ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.07.2022Справа № 910/12008/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації
до Державного підприємства "Східне регіональне геологічне підприємство"
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Північно-східний офіс Держаудитслужби в особі відокремленого підрозділу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
про стягнення 1 043 051, 47 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Департамент екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Східне регіональне геологічне підприємство" про стягнення 1 043 051, 47 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/12008/21, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження.
25.08.2021 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 31.08.2021 о 12:40 у справі № 910/12008/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 суд задовольнив заяву позивача, забезпечив участь представника позивача Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (Радіонової Юлії Анатоліївни) у розгляді справи № 910/12008/21 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за поштовою адресою для реєстрації в EasyCon - ІНФОРМАЦІЯ_1
У підготовчому засіданні 31.08.2021 суд відклав розгляд справи на 28.09.2021.
Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про витребування доказів.
У своєму клопотанні про витребування доказів позивач просив суд витребувати у Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області копію висновку комісійної судової інженерно-екологічної експертизи, поведену у кримінальному провадженні №12019130000000069 від 14.02.2019, копію висновку додаткової комісійної судової інженерно-екологічної експертизи, поведену у кримінальному провадженні №12019130000000069 від 14.02.2019, копію висновку комісійної судової економічної експертизи, поведену у кримінальному провадженні №12019130000000069 від 14.02.2019.
Частиною 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 суд задовольнив клопотання Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації про витребування доказів та витребував у Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області: належним чином завірену копію висновку комісійної судової інженерно-екологічної експертизи, поведену у кримінальному провадженні №12019130000000069 від 14.02.2019; належним чином завірену копію висновку додаткової комісійної судової інженерно-екологічної експертизи, поведену у кримінальному провадженні №12019130000000069 від 14.02.2019; належним чином завірену копію висновку комісійної судової економічної експертизи, поведену у кримінальному провадженні №12019130000000069 від 14.02.2019.
20.09.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі, витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021.
20.09.2021 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 28.09.2021 о 14:00 у справі № 910/12008/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 суд задовольнив заяву позивача, забезпечив участь представника позивача Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (Радіонової Юлії Анатоліївни) у розгляді справи № 910/12008/21 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за поштовою адресою для реєстрації в EasyCon - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У підготовчому засіданні 28.09.2021 суд керуючись ст. 177 ГПК України, продовжив строк підготовчого провадження у справі № 910/12008/21 на 30 днів, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та відклав розгляд справи на 19.10.2021.
05.10.2021 через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
У підготовчому засіданні 19.10.2021 суд відклав підготовче засідання на 16.11.2021 та відмовив у задоволені клопотання про вступ у справу в якості третьої особи ОСОБА_1 від 05.10.2021, з підстав відсутності належних документів, що підтверджують особу ОСОБА_1
27.10.2021 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 16.11.2021 о 14:50 у справі № 910/12008/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 суд задовольнив заяву позивача, забезпечив участь представника позивача Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (Радіонової Юлії Анатоліївни) у розгляді справи № 910/12008/21 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за поштовою адресою для реєстрації в EasyCon - ІНФОРМАЦІЯ_1
02.11.2021 через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
У судовому засіданні 16.11.2021 судом розглянуто клопотання ОСОБА_1 про залучення його до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача від 02.11.2021 та залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
В обґрунтування свого клопотання ОСОБА_1 зазначає, що судом досліджуються правовідносини щодо виконання Державним підприємством «Східне регіональне геологічне підприємство» умов договорів № 07/18 від 17.07.2018 року, № 08/18 від 17.07.2018 року, № 09/18 від 17.07.2018.
Оскільки зазначені договори, акти виконаних робіт на виконання договорів з боку Державного підприємства «Східне регіональне геологічне підприємство» підписано ОСОБА_1 , який на час складання та виконання зазначених договорів обіймав посаду керівника Державного підприємства «Східне регіональне геологічне підприємство», а тому прийняття рішення у цій справі може вплинути на права та обов'язки останнього.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 суд клопотання ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача задовольнив, залучив до участі у справі як третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 та відклав підготовче засідання у справі № 910/12008/21 на 30.11.2021.
