021 у справі №607/15110/20 вбачається, що представник Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" в судове засідання 24.06.2021 не з'явився), що є зловживанням процесуальними правами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 призначено у даній справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, у зв'язку з чим провадження у справі №910/8029/21 на час проведення такої експертизи зупинено, а справу надіслано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
12.05.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/8029/21, які були повернуті Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, у зв'язку з проведенням судової автотоварознавчої експертизи, за результатами якої складено висновок експерта №24521/21-54 від 11.05.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2022 поновлено провадження у справі №910/8029/21 та призначено засідання на 07.06.2022; запропоновано сторонам у строк протягом десяти днів з дня одержання даної ухвали надати суду письмові пояснення з урахуванням висновку експерта №24521/21-54 від 11.05.2022.
У зв'язку з неявкою представників сторін у засідання, призначене на 07.06.2022, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 призначено засідання на 05.07.2022; визнано явку представників сторін у судове засідання обов'язковою.
27.06.2022 засобами поштового зв'язку від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" надійшли заперечення, в яких відповідач вказує, що у висновку експерта №24521/21-54 від 11.05.2022 встановлено розмір відновлювального ремонту автомобіля Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу та з ПДВ і встановлено, що такий розмір складає 43 547,43 грн. До того ж, відповідач звертає увагу суду, що позивачем не було надано доказів проведення фактичного ремонту транспортного засобу або проведення такого ремонту особою, яка є платником податку на додану вартість, а відтак Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" не зобов'язане відшкодовувати вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Sandero з урахуванням ПДВ.
В судове засідання, призначене на 05.07.2022, сторони явку своїх представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наступним.
Ухвала суду від 14.06.2022 про відкладення судового засідання була надіслана відповідачу 16.06.2022 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32 літ. А), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105492345144 була вручена відповідачу 25.06.2022.
Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Позивачу також 16.06.2022 було надіслано ухвала суду від 14.06.2022 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72.
Однак поштове відправлення не було вручене позивачу та було повернуте до суду 04.07.2022 у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку від 28.06.2022 на відповідному конверті.
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 3 та п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Юнівес" ухвали суду від 14.06.2022 є 28.06.2022 (дата проставлення на довідці відділення поштового зв'язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення, направленого позивачу на адресу місцезнаходження), а Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Українська страхова група" - 25.06.2022 (день проставлення у поштовому повідомленні №0105492345144 відмітки про вручення судового рішення).
При цьому, судом враховано, що двічі поспіль після дат засідань від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" надходили клопотання про відкладення судового засідання. Так, 10.06.2022 засобами поштового зв'язку до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення призначеного на 07.06.2022 засідання, мотивоване зайнятістю його представника у засіданні по справі №760/18610/20 в Київському апеляційному суді; а 06.07.2022 засобами поштового зв'язку надійшло клопотання відповідача про відкладення призначеного на 05.07.2022 судового засідання, мотивоване зайнятістю його представника у засіданні по справі №712/11273/21 у Придніпровському районному суду міста Черкаси.
Розглянувши дані клопотання Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи №910/8029/21, оскільки, по-перше, частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік обставин за яких суд зобов'язаний відкласти розгляд справи:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Однак, у судовому засіданні 05.07.2022 не мала місця жодна із наведених обставин, оскільки відповідач не забезпечив явку свого представника у друге поспіль судове засідання.
Частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Зважаючи на те, що відповідач не забезпечив явку свого представника в друге поспіль засідання по справі №910/8029/21, то суд вправі розглянути справу за відсутності представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" незалежно від причин його неявки.
По-друге, розглянувши клопотання відповідача про відкладення засідань, суд прийшов до висновку про відсутність поважних причин неявки представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" з огляду на наступне.
Так, з долученої до поданого до Господарського суду міста Києва 10.06.2022 клопотання судової повістки-повідомлення не вбачається, що явка представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" в призначене на 07.06.2022 судове засідання Київського апеляційного суду є обов'язковою.
Більше того, представником відповідача - Василевським О.Л. також і не надано жодних доказів того, що він є представником Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" у межах справ №760/18610/20 та №712/11273/21, в той час як судом враховано, що відповідач є юридичною особою та може мати декілька представників для представництва своїх інтересів у судах.
Відтак, суд вважає, що Василевським О.Л. не долучено до своїх клопотань жодного належного доказу необхідності його участі у судових засіданнях в межах справ №760/18610/20 та №712/11273/21.
