ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.07.2022Справа № 910/19342/21
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про визнання недійсними односторонніх правочинів
При секретарі судового засідання: Габорак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Павліченко Л.М., довіреність № 007.2Др-196-1221 від 20.12.21;
від відповідача: Кулик О.І., довіреність № 38 від 12.01.22.
встановив:
До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" до товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про визнання недійсними односторонніх правочинів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір транспортування природного газу №2002000119.
Як зазначено позивачем, відповідач вчинив односторонні правочини із зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: заявив про припинення зобов'язання ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" перед АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" на загальну суму 378 871,76 грн. за договором шляхом часткового зарахування зустрічних зобов'язань АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" перед ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" у частині суми основної заборгованості за договором.
Відповідач не визнає вчинення ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" односторонніх правочинів про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки такі не відповідають вимогам, які ставляться до таких правочинів, визначених у статті 601 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 18.01.2022.
30.12.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
18.01.2022 протокольною ухвалою суд постановив задовольнити клопотання позивача про надання часу для подання відповіді на відзив та надати позивачу строк до 24.01.2022 для подання відповіді на відзив, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, відклав підготовче засіданні на 08.02.2022.
26.01.2022 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
07.02.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
08.02.2022 протокольною ухвалою суд задовольнити клопотання позивача про надання часу для подання пояснення, відкладено підготовче засіданні на 01.03.2022.
Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" запроваджено воєнний стан з 5:30 год. 24.02.2022, у зв'язку з чим судове засіданні не відбулося.
04.04.2022 до суду надійшли додаткові пояснення позивача.
05.04.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання по справі.
06.04.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення засідання у справі №910/19342/21 на більш пізню дату.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2022 призначено підготовче засідання у справі на 14.06.2022.
08.06.2022 на електронну адресу суду від акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 заяву акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Вирішено підготовче засідання, призначене на 14.06.2022 о 10:00 год. проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon". Участь у засіданні в режимі відеоконференції братимуть представники позивача акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз".
13.06.2022 до канцелярії суду (електронну пошту) позивачем подано додаткові пояснення.
14.06.2022 до канцелярії суду відповідачем подано додаткові пояснення.
В судовому засіданні 14.06.2022 суд протокольною ухвалою закрив підготовче засідання та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 05.07.2022.
04.07.2022 до канцелярії суду (електронну пошту) позивачем подано додаткові пояснення.
В судовому засіданні 05.07.2022 представник позивача підтримав позовні вимог, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову.
В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
04.02.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (оператор) та акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (замовник) укладено договір транспортування природного газу № 2002000119.
Відповідно до п.2.1 договору оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п. 2.2 договору).
Відповідно до п. 5.2 договору, якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі - ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актів і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання.
За порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему оператора або передається з неї оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього договору (п.5.3 договору).
Відповідно до п.10.1 договору сторона, яка порушила вимоги щодо параметрів якості природного газу, який передається/відбирається до/з газотранспортної системи, визначені Кодексом, зобов'язана сплатити на користь іншої сторони додаткову плату за недотримання параметрів якості природного газу.
Відповідальною стороною за якість газу є:
1) у точках входу (крім точок входу на міждержавному з'єднанні) - замовник (оператори суміжних систем, газовидобувні підприємства, виробники біогазу та інших видів газу з альтернативних джерел, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу) - перед оператором. У точках входу на міждержавному з'єднанні - замовник - перед оператором;
2) у точках виходу відповідальним є оператор - перед замовником, який є оператором газорозподільної системи або прямим споживачем. У точках виходу на міждержавному з'єднанні - оператор - перед замовником.
Пунктом 10.7 договору передбачено, що сторона, яка допустила порушення щодо якості газу, зобов'язана сплатити додаткову плату у строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на підставі рахунка-фактури, який надсилається на її електронну адресу іншою стороною до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.
Позивач зазначає, що ТОВ "Оператор ГТС України" передавало природний газ у газорозподільну мережу "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" неналежної якості.
