ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
12 липня 2022 року Справа № 924/1041/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Дужич С.П. , суддя Павлюк І.Ю.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лісової Тамари Григорівни на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.03.2022 у справі №924/1041/21 (повний текст складений 24.03.2022, суддя Л.О. Субботіна)
за позовом Фізичної особи-підприємця Лісової Тамари Григорівни
до Фізичної особи-підприємця Блажевського Артема Володимировича
про розірвання договору підряду №1 від 17.07.2020; стягнення 319 395,00 грн збитків
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.03.2022 у позові фізичної особи - підприємця Лісової Тамари Григорівни до фізичної особи - підприємця Блажевського Артема Володимировича про розірвання договору підряду № 1 від 17.07.2020 та стягнення 319 395,00 грн збитків - відмовлено.
Вказане рішення мотивоване тим, що висновок експерта №853/021 за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи від 07.06.2021 не може вважатись належним доказом порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань. Будь-яких інших доказів на підтвердження порушення відповідачем умов договору підряду на виконання будівельних робіт №1 від 17.07.2020 та наявності правових підстав для його розірвання в судовому порядку позивачем не надано. Позивач не довела належними та допустимими доказами факту порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань, а наданий позивачем висновок експерта №853/021 від 07.06.2021, на підставі якого позивач провела розрахунок збитків, складений без врахування фактичних обставин справи, зокрема умов договору підряду на виконання будівельних робіт №1 від 17.07.2020.
Не погодившись із ухваленим рішенням, скаржник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.03.2022 у справі № 924/1041/21 та ухвалити нове рішення про задоволення позову в частині стягнення 319 395,00 грн збитків. Також скаржником подана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що відповідач (підрядник) не довів, що недоліки зазначеного незавершеного будівництвом об'єкта, перелічені у висновку експерта по третьому питанню, а також прострочення передання об'єкта замовникові сталися не з його вини, а тому, враховуючи дану презумпцію, факт порушення ним умов Договору є доведеним. Зазначене свідчить, що відповідач не виконав покладених на нього пунктами 1.1. та 2.1 договору Договору обов'язків побудувати житловий одноповерховий будинок площею 72 кв. м. з терміном виконання робіт у чотири місяці з моменту підписання Сторонами Договору. Отже відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки, завдані невиконанням цих умов Договору, в повному обсязі. Також суд в оспорюваному рішенні суперечить своїм власним висновкам, з однієї сторони посилаючись на обставини, встановлені у висновку експерта, а з іншої стверджуючи, що висновок експерта №853/021 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 07.06,2021 не може вважатись належним доказом порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань, тобто, відхиляє цей доказ
Листом від 20.06.2022 матеріали справи №924/1041/21 витребовувалися в Господарського суду Рівненської області.
27.06.2022 матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції.
В судове засідання представники сторін не з'явилися . Про місце, час і дату судового засідання повідомлені належним чином.
12.07.2022 на адресу суду від ФОП Лісової Тамари Григорівни надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із раптовим погіршенням здоров'я представника позивача.
Частинами 11, 12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів зазначає, що скаржником не надано суду доказів на підтвердження обставин, наведених у клопотанні.
Участь представників учасників у даній справі судом обов'язковою не визнавалася.
Крім цього згідно з частиною четвертою статті 197 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ) під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
Однак, представник скаржника не скористався правом, наданим ст. 197 ГПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника про відкладення розгляду справи.
Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів, враховуючи те, що суди у період воєнного стану не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву в даному судовому засіданні за відсутності представників позивачів у справі.
Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно з свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 21.12.2019 ОСОБА_1 змінив прізвище на ОСОБА_2 .
Відповідно до договору купівлі - продажу земельної ділянки від 20.07.2020 ОСОБА_3 придбала земельну ділянку площею 0,0900 га, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер - 6810100000:19:001:0105, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
17.07.2020 між ОСОБА_3 (далі - замовник) та будівельною організацією ALYAR в особі Блажевського Артема Володимировича (далі - підрядник) укладено договір підряду на виконання будівельних робіт №1 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов'язується своїми силами і засобами, за завданням замовника і за його рахунок, побудувати "під ключ" житловий одноповерховий будинок площею 72 м. кв. за адресою: вулиця Світанкова, 91, в місті Хмельницькому, а замовник зобов'язується прийняти виконані підрядником роботи і оплатити їх.
