ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.07.2022Справа № 910/13817/20
Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши заяву Міністерства інфраструктури України про відстрочення виконання судового рішення у справі № 910/13817/20
за позовом Антимонопольного комітету України
до Міністерства інфраструктури України
про зобов'язання виконати рішення.
Представники: згідно з протоколом судового засідання,
Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства інфраструктури України про зобов'язання виконати рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано рішення Антимонопольного комітету України від 06.02.2020 № 113-р по справі № 130-26.13/126-17, з огляду на що позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати пункт 2 резолютивної частини зазначеного рішення, а саме: розробити та затвердити прозору і недискримінаційну методику розрахунку розмірів ставок портових зборів, які справляються у морських портах.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 910/13817/20 позов задоволено повністю, зобов'язано Міністерство інфраструктури України виконати пункт 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 06.02.2020 № 113-р, а саме: розробити та затвердити прозору і недискримінаційну методику розрахунку розмірів ставок портових зборів, які справляються у морських портах; стягнуто з Міністерства інфраструктури України на користь Антимонопольного комітету України судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
24.06.2022 через відділ діловодства суду від Міністерства інфраструктури України надійшла заява про відстрочку виконання судового рішення у справі № 910/13817/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 суд ухвалив: прийняти до розгляду заяву Міністерства інфраструктури України про відстрочку виконання судового рішення у справі № 910/13817/20; розгляд заяви призначити на 12.07.2022; запропонувати стягувачу подати письмові пояснення на заяву; викликати для участі у судове засідання представників заявника (стягувача) та боржника.
11.07.2022 через відділ діловодства суду від позивача (стягувача) надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду.
12.07.2022 через відділ діловодства суду від відповідача (боржника) надійшло клопотання про долучення документів.
У судове засідання з розгляду заяви 12.07.2022 прибули представники сторін.
Представник заявника (боржника) підтримав заяву, представник позивача (стягувача) проти задоволення заяви заперечив.
Розглянувши заяву Міністерства інфраструктури України про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/13817/20, суд зазначає наступне.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 910/13817/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 та постановою Верховного Суду від 30.09.2021, позов задоволено повністю, зобов'язано Міністерство інфраструктури України виконати пункт 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 06.02.2020 № 113-р, а саме: розробити та затвердити прозору і недискримінаційну методику розрахунку розмірів ставок портових зборів, які справляються у морських портах; стягнуто з Міністерства інфраструктури України на користь Антимонопольного комітету України судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
28.07.2021 на виконання рішення видано відповідні накази.
Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/13817/20, Міністерство зазначає, що для виконання Указу Президента України № 837/2019 та рішення Антимонопольного комітету України № 113-р ним вживались у межах компетенції встановлені Законом про державну регуляторну політику всі можливі заходи, необхідні для розробки та затвердження прозорої і недискримінаційної методики розрахунку розмірів ставок портових зборів, які справляються у морських портах. Однак, процедура погодження регуляторного акту передбачає відповідний алгоритм дій, які необхідно здійснити розробнику проекту регуляторного акту, проте Міністерство не може впливати на строки вчинення необхідних дій іншими учасниками нормотворчого процесу. Вказані об'єктивні обставини істотно ускладнюють виконання Міністерством рішення Господарського суду м. Києва від 16.02.2021 у господарській справі № 910/13817/20.
Крім того, Міністерство зазначає, що бойові дії, введення воєнного стану унеможливлюють проведення повноцінних консультацій з громадськістю, а також окупація значної частини території України, припинення роботи морських портів через бойові дії унеможливлюють розроблення Методики, оскільки Методика повинна враховувати специфіку роботи окремих морських портів у різних регіонах, номенклатуру вантажів, визначити такий механізм розрахунку ставок портових зборів, який дасть можливість за рахунок коштів, отриманих від портових зборів, здійснювати утримання та розвиток морських портів, каналів, маяків та інших засобів навігаційного забезпечення на рівні, що відповідає національним інтересам та вимогам безпеки мореплавства. За таких обставин, Міністерство не може відповідати за дії, які від нього не залежать та у зв'язку з чим вказані обставини істотно ускладнюють виконання судового рішення щодо розробки та затвердження Методики.