У зв'язку з чим, "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" щомісячно виставлялися оператору ГТС рахунки-фактури на оплату плати за дотримання параметрів якості природного газу, внаслідок, чого ТОВ "Оператор ГТС України" має перед "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" за договором транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000119 наступні грошові зобов'язання:
1) на підставі розрахунків (актів) додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за параметром якості температури точки роси за вологою (розділ V та X договору) на загальну суму 339 960,47грн:
у березні 2020 року в сумі 830,03 грн, строк виконання яких настав 15.04.2020;
у квітні 2020 року в сумі 170,80 грн, строк виконання яких настав 15.05.2020;
у травні 2020 року в сумі 319,22 грн, строк виконання яких настав 15.06.2020;
у червні 2020 року в сумі 104,07 грн, строк виконання яких настав 15.07.2020;
у липні 2020 року в сумі 252,79 грн, строк виконання яких настав 15.08.2020;
у серпні 2020 року в сумі 502,96 грн, строк виконання яких настав 15.09.2020;
у вересні 2020 року в сумі 874,75 грн, строк виконання яких настав 15.10.2020;
у жовтні 2020 року в сумі 2 696,90 грн, строк виконання яких настав 15.11.2020;
у листопаді 2020 року в сумі 7 150,94 грн, строк виконання яких настав 15.12.2020;
у грудні 2020 року в сумі 849,96 грн, строк виконання яких настав 15.01.2021;
у квітні 2021 року в сумі 455,39 грн, строк виконання яких настав 15.05.2021;
у травні 2021 року в сумі 1 108,27 грн, строк виконання яких настав 15.06.2021;
у червні 2021 року в сумі 1 415,09 грн, строк виконання яких настав 15.07.2021;
у липні 2021 року в сумі 60 450,46 грн, строк виконання яких настав 15.08.2021;
у серпні 2021 року в сумі 115 747,47 грн, строк виконання яких настав 15.09.2021;
у вересні 2021 року в сумі 147 021,37 грн, строк виконання яких настав 15.10.2021;
2) на підставі розрахунків (актів) додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за параметром якості температури точки роси за вуглеводнями на загальну суму 38 911,29 грн:
у червні 2021 року в сумі 159,57 грн, строк виконання яких настав 15.07.2021;
у липні 2021 року в сумі 451,73 грн, строк виконання яких настав 15.08.2021;
у серпні 2021 року в сумі 1 030,15 грн, строк виконання яких настав 15.09.2021;
у вересні 2021 року в сумі 37 269,84 грн, строк виконання яких настав 15.10.2021;
Позивач зазначає, що за період з січня 2020 по жовтень 2021 грошові зобов'язання ТОВ "Оператор ГТС України" перед "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" за договором складають 378 871,76 грн.
Згідно акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року від 31.01.2020 № 01-2020-2002000119 за щодобовий небаланс позивачу нараховано до сплати 11 253 244,30 грн.
Згідно акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року від 28.02.2020 № 01-2020-2002000119 за щодобовий небаланс позивачу нараховано до сплати 84 515 257,97 грн.
Згідно акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року від 28.02.2021 № 01-2020-2002000119/2 за щодобовий небаланс позивачу нараховано до сплати 67 555 836,89 грн.
Згідно акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2021 року від 31.03.2021 № 01-2020-2002000119 за щодобовий небаланс позивачу нараховано до сплати 230 710 535,18 грн.
Відповідач вчинив односторонні правочини із зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме:
заявив про припинення зобов'язання ТОВ "Оператор ГТС України" перед "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" на загальну суму 378 871,76 грн. за договором шляхом часткового зарахування зустрічних зобов'язань "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" перед ТОВ "Оператор ГТС України" у частині суми основної заборгованоісті за договором та:
- актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року від 31.01.2020 № 01-2020-2002000119 на загальну суму 14 207,81 грн. на підставі наступних заяв:
№ ТОВВИХ-20-6144 від 02.06.2020 на суму 1 000,83 грн.;
№ ТОВВИХ-20-8468 від 20.07.2020 на суму 423,29 грн.;
№ ТОВВИХ-20-9649 від 20.08.2020 на суму 252,79 грн.;
№ ТОВВИХ-20-10706 від 18.09.2020 на суму 502,96 грн.;
№ ТОВВИХ-20-11848 від 20.10.2020 на суму 874,75 грн.;
№ ТОВВИХ-20-12958 від 19.11.2020 на суму 2 696,90 грн.;
№ ТОВВИХ-20-14138 від 18.12.2020 на суму 7 150,94 грн.;
№ ТОВВИХ-21-594 від 16.01.2021 на суму 849,96 грн.;
№ ТОВВИХ-21-5556 від 17.05.2021 на суму 455,39 грн.
- актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року від 28.02.2020 № 01-2020-2002000119 на загальну суму 2 682,93 грн. на підставі наступних заяв:
№ ТОВВИХ-21-6780 від 16.06.2021 на суму 1 108,27 грн.;
№ ТОВВИХ-21-7760 від 15.07.2021 на суму 1 574,66 грн.
- актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року від 28.02.2021 № 01-2020-2002000119/2 на загальну суму 177 679,81 грн. на підставі наступних заяв:
№ ТОВВИХ-21-9033 від 16.08.2021 на суму 60 902,19 грн.;
№ ТОВВИХ-21-10224 від 15.09.2021 на суму 116 777,62 грн.;
- актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2021 року від 31.03.2021 № 01-2020-2002000119 на загальну суму 184 301,21 грн. на підставі наступної заяви:
№ ТОВВИХ-21-11576 від 19.10.2021 на суму 184 301,21 грн.
AT "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" не визнає вчинення ТОВ "Оператор газотранспортної України" односторонніх правочинів про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки такі не відповідають вимогам до таких правочинів, визначених у ст. 601 ЦК України, зважаючи на таке.
У січні 2020 року, лютому 2021 року та у березні 2021 року відповідач жодних послуг позивачу не надавав, номінацій не підтверджував, алокацій не здійснював, також, позивач не визнає наявності небалансів замовника послуг, так як не вважає себе замовником послуг за вказаним договором. Окрім того, має місце оформлення наданої послуги відповідачем в односторонньому порядку, з чим не погоджується позивач: акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року, лютий 2021 року та березень 2021 року та рахунки на оплату не були направлений позивачу у встановленому договором порядку; сума, що пред'являється до сплати не є обґрунтованою з огляду на відсутність розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу та інше.
Домовленість сторін за пунктом 9.6 договору, це обставина, яка виключає можливість вважати борг AT "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" безспірним, оскільки існує можливість останнього оспорити в судовому порядку факт надання послуги балансування, її ціну, загальну вартість щодобових небалансів та суми плати, у тому числі шляхом доведення таких чітко визначених та обґрунтованих розмірів при запереченні на позов у спорі про стягнення з боржника заборгованості за таке балансування.
У зв'язку з чим, позивач зазначив, що у провадженні Господарського суду Хмельницької області знаходиться справа № 924/1135/20 за позовом ТОВ "Оператор ГТС України" до AT "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про стягнення заборгованості з оплати добових небалансів природного газу за січень 2020 року за договором транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000119 та справі №924/866/21 за позовом ТОВ "Оператор ГТС України" до AT "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про стягнення заборгованості з оплати добових небалансів природного газу за лютий, березень 2021 року за договором транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000119.
Відтак, позивач зазначає, що визначена до сплати сума за щодобовий небаланс за актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року від 31.01.2020 №01-2020-2002000119, за актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року від 28.02.2021 №01-2020-2002000119, за актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2020 року від 28.01.2021 №01-2020-2002000119/2, за актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2021 року від 31.03.2021 №01-2020-2002000119 є спірними, стягнення яких вирішується в порядку позовного провадження у справах №924/1135/20 та №924/866/21, тому, спірна сума не може бути предметом зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки, вказане зарахування не підтверджується належними і допустимими доказами.
Таким чином, на думку позивача, при вчиненні односторонніх оспорюваних правочинів про зарахування зустрічних однорідних вимог не дотримано вимог ч. 3 ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України в частині зарахування вимоги відповідача, яка є спірною, що виключає зарахування таких вимог, та є підставою для визнання такого правочину недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України.