При цьому, суд також враховує, що представником відповідача в межах даної справи вже допускалось зловживання своїми процесуальними правами, яке полягало у тому, що ним було подано до суду клопотання про відкладення засідання по справі №910/8029/21, призначеного 26.06.2021, мотивоване необхідністю його участі в судовому засіданні у справі №607/15110/20. Однак з ухвали Тернопільського апеляційного суду від 24.06.2021 у справі №607/15110/20 вбачається, що представник Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" не прийняв участь у судовому засіданні 24.06.2021. Тобто, представник відповідача просив суд відкласти судове засідання у цій справі, хоча не приймав участі у засіданні по справі №607/15110/20.
По-третє, засідання у даній справі було призначене на 07.06.2022 на 12:40 год., в той час як судове засідання у Київському апеляційному суді в межах справи №760/18610/20 було призначено на 07.06.2022 о 14 год. 15 хв., тобто через 1,5 години.
В свою чергу, 05.07.2022 засідання по справі №910/8029/21 було призначено на 11:00 год., натомість судове засідання по справі №712/11273/21 Придніпровським районним судом міста Черкаси було призначене на 05.07.2022 на 12:00 год.
Зважаючи на технічні можливості, представник відповідача не був позбавлений можливості взяти участь у засіданнях по справі №910/8029/21 в режимі відеоконференції поза межами суду (за допомогою власних технічних пристроїв), однак відповідачем навіть не було ініційовано такого процесу.
По-третє, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Суд зазначив, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
У зв'язку з наведеним суд прийшов до висновку про можливість розглянути справу №910/8029/21 по суті за відсутності представників сторін.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, надані у засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, встановив наступне.
11.10.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Юнівес" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту програма "Оптима" №ПС-0103-А/18/КВ2 (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно Договору вигодонабувачем є ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 1.15 Договору строк його дії встановлено з 13.10.2018 по 12.10.2019.
23.08.2019 близько 08 год. 30 хв. по Кільцевій дорозі навпроти вул. Зодчих, 30 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля Renault Scenic, державний номерний знак НОМЕР_2 . А саме: ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Renault Scenic, під час перестроювання не надав переваги в русі, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем Renault Sandero, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.
Факт скоєння ДТП підтверджується відомостями Управління патрульної поліції у місті Києві про дорожньо-транспортну пригоду №3019247431480124.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 пунктів 2.3 (б), 10.3 Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Святошинського районного суду міста Києва від 24.09.2019 у справі №759/16521/19, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку з зверненням вигодонабувача до страховика за Договором із заявою про виплату страхового відшкодування від 23.08.2019, позивачем на підставі страхового акту №А-3219/КВ2 від 03.10.2019, укладених страховиком та вигодонабувачем угоди про погодження вартості транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди від 03.10.2019 і угоди про порядок виплати страхового відшкодування від 03.10.2019, виконано свої зобов'язання за Договором та здійснено відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати на вказаний вигодонабувачем рахунок АТ КБ "Приватбанк" у сумі 75 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №37339 від 09.10.2019.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як встановлено постановою Святошинського районного суду міста Києва від 24.09.2019 у справі №759/16521/19, спірна ДТП, внаслідок якої було завдано шкоду автомобілю Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 , сталася з вини водія автомобіля Renault Scenic, державний номерний знак НОМЕР_2 , - ОСОБА_3 .
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Renault Scenic, державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на дату настання спірної ДТП була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група") на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/004669451.
Договором (полісом) №АМ/004669451 передбачено, що франшиза становить - 2 000,00 грн., ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 100 000,00 грн.
Суд відзначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, чинній на момент страхового випадку (ДТП), тобто, станом на 23.08.2019.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Тобто, наведеними положеннями закону встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.
За змістом ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром.
Отже, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу може бути висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).
Так, позивач вказує, що згідно виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосервіс.М" (СТО) рахунку-фактури №АК-0000524 від 16.09.2019 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 , після дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 23.08.2019, становить 132 213,58 грн. Однак, в угоді про погодження вартості транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди від 03.10.2019 позивач з вигодонабувачем погодили, що вартість транспортного засобу Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 , після дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 23.08.2019, становить 75 000,00 грн. При цьому, позивач стверджує, що на момент настання ДТП строк експлуатації автомобіля Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 , не перевищував 7 років, а відтак коефіцієнт фізичного зносу даного автомобіля складає 0.
