Справа № 132/4164/17
Ухвала
про продовження міри запобіжного заходу
"13" липня 2022 р. Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши в місті Калинівка у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , строком на 60 днів, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 22.03.2022 року судом повторно обрано обвинуваченому ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки строк перебування його під вартою закінчується 16 липня 2022 року. Клопотання мотивовано тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які було враховано при обранні обвинуваченому даного запобіжного заходу, не відпали. Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 раніше обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому був змінений судом на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із покладенням відповідних обов'язків, які ОСОБА_4 порушив, обвинувачений ухилявся від явки до суду та був оголошений на підставі ухвали Калинівського районного суду від 23.02.2022 року у розшук, а також санкцію статті 121 ч. 2 КК України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, який відповідно до класифікації злочинів, передбачених ст. 12 КК України України, є особливо тяжким злочином.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечують проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ще на шістдесят днів та просять застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт.
Заслухавши учасників судового процесу, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити.
Приймаючи таке рішення суд виходить з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_4 11.11.2017 р. був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. В подальшому ухвалами Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_4 неодноразово продовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ухвали Калинівського районного суду Вінницької області 06 лютого 2019 року ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт із покладенням відповідних обов'язків. В порушення зазначених обов'язків ОСОБА_4 в судові засідання не з'являвся без поважних причин. 19.02.2020 р. судом винесено ухвалу про привід обвинуваченого ОСОБА_4 .
В подальшому 26.02.2020 р., 17.03.2020 р., 21.07.2020 р., 23.09.2020 р. та на інші судові засідання, останнє судове засідання 23.02.2022 р. обвинувачений ОСОБА_4 не з'являвся, тому судом було винесено ухвалу про розшук обвинуваченого та надано дозвіл на затриманняз метою приводу в судове засідання у зв'язку із злісним ухиленням від суду.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд бере до уваги те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які було враховано при обранні обвинуваченому даного запобіжного заходу, зокрема те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до десяти років, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, а також особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який не має міцних соціальних зв'язків, ніде не працює, може незаконно впливати на свідків та потерпілого в даному кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином, той факт, що йому раніше вже було замінено запобіжний захід на домашній арешт із покладенням відповідних обов'язків, яких останній не дотримувався та ухилявся від явки до суду, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наведені прокурором підстави для продовження строків тримання під вартою ОСОБА_4 є належним чином обґрунтовані та вмотивовані.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити і з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (Летельє проти Франції).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації, суд, враховуючи вище наведене, вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не зможе запобігти ризикам у даному кримінальному провадженні, тому в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт за місцем реєстрації слід відмовити. Крім того, суду не були надані докази, які б свідчили про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зникли, і відсутність обґрунтованих підстав, передбачених ст. 178 КПК України, для застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) днів, з 13 липня 2022 року по 10 вересня 2022 року включно, без визначення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою на 60 днів з 13 липня 2022 року по 10 вересня 2022 року включно, без визначення розміру застави.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту - відмовити.
Повний текст ухвали складений 14 липня 2022 року.
Копію ухвали вручити під розписку обвинуваченому ОСОБА_4 та прокурору.
Копію ухвали про продовження строку тримання під вартою надіслати до ізолятора тимчасового затримання для виконання.
Ухвала може бути оскарженою до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.