А тому, просить суд визнати недійсним односторонні правочини товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - заяви про зарахуванням зустрічних однорідних вимог: № ТОВВИХ-20-6144 від 02.06.2020 на суму 1 000,83 грн.; № ТОВВИХ-20-8468 від 20.07.2020 на суму 423,29 грн.; № ТОВВИХ-20-9649 від 02.08.2020 на суму 252,79 грн.; № ТОВВИХ-20-10706 від 18.09.2020 на суму 502,96 грн.; № ТОВВИХ-20-11848 від 20.10.2020 на суму 874,75 грн.; № ТОВВИХ-20-12958 від 19.11.2020 на суму 2 696,90 грн.; № ТОВВИХ-20-14128 від 18.12.2020 на суму 7 150,94 грн.; № ТОВВИХ-21-594 від 16.01.2021 на суму 849,96 грн.; № ТОВВИХ-21-5556 від 17.05.2021 на суму 455,39 грн.; № ТОВВИХ-21-6780 від 16.06.2021 на суму 1 108,27 грн.; № ТОВВИХ-21-7760 від 15.07.2021 на суму 1 574,66 грн.; № ТОВВИХ-21-9033 від 16.08.2021 на суму 60 902,19 грн.; № ТОВВИХ-21-10224 від 15.09.2021 на суму 116 777,62 грн.; № ТОВВИХ-21-11576 від 19.10.2021 на суму 184 301,21 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що припинення зобов'язань зарахування зустрічних однорідних вимог у даному випадку відповідає як положенням договору, так і вимогам чинного законодавства щодо однорідності, зустрічності та настання строку для оплати.
Крім того, здійснення позивачем оплати за щодобові негативні небаланси, в тому числі, частково за січень 2020, лютий-березень 2021 року, свідчать про наявність самого зобов'язання з оплати щодобових небалансів, так і його прострочення виконання. Тобто, позивач вчиняв дії, що свідчать про добровільне визнання ним боргу перед відповідачем. При цьому, предметом розгляду судових справ №924/1135/20 та №924/866/21 є не обсяги та вартість щодобових негативних небалансів за січень 2020 та лютий-березень 2021 року, а несвоєчасна оплата AT "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" вартості щодобових негативних небалансів.
Також відповідач зазначає про безпідставність та необґрунтованість тверджень позивача про п. 9.6 договору щодо підстав наявності спору між позивачем та відповідачем, оскільки, позивачем не було оспорено в судовому порядку питання щодо вартості щодобових небалансів, а отже, трактування ним п. 9.6 договору як підстави для заборони здійснення сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог є хибним.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч.3, 5 статті 202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Частиною 1 статті 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 статті 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Відповідно до положень статті 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є особливим способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням.
Отже, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо). Такий правовий висновок, зокрема, сформовано в пункті 65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 зі справи № 914/3217/16.
Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 ГК України, статтею 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 зі справи № 910/21652/17, від 11.09.2018 зі справи № 910/21648/17, від 11.10.2018 зі справи № 910/23246/17, від 15.08.2019 зі справи № 910/21683/17, від 11.09.2019 зі справи № 910/21566/17, від 25.09.2019 зі справи № 910/21645/17, від 01.10.2019 зі справи № 910/12968/17, від 05.11.2019 зі справи № 914/2326/18.
Вирішуючи питання щодо безспірності заборгованості, суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено стороною, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому сам факт звернення кредитора до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною, позаяк спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб'єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї. Наявність спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за кредитним договором не спростовує висновку про безспірність заборгованості цього боржника.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц Великою Палатою Верховного Суду.
Також, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №916/3006/17 зазначено, що інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості.
У постановах від 28.02.2018 зі справи № 910/4312/17, від 04.07.2018 зі справи № 910/16430/16, від 05.07.2018 зі справи № 914/3013/16, від 19.07.2018 зі справи № 910/14503/16, від 26.09.2018 зі справи № 910/20105/17, від 04.04.2019 зі справи № 918/329/18 Верховний Суд зазначає, що зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявила одна зі сторін у зобов'язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК України та не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. Якщо інша сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 зі справи № 910/11116/19 уточнив висновки Верховного Суду щодо застосування норм права (статей 601, 602 ЦК України) так.
Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.
За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов'язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.
Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсний правочин не створює наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю (частина 1 статті 216 ЦК України).
