ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.06.2022Справа № 910/13835/21
Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу
за позовомОдеської міської ради (площа Думська, будинок 1, місто Одеса, 65026)
доМіністерства інфраструктури України (проспект Перемоги, будинок 14, місто Київ, 01135) Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (проспект Перемоги, будинок 14, місто Київ, 01135)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне підприємство "Одесатранспарксервіс" (вул. Канатна, 134, м. Одеса, 65039)
проскасування рішень державних реєстраторів
Представники:
від позивача:не з'явились
від відповідача-1: Ігнатенко Т.Б. - представник за довіреністю
від відповідача-2:Ахмадулліна В.Р. - представник за довіреністю
від третьої особи:не з'явились
Встановив:
25.08.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Одеської міської ради з вимогами до Міністерства інфраструктури України та Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про скасування рішень державних реєстраторів, відповідно до якої позивач просить суд:
- скасувати рішення державного реєстратора від 17.02.2021 (індексний номер: 56655644) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на об'єкт нерухомого майна - виробничі будівлі та споруди (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2292927851101), розташований за адресою: місто Одеса, площа Митна, будинок 1/2, загальною площею 64,6 кв. м., що є підставою для припинення права власності Держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2292927851101) із закриттям розділу;
- скасувати рішення державного реєстратора від 31.05.2021 (індексний номер: 58454621) про державну реєстрацію права господарського відання Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на об'єкт нерухомого майна - виробничі будівлі та споруди (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2292927851101), розташований за адресою: місто Одеса, площа Митна, будинок 1/2, загальною площею 64,6 кв. м., що є підставою для припинення права господарського відання Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2292927851101).
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що до складу об'єкта нерухомого майна "виробничі будівлі та споруди" безпідставно включено частину земель загального користування комунальної власності, що свідчить, на думку позивача, про незаконність державної реєстрації прав власності на відповідний об'єкт та порушення прав територіальної громади м. Одеси як власника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 відкрито провадження у справі № 910/13835/21, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.10.2021. Залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне підприємство "Одесатранспарксервіс".
27.09.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про проведення судового засідання призначеного на 04.10.2021 в режимі відеоконференції.
28.09.2021 електронною поштою від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 у задоволенні заяви Одеської міської ради про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.
04.10.2021 електронною поштою від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
04.10.2021 електронною поштою від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
04.10.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив.
У підготовчому засіданні 04.10.2021 суд постановив клопотання позивача про витребування доказів задовольнити та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 21.10.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 суд постановив клопотання позивача про витребування доказів задовольнити та призначив підготовче засідання на 21.10.2021 в режимі відеоконференції.
21.10.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
У підготовчому засіданні 21.10.2021 суд оголосив перерву до 22.11.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 суд постановив призначити підготовче засідання на 22.11.2021 в режимі відеоконференції із Господарським судом Одеської області.
23.10.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
25.10.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про долучення документів.
02.11.2021 електронною поштою до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшла заява про продовження процесуального строку для подання відзиву.
04.11.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшла заява про продовження процесуального строку для подання відзиву.
09.11.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 суд постановив продовжити Міністерству інфраструктури України строк на подання відзиву до 22.11.2021.
22.11.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив.
У підготовчому засіданні 22.11.2021 судом оголошено перерву до 20.12.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 суд постановив призначити підготовче засідання на 20.12.2021 в режимі відеоконференції із Господарським судом Одеської області.
У підготовчому засіданні 20.12.2021 суд протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 20.01.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 суд постановив призначити підготовче засідання на 20.01.2022 в режимі відеоконференції із Господарським судом Одеської області.
У судовому засіданні 20.01.2022 суд оголосив перерву до 28.02.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 суд постановив призначити судове засідання на 28.02.2022 в режимі відеоконференції із Господарським судом Одеської області.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжувався двічі на той самий строк Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 та № 259/2022 від 18.04.2022.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 "Про продовження дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Судове засідання, призначене на 28.02.2022 не відбулось у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими діями у Київській області та місті Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 судове засідання призначено на 30.06.2022.
21.06.2022 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
23.06.2022 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
У судове засідання 30.06.2022 з'явилися представники відповідачів та надали пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечують проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзивах на позовну заяву.
Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та даті судового засідання були повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 30.06.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши надані суду докази, суд
17.02.2021 зареєстровано право власності держави в особі Міністерства інфраструктури України на об'єкт нерухомого майна "виробничі будівлі та споруди" (РОНМ 2292927851101), розташований за адресою адреса: Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, будинок 1/2 загальною площею 64,6 кв.м., до складу якого входять: будівля КТПН-3957, Й2, загальна площа (кв.м): 8.4; насосна станція-3, Я1, загальна площа (кв.м): 56.2; тротуар по Деволанівській, IV; покриття центрального з/д переїзду, V; автодорога від головної прохідної до прохідної в корені Військового молу, VI; автодорога вздовж залізничних колій Червоних пакгаузів ділянка 8, VII митна площа, VIII; підпірна стінка двору управління порту, IX; шпара артезіанська 10 Деволанівська , X; шпара артезіанська - 3 поліклініки, XI; площа управління порту, XII; прожекторна щогла № 6 пр.7, XIII; прожекторна щогла № 10, XIV; прожекторна щогла № 11 пр.7, XV; прожекторна щогла № 12, XVI; прожекторна щогла № 13, XVII; прожекторна щогла №14, XVIII; прожекторна щогла № 15 пр.10, XIX; прожекторна щогла № 16 пр. 13-14, XX; прожекторна щогла № 21 пр. 12-13, XXI; прожекторна щогла №24 пр. 9, XXII; прожекторна щогла № 33 ГСМ, XXIII; прожекторна щогла № 40, XXIV; підпірна стінка біля насосної, XXV; площа для зберігання переносного туалету, XXVI; транспортна естакада 4 черга з примиканням, XXVII; північна огорожа станції Одеса-Порт до морвокзалу, XXVIII; підпірна стінка в тилу побутових будівель на Деволанівській, XXX; колії залізничні та стрілочні переводи Платонівського молу, 1; залізнична колія № 23, 2; залізнична колія №24, 3; залізнична колія № 29, 4; залізнична колія № 30, 5; залізнична колія № 30 а , 6; залізнична колія №33,7; залізнична колія № 34, 8; залізнична колія №35,9; залізнична колія № 36, 10; залізнична колія № 37, 11; залізнична колія № 38, 12; залізнична колія № 38 а, 13; залізнична колія № 41, 14; залізнична колія № 44, 15; залізнична колія № 45, 16; залізнична колія № 62, 17; залізнична колія № 1 Бакалійний , 18; залізнична колія № 5 Бакалійний , 19; стрілковий перевід № СП 79, 20; стрілковий перевід № СП 82, 21; стрілковий перевід № СП 89, 22; стрілковий перевід № СП 97, 23; стрілковий перевід № СП 99, 24; стрілковий перевід № СП 115, 25; стрілковий перевід № СП 117, 26; стрілковий перевід №СП 133, 27;
Відповідно до відомостей з Державного реєстру відповідну реєстрацію вчинено на підставі Витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна, серія та номер: 10-15-22948, виданого 13.11.2018, видавник: Фонд державного майна України.
26.05.2021 на підставі витягу з Акту приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань, серія та номер: бн, виданий 25.05.2021, видавник: Одеська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація одеського морського порту); наказу, серія та номер: 163, виданого 19.03.2013, видавник: Міністерство інфраструктури України зареєстровано право господарського відання Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", код ЄДРПОУ: 38727770, власник: Держава в особі Міністерства інфраструктури України, код ЄДРПОУ: 37472062.
Одеська міська рада вважає, що рішення державного реєстратора від 17.02.2021 (індексний номер: 56655644) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на об'єкт нерухомого майна «виробничі будівлі та споруди» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2292927851101), розташований за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, будинок 1/2 - є незаконним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку посилаючись на те, що до складу об'єкта нерухомого майна "виробничі будівлі та споруди" безпідставно включено частину земель загального користування комунальної власності, а саме за Міністерством інфраструктури України у складі об'єкта "виробничі будівлі та споруди", розташованого за адресою: Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, будинок 1/2, загальною площею 64,6 кв.м. зареєстровано право власності об'єкт "Митна площа", площею 6200 кв.м., який фактично знаходиться поза межами режимної території порту в зоні об'єктів загальноміського значення міської забудови та представляє собою земельну ділянку, а також низку інших об'єктів, безпідставно визначених "складовими частинами" будівель та споруд (огорожа, підпірна стінка, тротуар, прожекторні щогли тощо), що свідчить про незаконність державної реєстрації права власності на відповідний об'єкт та порушення прав територіальної громади м. Одеси як власника
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває права власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Згідно з частиною 2 статті 326 Цивільного кодексу України від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами (частина 3 статті 326 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 5 статті 22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
У відповідності до частини 1 статті 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" об'єктами управління державної власності є зокрема майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям.