У п. 1.2 договору визначено, що передбачається виконання наступних основних робіт: ремонт існуючого фундаменту; влаштування зовнішніх стін із газоблоків товщиною не менше 30 см; влаштування залізобетонних поясів; утеплення підлоги та покрівлі; дерев'яне перекриття; покриття покрівлі - металочерепиця; влаштування мансардного приміщення та тераси; сантехнічні та електротехнічні роботи; монтаж електроопалення будинку.
Відповідно до п. 2.1 договору термін виконання робіт становить чотири місяці з моменту підписання сторонами договору. Підрядник має право виконати роботи, що передбачені даним договором, достроково, та замовник зобов'язується їх прийняти.
Загальна вартість будівництва незмінна, визначається з розрахунку 8850 грн / м.кв. і становить 637 200 грн 00 коп. (п. 3.1 договору).
Згідно з п. 4.1 договору розрахунки за виконані роботи, включаючи вартість матеріалів, здійснюються замовником щотижня згідно виконаних робіт. Підрядник звітує про виконані роботи та надає документи на використані матеріали. Розрахунки здійснюються в готівковій або безготівковій формі за взаємною згодою сторін.
Пунктом 5.1 передбачено, що при виконанні робіт використовувати якісні матеріали. В разі використання при виконанні робіт матеріалів неналежної якості, підрядник зобов'язаний замінити їх на належні матеріали за власний рахунок протягом 7 днів з моменту виявлення неналежності матеріалів.
За умовами п. 5.2 договору у випадку порушення підрядником вимог щодо якості виконаних робіт замовник має право вимагати усунення виявлених недоліків за рахунок підрядника.
У розділі юридичні адреси та підписи сторін зазначено: замовник - приватний підприємець Блажевський Артем Володимирович, підрядник - фізична особа-підприємець Лісова Тамара Григорівна та містяться підписи вказаних осіб.
В матеріалах справи знаходяться розписки ОСОБА_4 , відповідно до яких останній отримував кошти: 09.09.2020 - на матеріали 50 000,00 грн, 05.09.2020 - на зарплату 21500,00 грн, 21.08.2020 - на зарплату 26900,00 грн, 27.08.2020 - на матеріали 25000,00грн, 25.08.2020 - на зарплату 21500,00 грн, 12.08.2020 - на матеріали 42000,00 грн та на зарплату 26900,00 грн, 14.08.2020 - на зарплату 26900,00 грн, 24.07.2020 - на матеріали 27000,00 грн та на зарплату 26900,00 грн, 31.07.2020 - на матеріали 17000,00 грн та на зарплату 26900,00 грн, 17.07.2020 - на матеріали 25000,00 грн., 20.09.2020 - на терасу 39000,00 грн, 21.09.2020 - на зарплату 21500,00 грн, 28.09.2020 - на зарплату в сумі 19500,00 грн, 25.09.2020 - на зарплату 19500,00 грн, 02.10.2020 - на зарплату 19500,00 грн, 09.10.2020 - на зарплату 19500,00 грн, 10.10.2020 - 20000,00 грн та 17.10.2020 - на зарплату 19500,00 грн.
Згідно з наявною в матеріалах справи претензією від 28.07.2021 позивач зверталась до відповідача з вимогою про повернення 172 192, 00 грн сплачених коштів та 141 203,00 грн для виправлення недоліків будівництва. На підтвердження надіслання вказаної претензії відповідачу до матеріалів справи долучено фіскальний чек відділення поштового зв'язку від 28.07.2021.
Однак відповідач відповіді на претензію не надав, кошти не повернув, в зв'язку із чим позивач зверталась із позовом до Хмельницького міськрайонного суду.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 20.07.2021 закрито провадження у справі №686/6398/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору та відшкодування збитків, в зв'язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір виник між сторонами, які уклали господарський договір як суб'єкти підприємницької діяльності.
З огляду на викладене, позивач звернулась із позовом до Господарського суду Хмельницької області.
На підтвердження позовних вимог позивач долучила до матеріалів справи висновок експерта №853/021 за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи від 07.06.2021.
