Постанова від 11.07.2022 по справі 125/509/22

125/509/22

3/125/242/2022

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2022 року м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області в складі:

судді Єрмічової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Турченяк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , за статтями 185, 173 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22 квітня 2022 року біля 15 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння по вул. Соборна в с. Попівці Жмеринського району Вінницької області, нецензурно лаявся, образливо чіплявся до громадянки ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, тобто дрібне хуліганство.

Крім того, ОСОБА_1 22 квітня 2022 року біля 15 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння по вул. Соборна в с. Попівці Жмеринського району Вінницької області, не виконав законну вимогу поліцейського при виконанні службових обов'язків щодо припинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, при цьому шарпав поліцейського за формений одяг, чинив йому фізичний опір.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, тобто злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.

Відносно ОСОБА_1 щодо кожного із вищевказаних епізодів складено протоколи про адміністративне правопорушення.

З урахуванням вимог, передбачених ч. 2 ст. 36 КУпАП, на підставі постанови Барського районного суду Вінницької області від 16 травня 2022 року справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , а саме справу № 125/509/22, провадження № 3/125/242/2022, № 125/487/22, провадження № 3/125/222/2022, об'єднано в одне провадження.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився.

Виклик ОСОБА_1 здійснено за останнім відомим місцем перебування, а саме, його місцем проживання, тобто за адресою, яку останній повідомив працівнику поліції і, яка вказана у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: АДРЕСА_1 , однак до суду повернувся конверт з рекомендованим поштовим повідомленням з відміткою поштового відділення про неможливість вручення повістки з зазначенням причини невручення

Судом було вжито заходів щодо належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про місце і час розгляду справи.

Однак ОСОБА_1 не прибув у судове засідання та не повідомив суд про причини неявки, а тому не з'явився у судове засідання без поважних причин.

Суд розцінює таку поведінку ОСОБА_1 як спробу уникнути відповідальності, а тому дійшов висновку, що останній в такий спосіб свідомо ухилився від участі у розгляді справи в суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, під час розгляду справи не є обов'язковою.

За підстав, зазначених вище, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Суд вважає, що розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 є цілком виправданим, оскільки перенесення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог статей 38, 277 КУпАП.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 у справі "Смірнов проти України" відповідно до якого, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд бере до уваги докази зібрані особою, уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення - дільничним офіцером поліції СП Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Костюком В.В., які доводять наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні даних адміністративних правопорушень, а саме:

- протоколи про адміністративні порушення, серії ВАБ № 772257, серії ВАБ № 772259 від 22 квітня 2022 року (а.с. 2, 29);

- копії рапорту інспектора СРПП Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Матвієнка Д.Ю. від 22 квітня 2022 року (а.с. 5, 32);

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 22 квітня 2022 року (а.с. 6, 33);

- письмові пояснення ОСОБА_3 від 22 квітня 2022 року (а.с. 7, 34);

- копії повідомлення Комунального некомерційного підприємства "Барська міська лікарня" Барської міської ради Вінницької області про те, що згідно висновку медичного огляду № 48, складено 22 квітня 2022 року о 16 год. 50 хв. у ОСОБА_1 встановлено алкогольне сп'яніння, результат Drager Alcotest - 1,78 ‰ (а.с. ).

З урахуванням, зазначеного вище, суд дійшов висновку, що у справі зібрано достатньо належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні даних адміністративних правопорушень.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених статями 173, 185 КУпАП, тому його слід визнати винним у їх вчиненні, і накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 грн 20 коп.

Керуючись ч. 2 ст. 36, ч. 1 ст. 40-1, статтями 173, 185, частинами 1, 2 ст. 251, ч. 1 ст. 268, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173, 185 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В. В. Єрмічова

Попередній документ
105232210
Наступний документ
105232226
Інформація про рішення:
№ рішення: 105232225
№ справи: 125/509/22
Дата рішення: 11.07.2022
Дата публікації: 14.07.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Барський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця