Рішення від 12.07.2022 по справі 906/166/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/166/22

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Васильєвій Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мадай Н.О., згідно витягу з ЄДР;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" (м.Чернівці)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОКРІВ-ГРАНД БУД" (м.Новоград-Волинський Житомисрької області)

про стягнення 38 209,59грн

Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОКРІВ-ГРАНД БУД" 38209,59грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постачальник не здійснив поставку товару (талони на паливо) у строки, обумовлені договором поставки №299 від 29.12.2020, у зв'язку з чим покупець нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невчасно поставленого товару за кожен день прострочення.

Ухвалою господарського суду від 23.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 22.03.2022. Ухвалою господарського суду від 09.05.2022 розгляд справи по суті перепризначено на 13.06.2022.

Ухвалою від 13.06.2022 суд продовжив строк розгляду справи по суті, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відклав розгляд справи по суті на 12.07.2022.

Представник позивача у судовому засіданні 12.07.2022 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надала роздруківки з електронної пошти, які підтверджують направлення на електронну адресу відповідача заявки на постачання талонів на бензин.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав.

Слід зазначити, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009.

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також наголосити, що у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та надати відзив на позовну заяву. Під час розгляду даної справи додатково надані майже три місяці господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин, а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛВІНГ СІСТЕМС" (постачальник/відповідач) та Міським комунальним підприємством "Чернівцітеплокомуненерго" (покупець, позивач) укладено договір поставки №299 (а.с.9-12), відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товар, зазначений в Тендерній документації на закупівлю бензину А-95, бензину А-92, дизельного пального (код 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти), а покупець - прийняти і оплатити товар (п.1.1 договору).

Найменування (номенклатура, асортимент) товару вказується у специфікації №1, що є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2 договору).

Ціна цього договору становить - 975420,00грн, у тому числі ПДВ: 162570,00грн (п.2.1 Договору).

Згідно п.3.1 договору, розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем по факту поставки постачальником товару на підставі накладних протягом 90 календарних днів.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що талони (скетч-карти) на паливо повинні надаватись постачальником представнику замовника в м.Чернівці протягом одного робочого дня з моменту надання заявки на видачу талонів направлену на електронну пошту постачальника.

Моментом виконання обов'язку передати товар вважається дата отримання товару покупцем, що підтверджується документально шляхом підписання видаткової накладної. Накладна підписується повноважними представниками покупця та постачальника. Постачальник зобов'язаний поставити товар протягом січня-грудня 2021 року (п.п.4.2, 4.3 Договору).

Договір, згідно п.11.1, набирає чинності з моменту його підписання, скріплення печатками сторін, та діє до 31 грудня 2021 року, а щодо виконання грошових зобов'язань - до повного їх виконання.

Додатком №1 до Договору №299 від 29.11.2020 є специфікація №1, в якій сторони погодили найменування, одиницю виміру, кількість та ціну товару (а.с.13).

Також між сторонами підписано додаткові угоди №1 від 29.01.2021, №2 від 09.02.2021, №3 від 09.03.2021, №4 від 07.04.2021 до договору №299 від 29.12.2020, якими змінювалась ціна товару та викладалась специфікація до договору у відповідній редакції (а.с.14-17).

Договір, специфікація та додаткові угоди підписані представниками сторін, а їх підписи скріплені печатками підприємств.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 03.10.2021, 04.11.2021, 05.11.2021 в державний реєстр були внесені зміни до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛВІНГ СІСТЕМС", код ЄДРПОУ 42524688. Зокрема, 05.11.2021 проведено державну реєстрацію зміни найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛВІНГ СІСТЕМС" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОКРІВ ГРАНД-БУД", зміни місцезнаходження юридичної особи, зміни видів економічної діяльності тощо (а.с.22-30).

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору №299 від 29.12.2020 позивач у період з 07.07.2021 по 28.07.2021 направив на електронну адресу відповідача та засобами поштового зв'язку заявки на поставку талонів палива (а.с.34-36; 79-81), а саме:

- заявка №2248 від 07.07.2021 на поставку дизельного пального - 600л та бензину А-92 - 500л;

- заявка №2307 від 13.07.2021 на поставку дизельного пального - 600л та бензину А-92 - 500л;

- заявка №2405 від 28.07.2021 на поставку дизельного пального - 9604,6774л, та бензину А-92 - 5263,47438л та бензину А-95 - 1358,0645л.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не поставлено позивачу обумовлений у заявках товар. Кількість недопоставленого товару склала 9604,6774л дизельного пального, 5263,47438л бензину А-92 та 1358,0645л бензину А-95, загальною вартістю 442605,56грн.