Як зазначено у розділі І "Вступ" висновку, 05.04.2021 судовому експерту Власюку В.В. від ОСОБА_3 надійшла заява від 05 квітня 2021 року з проханням провести судову будівельно-технічну експертизу по цивільній справі № 686/6398/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, яка слухається в Хмельницькому міськрайонному суді. На підставі заяви укладений договір № 853/021 про надання послуг з проведення судової будівельно-технічної експертизи.
На вирішення експертизи винесені наступні запитання:
1. "Який технічний стан та відсоток готовності незавершеного будівництвом житлового будинку № 91 по вул. Світанковій м. Хмельницький?"
2. "Який відсоток виконання робіт по будівництву житлового будинку АДРЕСА_1 , враховуючи, що на момент початку будівництва були завершені конструкції фундаменту та стін, перекриття, підлоги, заповнення прорізів цокольного поверху будинку?"
3. "Які наявні недоліки влаштування покрівлі (даху) житлового будинку АДРЕСА_1 , та, якщо наявні, яка вартість усунення зазначених недоліків?"
Висновок підготовлено для подання до Хмельницького міськрайонного суду.
У висновку вказано, що разом з заявою на дослідження надійшли оригінали або завірені підписом замовника копії наступних документів: копія ухвали Хмельницького міськрайонного суду про відкриття провадження у справі № 686/6398/21 від 25.03.2021; копія договору підряду на виконання будівельних робіт № 1 від 17.07.2020; копія будівельного паспорта; копія витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №ХМ051210203711 від 03.02.2021; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №216962327 від 20.07.2020; копія договору купівлі-продажу земельної ділянки р.н. 1607 від 20.07.2020. В той же час на дослідження не надано проектної та виконавчої документації на будівництво досліджуваного житлового будинку.
В ході проведення експертного дослідження експертом по першому питанню зазначено, що будівельна готовність будівлі визначається як відношення кошторисної вартості фактично виконаних робіт до кошторисної вартості будівництва об'єкту. Однак необхідної проектно-кошторисної та виконавчої документації на будівництво (реконструкцію) об'єкту, а також правовстановлюючих документів, на дослідження не надано. Тому для визначення ступеня будівельної готовності об'єкту був прийнятий об'єкт аналог тип № 1-47 "Садибний житловий будинок з цокольним поверхом, гаражем та мансардою", який по основним технічним характеристикам найбільш подібний до досліджуваного об'єкту.
По першому питанню експертом надано відповідь, що технічний стан незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 за першою групою граничних станів (за несучою здатністю) оцінюється як "не придатний до нормальної експлуатації", за другою групою граничних станів (на основі величини фізичного зносу, яка складає 10%) - як "добрий". Ступінь будівельної готовності будинку станом на 09.04.2021 року (дата огляду) складає 70%.
При проведенні досліджень по другому питанню експерт вказав, що відповідно до суті поставленого питання необхідно визначити відсоток готовності житлового будинку без врахування конструкцій фундаменту та стін, перекриття, підлоги, заповнення прорізів цокольного поверху будинку, які були готові на момент початку будівельних робіт.
Визначення відсотку готовності проводиться аналогічно до першого питання на основі "Збірника укрупнених показників вартості відтворення функціональних об'єктів-аналогів для оцінки малоповерхових будинків, будівель та споруд", з відповідним коректуванням об'єкту-аналогу на вже готові конструкції.