Суд відзначає, що домовленість страховика за договором добровільного страхування з вигодонабувачем щодо розміру страхового відшкодування не створює будь-яких правових наслідків для страховика за договором ОСЦПВВНТЗ, оскільки не є встановленням розміру витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням зносу в розумінні Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Таким чином, у рахунку-фактури №АК-0000524 від 16.09.2019, на підставі якого позивачем здійснювався розрахунок страхового відшкодування, вартість відновлювального ремонту спірного автомобіля визначена без врахування коефіцієнту фізичного зносу та з врахуванням суми ПДВ.
В свою чергу, за розрахунками відповідача (здійсненими з урахуванням направленого позивачем разом із заявою щодо відшкодування завданих збитків рахунку-фактури №АК-0000524 від 16.09.2019, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосервіс.М") вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0,54), однак без врахування суми ПДВ 20% та франшизи, складає 33 379,96 грн.
Позивач не погодився із визначеним відповідачем значенням коефіцієнту фізичного зносу та вказав, що розрахунок коефіцієнта здійснювала особа, кваліфікація якої не підтверджена належними доказами.
У зв'язку з наведеним та з метою визначення вартості відновлювального ремонту спірного автомобіля судом було призначено судову експертизу.
За наслідками проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України судової експертизи було складено висновок експерта №24521/21-54 від 11.05.2022 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи у господарській справі №910/8029/21, в якому визначено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу (0,5) автомобіля Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 23.08.2019, складає 43 547,43 грн., в тому числі з ПДВ.
Отже, судовим експертом було встановлено, що вартість відновлювального ремонту застрахованого за Договором транспортного засобу складає 43 547,43 грн. з ПДВ.
При цьому, розмір фактично виплачених позивачем коштів перевищує розмір відновлювального ремонту, розрахованого згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а тому визначальною для обрахунку розміру відшкодування, право вимоги якого до відповідача перейшло до позивача, є сума, визначена судовим експертом - 43 547,43 грн.
Попри наведене, судом враховано, що судовим експертом визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 , з врахуванням з ПДВ.
Однак, як вбачається із матеріалів справи позивачем було виплачено страхове відшкодування не на рахунок СТО, а на вказаний вигодонабувачем рахунок АТ КБ "Приватбанк". Тобто, отримувачем коштів за платіжним дорученням №37339 від 09.10.2019 є АТ КБ "Приватбанк", яке являється банківською установою та відповідно не могло здійснити фактичний ремонт автомобіля Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Жодних доказів здійснення фактичного ремонту автомобіля Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 , а відтак і понесення витрат на оплату вартості відновлення застрахованого за Договором автомобіля з урахуванням суми ПДВ позивачем суду не надано.
Верховний Суд у постанові від 27.03.2019 у справі №619/2671/16-ц зазначив, що вартість ремонту автомобіля із врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ. Таким чином, у разі проведення ремонтних робіт у особи, яка є платником ПДВ, позивач має право на відшкодування сплаченого ним податку за рахунок страхової компанії, якщо понесення витрат із сплати цього податку буде підтверджено відповідними доказами.
Із аналізу наведеного висновку касаційного суду вбачається, що мова йде про відсутність підстав для сплати суми ПДВ, нарахованої саме на послуги з ремонту автомобіля, оскільки відновлювальний ремонт може здійснюватися як суб'єктом господарської діяльності - платником податку на додану вартість, так і не платником податку. Отже, в частині, що стосується виконання ремонтних робіт у потерпілої особи може не виникнути обов'язок зі сплати суми ПДВ, нарахованої на виконані СТО роботи, а відтак факт понесення витрат в цій частині підлягає доведенню.
Однак, якщо є певна варіація з приводу обрання суб'єкта виконання відновлювального ремонту автомобіля, то у ціну деталей (складників) та необхідних для ремонту матеріалів (наприклад, фарби) для пошкодженого автомобіля, які завозяться на територію України з іншої країни, завжди включена сума ПДВ. А відтак, у витрати на закупівлю деталей та матеріалів для автомобілів (виробництва не України) завжди включена сума ПДВ, а тому в цій частині потерпіла особа в будь-якому випадку несе збитки, в які входить сума ПДВ.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що розрахована судовим експертом сума збитків (вартість відновлювального ремонту), завданих автомобілю Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 , відшкодування яких має бути покладене на відповідача, підлягає зменшенню на суму ПДВ, нараховану на таку складову як виконання ремонтних робіт.