Як встановлено судом, внаслідок укладення AT "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" та ТОВ "Оператор газотранспортної України" договору транспортування природного газу № 2002000119 у оператора виник обов'язок надання замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, в той час як у замовника - сплачувати оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
Відповідно до положень пунктів 2-3 глави 1 розділу I Кодексу газотранспортної системи, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.09.20215 № 2493 (надалі - Кодекс ГТС), цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
Відповідно до пункту 9 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС, замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування:
- доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи;
- замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації;
- вчинення дій з врегулювання добового небалансу.
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.4 договору).
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.5 договору).
Відповідно до пункту 4.1 договору, замовник, зокрема, зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності.
Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів. (п. 2.6 договору).
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи на підставі інформації про виміряний за газову добу обсяг природного газу та всі його подачі та відбори, яка надається оператором газорозподільної системи, суміжним газовидобувним підприємством, газовидобувним підприємством, підключеним безпосередньо до газорозподільної системи, оператором газосховищ, оператором установки LNG та прямим споживачем, надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його подачі та відбори в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за відповідну газову добу (D) в порядку, встановленому цим розділом. Інформація про відбори в точках виходу до газорозподільних систем надається в розрізі споживачів замовника послуг транспортування.
У пункті 4 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС вказано, що відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб'єкт, на якого покладається обов'язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.
Електронні документи (електронні повідомлення), що надаються оператором газотранспортної системи відповідно до цього розділу, повинні містити його електронний цифровий підпис і на запит замовника послуг транспортування надаються йому у паперовій формі за підписом уповноваженої особи у строк, що не перевищує 5 робочих днів.
У пункті 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС визначено, що небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації; плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу; алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.
Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.
За приписами пунктів 1, 2 Глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).
У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу.
У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Відповідно до пункту 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Аналогічно, у п. 9.3 договору вказано, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.
За результами остаточної алокації відборів та подач замовника оператор здійснює розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці (п.8.3 договору).
Відповідно до п.11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
При цьому, в п. 2.8 договору сторони дійшли згоди, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційної платформою, визначеного Кодексом.
У п. 19.1 договору встановлено, що сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.
Саме в порядку положень Кодексу ГТС та умов договору відповідач сформував та направив через інформаційну платформу позивачу акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року від 31.01.2020 №01-2020-2002000119, лютий 2021 року від 28.02.2020 №01-2020-2002000119, лютий 2021 року від 28.02.2020 №01-2020-2002000119/2, березень 2021 року від 28.02.2020 №01-2020-2002000119 та відповідні рахунки на оплату №01-2020-2002000119 від 31.01.2020 на суму 11 253 244,30 грн., №02-2021-2002000119 від 28.02.2021 на суму 67 555 836,89 грн., №02-2021-2002000119 від 28.02.2021 на суму 84 515 257,97 грн., №03-2021-2002000119 від 28.02.2021 на суму 230 710 535,18 грн., на підтвердження чого надав Реєстр файлів, відправлених з Інформаційної платформи.
Оскільки умовами договору не обмежено, а Кодексом ГТС передбачено обмін даними між сторонами (учасниками ринку) за допомогою інформаційної платформи, суд прийшов до висновку про належне направлення позивачу вказаних документів.
А тому, в розумінні умов договору та Кодексу ГТС у позивача виникли зобов'язання з оплати за добові небаланси у січні 2020, лютому-березні 2021 року.
Суд відхиляє посилання позивача на п. 9.6 договору як обставину, яка виключає можливість вважати борг позивача безспірним, та зазначає наступне.
Відповідно до п. 9.6 договору розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними оператора.
Тобто, відповідно до вказаного положення договору, сторони мають право (у разі незгоди) оскаржити в судовому порядку вартість щодобових небалансів.
Однак, позивачем не було оскаржено в судовому порядку а ні обсяги щодобових небалансів за січень 2020, лютий-березень 2021 року, а ні їх вартість, наразі в господарських судах відсутній відповідний спір. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Отже, згідно з п. 9.6 договору, вартість негативних добових небалансів замовника (позивача) лишається такою, яка визначена за даними оператора (відповідача).