24.11.2021 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 30.11.2021 о 16:00 у справі № 910/12008/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 суд задовольнив заяву позивача, забезпечив участь представника позивача Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (Радіонової Юлії Анатоліївни) у розгляді справи № 910/12008/21 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за поштовою адресою для реєстрації в EasyCon - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
29.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.
30.11.2021 через відділ діловодства суду від третьої особи-2 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
У підготовчому засіданні 30.11.2022 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 21.12.2021.
07.12.2021 через відділ діловодства суду від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення по справі, в яких останні заперечив проти задоволення позовних вимог.
13.12.2021 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 21.12.2021 о 14:50 у справі № 910/12008/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 суд задовольнив заяву позивача, забезпечив участь представника позивача Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (Радіонової Юлії Анатоліївни) у розгляді справи № 910/12008/21 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за поштовою адресою для реєстрації в EasyCon - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У підготовчому засіданні 21.12.2022 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 25.01.2022.
04.01.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи-2.
У зв'язку із перебуванням 25.01.2022 судді Гулевець О.В. у відпустці, розгляд справи № 910/12008/21 не відбувся.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2022 призначено підготовче засідання по справі № 910/12008/21 на 08.02.2022.
03.02.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 08.02.2022 о 12:40 у справі № 910/12008/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 суд задовольнив заяву позивача, забезпечив участь представника позивача Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (Радіонової Юлії Анатоліївни) у розгляді справи № 910/12008/21 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за поштовою адресою для реєстрації в EasyCon - radionova_j@ukr.net.
У підготовчому засіданні 08.02.2022 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 22.02.2022.
15.02.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 22.02.2022 о 14:20 у справі № 910/12008/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 суд задовольнив заяву позивача, забезпечив участь представника позивача Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації (Радіонової Юлії Анатоліївни) у розгляді справи № 910/12008/21 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за поштовою адресою для реєстрації в EasyCon - radionova_j@ukr.net.
У підготовчому засіданні 22.02.2022 суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.03.2022.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
У зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, судове засідання, призначене до розгляду Господарським судом міста Києва на 22.03.2022, не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 призначено по справі №910/12008/21 судове засідання по суті на 22.06.2022.
20.06.2022 через відділ діловодства суду від третьої особи-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи по суті.
За змістом ст. 42 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом учасників справи. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують учасників справи добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні одного з представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Неможливість забезпечити явку в судове засідання представника третьої особи-2, у розумінні Господарського процесуального кодексу України, не є достатньою підставою для відкладення судового засідання чи оголошення перерви.
Розглянувши клопотання третьої особи-2 про відкладення розгляду справи, враховуючи наявні в матеріалах справи докази для вирішення спору, суд відмовив в його задоволенні.
Представник позивача в судове засідання 22.06.2022 не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання 22.06.2022 не з'явився. Письмового відзиву на позов відповідач не подав, про причини неявки у судове засідання не повідомив.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 25.05.2022, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та на адреси зазначені у позовній заяві. Відповідно до інформації з веб-сайту Укрпошта щодо перевірки статусу відстеження поштового відправлення №0105492252324 ухвала суду від 25.05.2022 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також, у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про розгляд справи повідомлені ухвалами суду від 25.05.2022.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Частиною п'ятою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
17.07.2018 між Управлінням екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації, перейменовано на Департамент екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації, (надалі - управління, замовник, позивач) та Східним державним регіональним геологічним підприємством (надалі - виконавець, відповідач) на виконання робіт по об'єкту: «Заходи з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення, проведення моніторингу підземних вод», укладені договори на виконання робіт у 3 етапи, а саме:
- договір від 17.07.2018 № 07/18 (І етап), відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується виконати роботи по об'єкту: «Заходи з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення, проведення моніторингу підземних вод» (І етап) код за ДК 021:2015:71200000-0 Архітектурні та супутні послуги (71242000-6 Підготовка проектів та ескізів оцінювання витрат), зазначені в кошторису та проекті робіт, які є невід'ємною частиною цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Строк закінчення виконання робіт по договору до 31.07.2018 р. (п.п. 1.1. та 1.2. договору № 07/18);
- договір від 17.07.2018 № 08/18 (II етап) відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується виконати роботи по об'єкту: «Заходи з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення, проведення моніторингу підземних вод» (II етап) код за ДК 021:2015:71700000-5 Послуги з моніторингу та контролю, зазначені в кошторису та проекті робіт, які є невід'ємною частиною цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Строк закінчення виконання робіт по договору до 15.10.2018 р. (п.п. 1.1. та 1.2. договору № 08/18);
- договір від 17.07.2018 № 09/18 (III етап) відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується виконати роботи по об'єкту: «Заходи з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення, проведення моніторингу підземних вод» (III етап) код за ДК 021:2015: 72300000-8 Послуги у сфері управління даними, зазначені в кошторису та проекті робіт, які є невід'ємною частиною цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Строк закінчення виконання робіт по договору до 10.12.2018р. (п.п. 1.1. та 1.2. договору № 09/18).