З набранням чинності 13.06.2013 Закону України "Про морські порти України", а також відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 133-Р від 14.03.2013, наказу Міністерства інфраструктури України № 163 від 19.03.2013 було реорганізовано державні підприємства морського транспорту за переліком згідно з додатком 1, шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них відповідно до розподільчих балансів та утворено внаслідок виділу Державне підприємство "Адміністрація морських портів України". До переліку державних підприємств морського транспорту, що підлягають реорганізації згідно зазначеного наказу, включено Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт", за адресою: 65026, м. Одеса, площа Митна, 1.
На виконання вищевказаного наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 №163 комісією з реорганізації було складено розподільчий баланс майна, майнових прав та зобов'язань Державного підприємства "Державні підприємства морського транспорту" до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" станом на 13.06.2013. Згідно з актом приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань від 13.06.2013 Державним підприємством "Державні підприємства морського транспорту" було передано, а Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" прийнято майно за адресою: 65026, м. Одеса, Митна площа, 1, зокрема, об'єкт - "Митна площа", інвентаризаційний номер 072525, який введений в експлуатацію 01.03.1966.
Наказом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" від 23.06.2013 №17, зокрема, наділено філії Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" майном, яке є частиною майна Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", згідно з актами приймання-передачі. Згідно акту приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань від 13.06.2013 №19 вищевказане майно було передано Одеській філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна, в реєстрі наявні наступні відомості: суб'єкт управління, який здійснює управління майном - Міністерство інфраструктури України, балансоутримувач майна - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"; відомості про державне майно, зокрема: назва майна - Митна площа, інвентаризаційний номер 072525, назва майна відповідно до класифікатора державного майна - майдани, тротуари та пішохідні зони, за адресою: м. Одеса, площа Митна, 1/2, площею 6200 кв.м.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про морські порти України" державні стратегічні об'єкти портової інфраструктури та інше державне майно, закріплене за адміністрацією морських портів України, належать їй на праві господарського відання. Адміністрація морських портів України володіє, користується та розпоряджається закріпленим за нею державним майном з урахуванням його цільового призначення, а також обмежень правомочностей щодо розпорядження таким майном, визначених цим Законом, іншими законодавчими актами, її статутом.
В статті 73 Господарського кодексу України визначено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.
Як вбачаться з Статуту Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", затвердженого наказом МІУ № 288 від 18.05.2021, останнє є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів від 04.03.2013 №133 "Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту" та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.
Пунктом 21 розділу 4 Статуту Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" передбачено, що майно підприємства становлять оборотні та необоротні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
Згідно пункту 22 розділу 4 Статуту Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" користується та розпоряджається закріпленим за ним майном відповідно до вимог, передбачених законодавством України та цим Статутом.
Пункт 24 Статуту визначає, що право господарського відання майном виникає з дати підписання актів приймання-передачі або інших відповідних первинних документів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. До подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. При цьому, реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов'язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності (висновки Верховного Суду у постановах від 29.04.2020 у справі № 911/1455/19, від 20.05.2020 у справі 911/1902/19, від 28.05.2020 у справі № 910/5902/18).
Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року, справа №911/3594/17).
Згідно з приписами статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", загальними засадами державної реєстрації прав є:
1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;
2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;
3) публічність державної реєстрації прав;
4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;
5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, передбачено, що для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 року, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об'єкт, подаються зокрема: технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо такого об'єкта (у разі державної реєстрації права державної власності).
Відповідно до статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Згідно зі статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Будівля КТПН-3957 та насосна станція-3 є об'єктами нерухомості, зокрема є об'єктами, що розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, що не оскаржується позивачем.
Крім цього, будівля КТПН-3957 є самостійним об'єктом нерухомості, оскільки зазначена будівля (трансформаторна станція) обслуговує діяльність всього порту, її не можливо зареєструвати, як допоміжну споруду до якоїсь окремої будівлі, адже обслуговує трансформаторна станція весь Одеський морський порт (причали, перевантажувальні крани, будинки та ін.). Теж саме стосується насосної станції-3.
Якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ)(стаття 188 Цивільного кодексу України).
В схематичному плані чітко позначено, що всі об'єкти взаємопов'язані та утворюють складну річ.
Складовою частиною є об'єкт "Митна площа" загальною площею 6200 м2, зокрема даний об'єкт належить до категорії майдани, тротуари та пішохідні зони з плитки та асфальтобетону, що визначено в витязі з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна та який знаходиться перед контрольно-пропускним пунктом Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (2600 м2) та за контрольно-пропускним пунктом Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (3600 м2), що зазначено в інвентарній картці обліку основних засобів № 072525.
Об'єкт "Митна площа" загальною площею 6200 м2 включає в себе об'єкт площею 1876,4 м2 (далі - Об'єкт) з огородженням, із опорами з елементами освітлення, з покриттям - асфальтобетон. В 2013 році при реорганізації підприємств морського транспорту на баланс Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" даний об'єкт перейшов вже з наявними на ньому огородженням, опорами та покриттям.
Згідно з частиною 4 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії.
Таким чином, окремо такі споруди, як автодороги і залізничні колії не підлягають реєстрації, але як складова частина речі повинні бути включені до опису об'єкту нерухомого майна, який підлягає реєстрації.
З метою правильного опису нерухомого майна і внесення достовірних відомостей про його кожну складову частину до Державного реєстру прав на нерухоме майно, на підтвердження того факту, що вони належить до об'єктів державної власності, такі об'єкти включені, як до технічного паспорту, так і до витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна.
Так, власник майна Держава Україна (в особі Міністерства інфраструктури України) розпорядилася про виділення (відокремлення) стратегічних об'єктів портової інфраструктури та іншого майна від портових об'єктів і передала їх на баланс новоутвореного Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Розпорядження КМУ №133-р від 04.03.2013, Наказ МІУ №163 від 19.03.2013, Закон України «Про морські порти України») і зобов'язала новоутворене підприємство зареєструвати майнові права на нерухоме майно, що обліковується на його балансі у Державному реєстрі прав на нерухоме майно.
Згідно з Законом України "Про морські порти України" автомобільні під'їзні шляхи (автодороги) та залізничні шляхи портів віднесені до стратегічних об'єктів портової інфраструктури.
До стратегічних об'єктів портової інфраструктури, відповідно до статті 1 Закону України "Про морські порти України" належать об'єкти права державної власності - гідротехнічні споруди, об'єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об'єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден.
Об'єкти портової інфраструктури - рухомі та нерухомі об'єкти, що забезпечують функціонування морського порту, у тому числі акваторія, гідротехнічні споруди, доки, буксири, криголами та інші судна портового флоту, засоби навігаційного обладнання та інші об'єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, перевантажувальне обладнання, залізничні та автомобільні під'їзні шляхи, лінії зв'язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інші засоби, обладнання, інженерні комунікації, розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, надання послуг, забезпечення державного нагляду (контролю) в морському порту.
Об'єкти портової інфраструктури загального користування - акваторія, залізничні та автомобільні під'їзні шляхи (до першого розгалуження за межами території порту), лінії зв'язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерні комунікації, інші об'єкти, що забезпечують діяльність двох і більше суб'єктів господарювання у морському порту.
Для можливості реєстрації права власності за Державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України і реєстрації права господарського відання за Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" підприємством було замовлено і виготовлено технічний паспорт на будівлі та споруди виробничого призначення, які обліковуються на його балансі, як окремі об'єкти і щодо яких реєстрація не проводилася.
Згідно з вимогами статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи;
5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Згідно з приписами статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно з нормами частини 4 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що реєстраційні дії щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень та на державної реєстрації права господарського відання Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на об'єкт нерухомого майна - виробничі будівлі та споруди (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2292927851101), розташований за адресою: місто Одеса, площа Митна, будинок Ѕ, загальною площею 64,6 кв. м, були здійснені правомірно та відповідно до вимог законодавства.
Згідно з частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13, стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, з огляду на недоведеність позивачем порушень закону та прав позивача, під час прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та державну реєстрацію права господарського відання Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на об'єкт нерухомого майна - виробничі будівлі та споруди (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2292927851101), розташований за адресою: місто Одеса, площа Митна, будинок 1/2, загальною площею 64,6 кв. м, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено: 14.07.2022
Суддя Н. Плотницька