При визначенні ступеня готовності житлового будинку без врахування уже готових конструкцій експерт зазначив наступне:
- стіни: з газобетонних блоків, без утеплення, питома вага елемента в будівлі відповідно до таблиці 5 становить 14,18 %, готовність 60 %, питома вага з врахуванням готовності у відсотках становить 8,51%;
- перегородки: з газобетонних блоків, питома вага елемента в будівлі відповідно до таблиці 5 становить 2,56%, готовність 100 %, питома вага з врахуванням готовності у відсотках складає 2,56%;
- перекриття: дерев'яне без утеплення (1-й поверх), питома вага елемента в будівлі - 7,48%, готовність 50 %, питома вага з врахуванням готовності у відсотках дорівнює 3,74 %;
- підлога: цементна стяжка, на 2-му поверсі - відсутнє, питома вага елемента в будівлі - 10,29%, готовність 20 %, питома вага з врахуванням готовності у відсотках - 2,06 %;
- дах та покрівля: з металочерепиці по дерев'яних кроквах, питома вага елемента в будівлі - 18,31%, готовність 90 %, питома вага з врахуванням готовності у відсотках становить 16,48%;
- вікна: металопластикові зі склопакетами, відсутні підвіконники та відливи, питома вага елемента в будівлі відповідно до таблиці 5 - 8,38%, готовність 90 %, питома вага з врахуванням готовності у відсотках складає 7,54%,
- двері: міжкімнатні - відсутні, питома вага елемента в будівлі відповідно до таблиці 5 становить 4,22%, готовність 0 %, питома вага з врахуванням готовності у відсотках становить 0%;
- балкони з козирками: залізобетонні плити з навісом, питома вага елемента в будівлі - 1,84%, готовність 70 %, питома вага з врахуванням готовності у відсотках - 1,29%;
- сходи: металеві косоури без дерев'яних елементів, питома вага елемента в будівлі - 2,63%, готовність 20%, питома вага з врахуванням готовності у відсотках - 0,53%;
- ґанок: залізобетонні сходи, плити перекриття та навіс, питома вага елемента в будівлі - 0,33%, готовність 70 %, питома вага з врахуванням готовності - 0,23%;
- в'їзд в гараж: без покриття, питома вага елемента в будівлі - 0,22%, готовність 0 %, питома вага з врахуванням готовності - 0%;
- оздоблення внутрішнє: часткова підготовка під фінішне оздоблення, питома вага елемента в будівлі становить 7,05%, готовність 50 %, питома вага з врахуванням готовності у відсотках 3,53%;
- оздоблення зовнішнє: відсутнє, питома вага елемента в будівлі становить 5,89%, готовність 20 %, питома вага з врахуванням готовності у відсотках дорівнює 1,18%;
- електро-забезпечення: виконана розводка без встановлення приладів, питома вага елемента в будівлі 3,33%, готовність 80 %, питома вага з врахуванням готовності у відсотках - 2,66%;
- водопостачання та каналізація: виконана розводка без встановлення приладів, питома вага елемента в будівлі - 5,38%, готовність 40 %, питома вага з врахуванням готовності у відсотках складає 2,15%;
- опалення та гаряче водопостачання: встановлений камін з димоходом, інші прилади відсутні, питома вага елемента в будівлі становить 7,91%, готовність 80 %, питома вага з врахуванням готовності у відсотках дорівнює 6,33%.
З огляду на викладене, по другому питанню експерт надав відповідь, що відсоток виконання робіт по будівництву житлового будинку № 91 по вул. Світанковій м.Хмельницький, враховуючи, що на момент початку будівництва були завершені конструкції фундаменту та стін, перекриття, підлоги, заповнення прорізів цокольного поверху будинку, станом на 09.04.2021 (дата огляду) складає 59%.
По третьому питанню експерт зазначив, що при аналізі результатів проведеного огляду, враховуючи при цьому положення зазначених у висновку нормативних документів, встановлено наступне:
- в покрівельних листах металочерепиці наявні незакриті отвори від кріпильних елементів;
- не забезпечений необхідний напуск листів металочерепиці та/або не встановлені необхідні добірні елементи при влаштуванні ребер покрівлі;
- не встановлені снігозатримуючі пристрої, які б виключали накопичення та падіння льоду в зимовий період;
- пароізоляція у місцях примикання до стін горища не заведена на висоту утеплювача;
- крокви навісів влаштовані без верхньої опори та з'єднані у висячому положенні з випусками крокв покрівлі над основною частиною будинку;
- дерев'яні елементи кроквяної системи стикаються з матеріалом кладки без ізоляції із рулонних гідроізоляційних матеріалів та наглухо закладені в кам'яну кладку;
- для дерев'яних елементів кроквяної системи частково використані необстругані дошки з дефектами;
- не влаштоване скріплення країв покладених плівок гідробар'єра і паробар'єра спеціальною клейкою стрічкою;
- у надкарнизній зоні, розжолобках та гребеневій частині основи покрівлі не передбачений суцільний настил з дощок необхідної ширини;
- настил під металочерепицю виконаний з дощок товщиною 25 мм, частина з яких є необрізними.