Згідно з п. 2.1. та п. 2.4. договору № 07/18 вартість робіт визначається згідно кошторису та становить: 160 000,00 грн (сто шістдесят тисяч гривень 00 коп.) з ПДВ. Оплата за виконанні роботи проводиться згідно актів виконаних робіт.
Згідно з п. 2.1. та п. 2.4. договору № 08/18 вартість робіт визначається згідно кошторису та становить: 790000,00 (сімсот дев'яносто тисяч гривень 00 коп.) з ПДВ. Оплата за виконанні роботи проводиться згідно актів виконаних робіт.
Згідно з п. 2.1. та п. 2.4. договору № 09/18 вартість робіт визначається згідно кошторису та становить: 530 000,00 грн (п'ятсот тридцять тисяч гривень 00 коп.) з ПДВ. Оплата за виконанні роботи проводиться згідно актів виконаних робіт.
Роботи, які виконуються за цим договором повинні відповідати Проекту робіт та чинним нормативним документам та законодавчим актам, які регламентують даний вид робіт. Приймання й оцінка виконаних робіт здійснюється відповідно до вимог договору (п. 1.3. договорів № 07/18, № 08/18, № 09/18).
Відповідно до п. 2.5. договорів № 07/18, № 08/18, № 09/18 розрахунок за виконану роботу за цим договором проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця суми визначеної у п. 2.1. цього договору протягом 15 (п'ятнадцять) банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання замовником коштів бюджетного призначення на свій розрахунковий рахунок.
У п. 4.1. договорів № 07/18, № 08/18, № 09/18 сторони погодили, що виконавець несе повну відповідальність за повноту та належну якість виконаних робіт, виготовлення проектно-кошторисної документації відповідно до чинного законодавства України.
У відповідності до п. 5.1. договорів № 07/18, № 08/18, № 09/18 при завершенні робіт виконавець надає замовнику акт виконаних робіт, що є підставою для проведення розрахунку (оплати) виконаних робіт.
Згідно з п. 9.1. договори № 07/18, № 08/18, № 09/18 вважаються укладеними і набирають чинності з моменту їх підписання сторонами, скріпленими печатками та діють до 31.12.2018, а в частині розрахунків до повного їх виконання.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що на виконання умов договорів № 07/18, № 08/18, № 09/18 останнім здійснено оплату на загальну суму 1 480 000,00 грн за виконані роботи в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1 від 26.07.2018 на суму 160 000,00 грн згідно договору № 07/18, № 2 від 05.11.2018 на суму 790 000,00 грн. згідно договору № 08/18, № 3 від 12.12.2018 на суму 530 000,00 грн. згідно договору № 09/18.
Проте, з 10.12.2020 по 12.01.2021 Управлінням Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України в Луганській області проводилась позапланова виїзна ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2017 по 31.10.2020.