За таких обставин, саме існування п. 9.6 договору за відсутності факту його практичної реалізації позивачем шляхом звернення до суду з відповідним позовом не може трактуватися як обставина існування спору щодо заборгованості позивача перед відповідачем з оплати за негативний щодобовий небаланс за січень 2020, лютий-березень 2021 року.
Більше того, позивач частково сплачував за негативний щодобовий небаланс за січень 2020, лютий-березень 2021 року, фактично визнавши таким чином борг перед відповідачем, про що свідчать відомості, надані АБ "Укргазбанк" у довідках №15932/2079/2021 від 22.01.2021 та №15932/45113/2021 від 09.11.2021 з реєстром платежів позивача на користь ТОВ "Оператор ГТС України".
Посилання позивача на судові справи №924/866/21 та №924/1135/20 у контексті наведеного не є слушним та доцільним, оскільки спір у вищезазначених справах виник внаслідок звернення саме відповідача про стягнення з позивача заборгованості у зв'язку з несплатою останнім за добовий небаланс природного газу (січень 2020, лютий-березень 2021 року) за договором транспортування природного газу № 2002000119 від 04.02.2020, тобто, предметом спору є не об'єми та вартість щодобових негативних небалансів, а несвоєчасна та неповна оплата AT "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" вартості щодобових негативних небалансів.
Отже, наявність спору в суді за позовом кредитора (відповідача) до боржника (позивача) про стягнення суми заборгованості за договором не спростовує висновку про безспірність заборгованості цього боржника, що також відповідає наведеній вище позиції Верховного Суду.
З урахуванням наведеного, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за договором по актам врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року від 31.01.2020 №01-2020-2002000119, лютий 2021 року від 28.02.2020 №01-2020-2002000119, лютий 2021 року від 28.02.2020 №01-2020-2002000119/2, березень 2021 року від 28.02.2020 №01-2020-2002000119 на дату вчинення односторонніх правочинів із зарахування зустрічних однорідних вимог була іншою, ніж та, яка зазначена у відповідних заявах, не надав доказів погашення цієї заборгованості, обставин відсутності зобов'язання з оплати вказаної суми, суд дійшов висновку про її безспірність.
Отже, відповідач, за наявності у нього та позивача по справі зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, вправі заявити про зарахування таких вимог.
Інші доводи позивача суд відхиляє як необґрунтовані та такі, що також не підтверджені належними доказами та не є умовою, що виключає можливість для зарахування зустрічних однорідних вимог за оспорюваним правочином.
У звязку з вищезазначеним, вимога позивача щодо визнання недійсними односторонні правочини товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - заяви про зарахуванням зустрічних однорідних вимог: № ТОВВИХ-20-6144 від 02.06.2020 на суму 1 000,83 грн.; № ТОВВИХ-20-8468 від 20.07.2020 на суму 423,29 грн.; № ТОВВИХ-20-9649 від 02.08.2020 на суму 252,79 грн.; № ТОВВИХ-20-10706 від 18.09.2020 на суму 502,96 грн.; № ТОВВИХ-20-11848 від 20.10.2020 на суму 874,75 грн.; № ТОВВИХ-20-12958 від 19.11.2020 на суму 2 696,90 грн.; № ТОВВИХ-20-14128 від 18.12.2020 на суму 7 150,94 грн.; № ТОВВИХ-21-594 від 16.01.2021 на суму 849,96 грн.; № ТОВВИХ-21-5556 від 17.05.2021 на суму 455,39 грн.; № ТОВВИХ-21-6780 від 16.06.2021 на суму 1 108,27 грн.; № ТОВВИХ-21-7760 від 15.07.2021 на суму 1 574,66 грн.; № ТОВВИХ-21-9033 від 16.08.2021 на суму 60 902,19 грн.; № ТОВВИХ-21-10224 від 15.09.2021 на суму 116 777,62 грн.; № ТОВВИХ-21-11576 від 19.10.2021 на суму 184 301,21 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів позивача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Судовий збір та витрати по сплаті експертизи згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ч.1 ст. 79, ст.ст. 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання рішення: 14.07.2022 року.
Суддя С.М. Мудрий