У висновку експерта №24521/21-54 від 11.05.2022 визначено, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 10 028,00 грн. з ПДВ, відтак така вартість без ПДВ становить 8 356,67 грн.
Таким чином, з огляду на відсутність доказів здійснення фактичного ремонту автомобіля Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 , розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом даного транспортного засобу з урахуванням зносу, складає 41 846,10 грн.
Різниця між розміром фактично виплачених позивачем коштів та розміром відновлювального ремонту, обов'язок по відшкодуванню якого покладено на відповідача, може бути відшкодована в порядку ст. 1194 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Відтак, враховуючи визначені полісом №АМ/004669451 розмір франшизи - 2 000,00 грн. та ліміт відповідальності за шкоду майну - 100 000,00 грн., встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту автомобіля Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_1 , - 41 846,10 грн., та розмір фактично виплачених позивачем в якості страхового відшкодування за Договором коштів - 75 000,00 грн., відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 39 876,10 грн.
З метою отримання страхового відшкодування позивач у відповідності до приписів ст.ст. 11, 509, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся до відповідача із заявою щодо відшкодування завданих збитків в розмірі 73 000,00 грн. (вих. №19/11/20-06 від 20.11.2019).
У п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідач, здійснивши власний розрахунок страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, на виконання своїх зобов'язань за полісом сплатив позивачу в якості страхового відшкодування кошти у розмірі 33 379,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2668 від 31.01.2020.
Визначаючи суму страхового відшкодування, відповідач виходив з того, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_3 , становить 35 379,96 грн., однак судом в межах даної справи встановлено, що вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складала 41 846,10 грн.
Отже, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" було невірно визначено розмір страхового відшкодування, яке підлягало виплаті Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Юнівес" на виконання умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/004669451, у зв'язку з чим відповідачем було не повністю виконано свої зобов'язання та допущено прострочення виплати позивачу суми коштів у розмірі 6 466,14 грн. (41 846,10 грн. - 2 000,00 грн. франшизи - 33 379,96 грн. частково сплаченого відповідачем страхового відшкодування).
Відповідачем не надано суду доказів на спростування твердження позивача, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" не здійснило відшкодування шкоди в повному обсязі (в тому числі, після звернення позивача до суду із даним позовом).
За таких обставин, зобов'язання відповідача перед позивачем у розмірі 6 466,14 грн. підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано, а відтак Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" є таким, що прострочило своє зобов'язання із сплати страхового відшкодування у розмірі 6 466,14 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" та про наявність правових підстав для стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" страхового відшкодування у розмірі 6 466,14 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
У даній справі, на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України було проведено судову автотоварознавчу експертизу.
Відповідно до п. 7 ухвали Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 витрати по проведенню експертизи покладено на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнівес" з наступним віднесенням витрат на винну сторону відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Експертною установою було виставлено Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Юнівес" рахунок №3012 від 20.08.2021 на суму 5 148,30 грн. за проведення експертизи №24521/21-54, який був оплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №43662 від 01.09.2021, у зв'язку з чим експертною установою надано суду висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №24521/21-54 від 11.05.2022 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи у господарській справі №910/8029/21.
Таким чином, кошти у розмірі 5 148,30 грн., сплачені позивачем за проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України судової автотоварознавчої експертизи, є витратами позивача, які у відповідності до приписів п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У змісті позовної заяви Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнівес" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 2 270,00 грн. та очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 9 000,00 грн., відшкодування яких просить покласти на відповідача.
Попри наведене, станом на дату розгляду даної справи Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Юнівес" не надано доказів понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу - до матеріалів справи не долучено ні акту виконаних робіт (наданих послуг), ні детального опису виконаних робіт, ні доказів оплати Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Юнівес" таких послуг/робіт.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Оскільки при розгляді справи в порядку письмового провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі.
Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
З огляду на наведені приписи Господарського процесуального кодексу України, суд вважає передчасним вирішення питання щодо відшкодування позивачу витрат на оплату професійної правничої допомоги при ухваленні даного рішення.
Керуючись статтями 13, 74, 123, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32 літ. А; ідентифікаційний код 30859524) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72; ідентифікаційний код 32638319) суму страхового відшкодування у розмірі 6 466 (шість тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 14 коп., судовий збір у розмірі 370 (триста сімдесят) грн. 47 коп. та витрати на оплату експертизи у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 22 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволення позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до положень ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 14.07.2022.
Суддя Р.В. Бойко