Позивач посилається на те, що відповідно до висновків, викладених в акті ревізії від 12.01.2021 №07-21/1 за договорами від 17.07.2018 №№ 07/18, 08/18, 09/18 встановлено неналежне виконання робіт по складанню проектно-кошторисної документації, завищення проектно-кошторисних розрахунків, документального не підтвердження фактичного виконання робіт, які передбачалися проектами та кошторисами на виконання робіт, що призвело до завищення вартості виконаних робіт на 1 043 051,47 грн.
За поясненнями позивача, перевіркою питання законності використання коштів обласного бюджету, спрямованих на реалізацію заходу «Проведення моніторингу підземних вод: заходи, здійснювані з метою застосування раціональних екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення, недопущення наднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також вибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ корисних копалин, що призводить до втрат їх запасів» та «Заходи з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення, проведення моніторингу підземних вод» встановлено завищення вартості оплачених робіт на 1 043 051,47 гривень, що призвело до матеріальної шкоди (втрат) на зазначену суму, а саме:
- за договором № 07/18 (І етап) - встановлено неналежного виконання робіт щодо складення проектно-кошторисної документації (з порушенням розділу 43УКН) по І, II та III етапах, що призвело до завищення вартості виконаних робіт на 160 000,00 грн (з ПДВ);
- за договором № 08/18 (II етап) - встановлено завищення проектно-кошторисних розрахунків, документально не підтверджене фактичне виконання робіт, які передбачені проектом та кошторисом на виконання робіт по 2 етапу, на загальну суму 561 468,67 грн (з ПДВ);
- за договором № 09/18 (III етап) - встановлено завищення проектно-кошторисних розрахунків, документально не підтверджене фактичне виконання робіт, які передбачені проектом та кошторисом на виконання робіт по 2 етапу, на загальну суму 321 582,80 грн. (з ПДВ).
Також, позивач посилався на те, що зазначені вище висновки ревізії підтверджуються висновками комісійної судової інженерно-екологічної експертизи, додаткової комісійної судової інженерно-екологічної експертизи та комісійної судової економічної експертизи, поведених у кримінальному провадженні №12019130000000069.
Як вбачається з пояснень позивача, останнім на виконання вимоги Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області від 25.01.2021 № 201207-13/289-2021 щодо усунення порушень законодавства та забезпечення відшкодування збитків відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України на адресу відповідача надіслано Вимогу №01/1/01-06/00040 від 24.02.2021 про відшкодування шкоди (збитків) в загальній сумі 1 043 051,47 грн. Згідно відомостей щодо поштового відправлення № 9340408625520, відправлення із зазначеною вимогою вкручено відповідачеві 01.03.2021.
Проте відповідач вказані вимоги позивача залишив без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування завданих збитків у сумі 1 043 051,47 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладені між позивачем і відповідачем договори за своєю правовою природою є договорами підряду.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Таким чином, сторони при укладенні договорів від 17.07.2018 № 07/18, № 08/18, №09/18 на свій розсуд приймали дані правочини на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, в тому числі ціну договорів, підписавши вказані договори підряду.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договорів підряду відповідач виконав, а позивач прийняв без зауважень роботи: на суму 160 000,00 грн за договором від 17.07.2018 № 07/18, що підтверджується актом здачі-прийомки виконаних робіт від 26.07.2018, на суму 790 000,00 грн за договором від 17.07.2018 № 08/18, що підтверджується актом здачі-прийомки виконаних робіт від 05.11.2018, на суму 530 000,00 грн за договором від 17.07.2018 № 09/18, що підтверджується актом здачі-прийомки виконаних робіт від 10.12.2018.
На виконання своїх зобов'язань за договорами, позивач перерахував відповідачу кошти за виконані роботи згідно договору від 17.07.2018 № 07/18 у розмірі 160 000,00 грн відповідно до платіжного доручення № 1 від 26.07.2018, згідно договору від 17.07.2018 №08/18 у розмірі 790 000,00 грн відповідно до платіжного доручення № 2 від 05.11.2018, згідно договору від 17.07.2018 № 09/18 у розмірі 530 000,00 грн відповідно до платіжного доручення № 3 від 12.12.2018.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Спір у даній справі виник, у зв'язку із тим, що встановлено неналежне виконання відповідачем робіт за договорами від 17.07.2018 №№ 07/18, 08/18, 09/18 по складанню проектно-кошторисної документації, завищення проектно-кошторисних розрахунків, документального не підтвердження фактичного виконання робіт, які передбачалися проектами та кошторисами на виконання робіт, що призвело до завищення вартості виконаних робіт та завдання збитків позивачу на суму 1 043 051,47 грн.
У якості доказу завищення вартості виконаних робіт за вказаними вище договорами позивач посилається на висновки викладені в Акті від 12.01.2021 №07-21/1 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2017 по 31.10.2020, складеного Управлінням Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України в Луганській області.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На звернення Голови комісії з припинення юридичної особи Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації від 02.12.2020 №01/1/01-06/01533 та на підставі направлень на проведення ревізії, виданих начальником Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, ревізійною групою під керівництвом начальника відділу контролю у соціальній галузі та сфері культури Іванцової Наталії Вікторівни проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2017 по 31.10.2020.
Управлінням Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України в Луганській області в ході позапланової виїзної ревізії встановлено, зокрема, здійснення зайвих видатків внаслідок завищення вартості виконаних робіт зі складання кошторису та виконання робіт по підготовці проекту робіт відповідно договору від 17.07.2018 №07/18, призвело до матеріальної шкоди (втрат) на 160 000,00 гривень; завищено проектно-кошторисні розрахунки, документально не підтверджено фактичне виконання робіт, які передбачені проектом та кошторисом на виконання робіт по 2 етапу, на загальну суму 467 890,56 грн (без ПДВ) або 561 468,67 грн (з ПДВ); здійснення зайвих видатків внаслідок завищення вартості виконаних робіт відповідно договору від 17.07.2018 №08/18 (ІІ етап), призвело до матеріальної шкоди (втрат) на 561 468,67 гривень; завищення проектно-кошторисні розрахунки, документально не підтверджено фактичне виконання робіт, які передбачені: проектом та кошторисом на виконання робіт по 3 етапу, на загальну суму 267 985,67 грн (без ПДВ) або 321 582,80 грн (з ПДВ).
Отже, судом встановлено, що в Акті від 12.01.2021 №07-21/1 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2017 по 31.10.2020 зазначено про те, що перевіркою питання законності використання коштів обласного бюджету, спрямованих на реалізацію заходу «Проведення моніторингу підземних вод: заходи, здійснювані з метою застосування раціональних екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення, недопущення наднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також вибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ корисних копалин, що призводить до втрат їх запасів» та «Заходи з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення, проведення моніторингу підземних вод» встановлено завищення вартості виконаних робіт на 1 043 051,47 гривень.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (надалі - Держаудитслужба), що затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення про Держаудитслужбу України, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Згідно з п. 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією. її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. № 550, акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта; винні особи - особи, які відповідно до покладених на них обов'язків та законодавства були відповідальні за фінансово-господарські операції, проведені з порушенням законодавства, та/або дії (бездіяльність) яких призвели до такого порушення; орган державного фінансового контролю - Держаудитслужба, її міжрегіональні територіальні органи; позапланова виїзна ревізія - ревізія, яка не передбачена в планах проведення заходів державного фінансового контролю і проводиться за наявності обставин, визначених Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".
У п. 50 Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Таким чином, посилання позивача як на підставу для стягнення з відповідача збитків, на те, що в результаті позапланової ревізії Управлінням Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України в Луганській області встановлено ряд порушень, що призвело до завищення вартості виконаних робіт за договорами від 17.07.2018 №№ 07/18, 08/18, 09/18 та внаслідок чого позивачеві завдано матеріальної шкоди на суму 1 043 051,47 грн, про що складено Акт від 12.01.2021 №07-21/1, суд вважає необґрунтованими, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин. За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, отже не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі №904/7287/17.