Комітет проти задоволення заяви Міністерства заперечує та, зокрема, зазначає, що строк обов'язкового виконанням відповідачем зобов'язання, встановленого Рішеннями № 113-р, закінчився 18.06.2020 і відповідачем більше 2 років, а враховуючи дату 24.06.2014, коли була фактично розпочата ця справа, то більше 7 років, не виконано зобов'язання, встановлене Рішенням № 113-р, а саме не розроблено та не затверджено прозору і недискримінаційну методику розрахунку розмірів ставок портових зборів, які справляються у морських портах.
Комітет зазначає, що всі дії, направленні відповідачем на виконання Рішення № 113-р, мають декларативний характер, що підтверджується також неодноразовими зауваженням та пропозиціями Комітету до проектів порядку (методики) формування ставок портових зборів.
Відповідач не вчинив всіх залежних від нього дій, направлених на розробку саме прозорого на недискримінаційного порядку (методики). Оскільки має місце триваюче невиконання Рішення № 113-р, тому виключно зобов'язання відповідача виконання п. 2 резолютивної частини згаданого рішення може призвести до усунення вчиненого відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Комітет зазначає, що відповідач не виконав Рішення № 113-р у встановлений таким рішенням строк (протягом 4 місяців), тобто, Міністерство довготривалий час зловживає своїм обов'язком та відмовляється виконувати Рішення № 113-р, яке є обов'язкове до виконання в силу положень Закону. Більше того, задоволення зазначеної заяви відповідача призведе до того, що Рішення № 113-р не буде виконано більше 3 трьох років, а також можливо і взагалі не буде виконаним.
Враховуючи вищезазначене, Комітет зазначає, що відповідачем не доведено наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та обумовлюють доцільність і необхідність відстрочення його виконання, а також Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що рішення суду буде виконано в майбутньому.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Так, на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися судом із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, суд повинен досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Як було встановлено судом, пунктом 2 Рішення № 113-р від 06.02.2020 зобов'язано Міністерство припинити порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, а саме, протягом 4 місяців розробити та затвердити прозору і недискримінаційну методику розрахунку розмірів ставок портових зборів, які справляються у морських портах.
Відповідно до положень частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Разом з тим, всупереч вищезазначеним положенням чинного законодавства Міністерство не виконано рішення Антимонопольного комітету України від 06.02.2020 № 113-р по справі № 130-26.13/126-17, що і стало підставою для звернення Комітету до суду з позовом у справі № 910/13817/20.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 910/13817/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 та постановою Верховного Суду від 30.09.2021, позов задоволено повністю.
Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем (боржником) протягом тривалого строку всупереч ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не виконувалось Рішення Комітету. Обставини, на які посилається Міністерство у заяві про відстрочення виконання рішення суду (зокрема, введення воєнного стану) виникли вже після присічного строку для виконання Рішення № 113-р, а посилання Міністерства на неможливість виконання рішення через те, що воно не може відповідати за дії, які від нього не залежать, судом до уваги не беруться, оскільки, обов'язок розробити та затвердити прозору і недискримінаційну методику розрахунку розмірів ставок портових зборів, які справляються у морських портах, Рішенням № 113-р покладено виключно на Міністерство інфраструктури України.
Відтак, оскільки, Міністерством не доведено наявності обставин, на підставі яких суд міг би дійти висновку про необхідність та доцільність відстрочення виконання рішення суду, а також не надано доказів, які б свідчили про те, що рішення суду буде виконано в майбутньому, а саме зі спливом строку, на який відповідач просить відстрочити його виконання, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Міністерства інфраструктури України про відстрочення виконання рішення суду від 16.02.2021 у справі № 910/13817/20.
Відповідно до ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні заяви Міністерства інфраструктури України про відстрочення виконання рішення суду від 16.02.2021 у справі № 910/13817/20 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.В. Картавцева