Натомість, листом від 05.07.2021 за №05 відповідач повідомив позивача про те, що у зв'язку з пандемією короновірусної хвороби відповідач зазнав збитків та планує змінити види діяльності товариства. Зважаючи на глобальні зміни видів діяльності товариства відповідачем повідомлено, що в майбутньому буде відсутня можливість поставки ПММ за укладеним договором (а.с.33).

08.11.2021 позивач направив відповідачу претензію з вимогою про сплату штрафних санкцій через порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині поставки товару (а.с.38-40), яка залишена без відповіді та задоволення.

За вказаних обставин, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОКРІВ ГРАНД-БУД" 38209,59грн пені, яка нарахована на підставі п.8.2 договору, за невиконання зобов'язань в частині поставки товару.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

У даному випадку предметом доказування у справі є обставини щодо факту поставки товару, строки поставки та наявність прострочення поставки.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

В силу вимог ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Таким чином, обов'язок доведення існування обставин, які унеможливили виконання зобов'язання з поставки товару, покладається на відповідача.

Пунктом 4.1 договору поставки сторони визначили, що талони (скетч-карти) на паливо повинні надаватись постачальником представнику замовника в м.Чернівці протягом одного робочого дня з моменту надання заявки на видачу талонів направлену на електронну пошту постачальника.

В період з 07.07.2021 по 28.07.2021 позивач на електронну адресу постачальника, а також засобами поштового зв'язку тричі направляв заявки на отримання талонів на паливо, які відповідачем так і не були поставлені.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач порушив договірні зобов'язання та не здійснив поставку дизельного пального в кількості 9604,6774л на суму 267970,50грн, бензину А-92 в кількості 5263,47438л на суму 136745,06грн, бензину А-95 в кількості 1358,0645л на суму 37890,00грн. Загальною вартістю 442605,56грн.

При цьому, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, котрі перешкодили поставити товар позивачу у кількості, яка була погоджена сторонами у специфікаціях до договору поставки №299 та заявках на поставку талонів палива.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача в частині недопоставки талонів на пальне загальною вартістю 442605,56грн.

З огляду на допущення відповідачем недопоставки товару, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 38209,59грн, яка нарахована за період з 29.07.2021 по 28.01.2022 на суму недопоставленого товару у розмірі 442605,56грн на підставі п.8.2 договору.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з нормами ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом положень ч.4 ст.231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2 договору поставки сторони передбачили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при поставці товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , встановленої на цей період, нараховану на суму вартості невчасно поставленого товару, за кожен день прострочення.

ТОВ "ПОКРІВ ГРАНД-БУД" не доведено існування об'єктивних причин неможливості поставити товар, які виключають нарахування штрафних санкцій, тому суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення пені є правомірними, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства та умовам укладеного договору, з урахуванням встановлених судом обставин відносно недопоставки поставки товару зі сторони відповідача.

Перевіривши за допомогою калькулятора сертифікованої комп'ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" суд встановив, що розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним.

Отже, вимога про стягнення з відповідача 38209,59грн пені є такою, що заявлена відповідно до чинного законодавства України та підлягає задоволенню.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач доказів поставки товару не надав, доводів позивача не спростував.

З огляду на наведене, вимоги позивача підлягають задоволенню на суму 38209,59грн пені.

Судовий збір, відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" (11700, Житомирська область, Новоград-Волинський район, м.Новоград-Волинський, вул.Житомирська, буд.72, код ЄДРПОУ 42524688) на користь Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" (58018, Чернівецька область, м.Чернівці, вул.Максимовича, буд.19-А, код ЄДРПОУ 34519280):

- 38 209,59грн пені;

- 2481,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- у справу

2,3- сторонам (рек)

Попередній документ
105232084
Наступний документ
105232086
Інформація про рішення:
№ рішення: 105232085
№ справи: 906/166/22
Дата рішення: 12.07.2022
Дата публікації: 15.07.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (18.02.2022)
Дата надходження: 18.02.2022
Предмет позову: стягнення 38 209,59 грн
Розклад засідань:
22.03.2022 11:30 Господарський суд Житомирської області