Отже, суд дійшов висновку, що Акт який складений Управлінням Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України в Луганській області за наслідками перевірки фінансово-господарської діяльності позивача не є підставою для безспірного визнання порушень в діях відповідача щодо завищення вартості робіт, а тому такий доказ має оцінюватись у сукупності з іншими належними доказами.
Також, в підтвердження завдання матеріальної шкоди позивачу у сумі 1 043 051,47 грн, позивач посилається на висновки комісійної судової інженерно-екологічної експертизи, поведеної у кримінальному провадженні №12019130000000069 від 14.02.2019, висновки додаткової комісійної судової інженерно-екологічної експертизи, поведеної у кримінальному провадженні №12019130000000069 від 14.02.2019, висновки комісійної судової економічної експертизи, поведеної у кримінальному провадженні №12019130000000069 від 14.02.2019.
Дослідивши вказані обставини, судом встановлено, що у кримінальному провадженні №12019130000000069 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України повідомлено про нову підозру ОСОБА_1 (третя особа-2) у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, а також у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. Так, у кримінальному провадженні №12019130000000069 Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса було проведено комісійну судову інженерно-екологічну експертизу, комісійну судову економічну експертизу, якими встановлено про укладення договорів від 17.07.2018 № 07/18, № 08/18, №09/18 з порушенням вимог нормативних актів з охорони навколишнього природнього середовища та інших норм чинного законодавства України.
Також, Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса було проведено комісійну судову економічну експертизу у кримінальному провадженні №12019130000000069 за висновками якої встановлено про завищення вартості виконаних робіт за договором № 08/18 у сумі 556 284,67 та за договором № 09/18 у сумі 321 582,80 грн.
Водночас, судом враховано, що статтею 844 Цивільного кодексу України унормовано, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що згідно з умовами договорів від 17.07.2018 № 07/18, № 08/18, №09/18 сторонами було досягнуто домовленість про те, що вартість робіт визначається згідно Кошторису та сума визначена у договорах може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.п. 2.1. та 2.2. договорів).
Частина 1 статті 877 Цивільного кодексу України унормовує, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно із статтею 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором (ч.1.). Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе (ч.2). Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
При цьому, у частині першій статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Як наслідок, перевірка фактичного обсягу виконання робіт, які передбачалися проектами та кошторисами на виконання робіт та включені до актів прийому-передачі, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.
Окрім того, суд звертає увагу, що акти приймання робіт підписані позивачем без зауважень та заперечень щодо кількості, якості та ціни робіт, в матеріалах справи відсутня відмова позивача від приймання виконаних відповідачем робіт з підстав їх вартості та обсягів виконаних робіт.
Отже, враховуючи приписи зазначених норм права, а також договірний характер правовідносин сторін, за наявності чинних умов договору щодо вартості робіт, висновки судових експертиз не можуть змінювати умов договорів, які відповідно до наведених вимог норм права є обов'язковими, оскільки недійсними не визнавалися, а відповідно такі висновки судових експертиз не можуть змінювати і правовідносин сторін щодо ціни договору, вони не можуть встановлювати інші, ніж, визначені умовами договору, умови зобов'язання порівняно із договірними, тому відсутні правові підстави про відшкодування шкоди, що становить розмір завищеної вартості робіт.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26 березня 2019 року у справі № 910/26948/15 та постанові Верховного Суду України від 01 серпня 2019 року у справі 912/2635/17.
Матеріально-правовою підставою заявленого позивачем позову є збитки, заподіяні внаслідок неналежного виконання відповідачем підрядних робіт за договорами, завищення вартості робіт.
Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
При цьому, відповідно до ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Враховуючи те, що судом не встановлено наявності повного складу цивільного правопорушення, суд вважає, що відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності з відшкодування збитків у розмірі 1 043 051,47 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації до Державного підприємства "Східне регіональне геологічне підприємство" про стягнення 1 043 051, 47 грн.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 13.07.2022.
Суддя О.В. Гулевець