З огляду на викладене експерт прийшов до висновку, що при влаштуванні покрівлі та даху житлового будинку № 91 по вул.Світанковій в м.Хмельницькому допущені недоліки. Дані недоліки полягають у невідповідності діючим вимогам державних будівельних норм, а саме п.4.1.3 ДБН В.1.2-14:2018, п.6.1.2, 6.1.3, 6.2.2, 6.2.3, 6.2.4, 6.3.1, 7.7.2 та 7.7.5 ДБН В.2.6-220:2017. Виходячи з великої кількості недоліків покрівлі (даху) та практичної неможливості їх усунення без демонтажу більшості елементів, експертом рекомендується для усунення усіх наявних недоліків провести повну заміну конструкцій даху та покрівлі із заміною дерев'яних елементів даху, покриття з металочерепиці та плівок гідроізоляції та пароізоляції.
При визначенні переліку ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для усунення наявних недоліків, експертом враховано неможливість повторного використання листів металочерепиці та плівок гідроізоляції та пароізоляції, а також складність використання наявних крокв при зміні конфігурації даху, яка необхідна для усунення усіх виявлених недоліків.
Вказано, що для точного врахування усіх матеріалів та робіт, які необхідно виконати для повної перебудови конструкцій даху та покрівлі із забезпеченням відповідності вимогам державних будівельних норм необхідно розробити та погодити замовником відповідну проектно-технічну документацію, що не входить до компетенції судового експерта та не є предметом дослідження будівельно-технічної експертизи. Відсутність зазначеної документації не дає можливість визначити точну вартість перебудови конструкцій даху та покрівлі.
Таким чином, під час проведення дослідження по поставленому питанню, визначається орієнтовна (наближена) вартість робіт.
Кошторисна вартість усунення зазначених недоліків станом на 04.06.2021 (дата проведення розрахунків) становить 141 203 грн. При цьому зазначено, що специфікація матеріалів та об'єми необхідних для усунення недоліків покрівлі робіт можуть частково відрізнятись від прийнятих в кошторисному розрахунку та потребують уточнення на основі розробленої сертифікованим спеціалістом та погодженої замовником відповідної проектно-технічної документації.
Позивач звернулася до Господарського суду із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Блажевського Артема Володимировича про розірвання договору підряду №1 від 17.07.2020 та стягнення 319 395,00 грн збитків.
Щодо позовної вимоги про розірвання договору підряду №1 від 17.07.2020, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
В силу приписів ч. 1 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положення ч. 2 ст. 651 ЦК України передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Положеннями ч.ч. 2-4 ст. 849, ч. 3 ст. 858 ЦК України визначено підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду.
Також частиною ч. 2 ст. 852 ЦК України передбачено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Однак позивач, як замовник, не скористалася власним правом, передбаченим вищевказаними нормами, щодо розірвання договору підряду на виконання будівельних робіт №1 від 17.07.2020 в односторонньому порядку, а звернулася до суду із позовом про його розірвання.
Суд приймає до уваги, що визначена положеннями ЦК України можливість розірвати договір підряду шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком замовника.
Право замовника на відмову від договору підряду не є перешкодою для звернення замовника до суду з вимогою розірвати договір у разі, якщо вбачається істотне порушення умов договору (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.06.2018 у справі №910/8306/17, від 13.11.2019 у справі № 908/1399/17).
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за змістом ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
На підтвердження істотного порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань позивач долучила до матеріалів справи висновок експерта №853/021 за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи від 07.06.2021. Вказана експертиза була проведена судовим експертом Власюком В.В. на підставі заяви ОСОБА_3 по цивільній справі №686/6398/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, яка слухалася в Хмельницькому міськрайонному суді.
Згідно з ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
В ході судового розгляду даної справи суд встановив, що між сторонами не погоджувалась проектна документація на виконання будівельних робіт по договору підряду №1 від 17.07.2020. Вказане не заперечується сторонами у справі, а також зазначено у висновку експерта №853/021 від 07.06.2021.
Як вбачається із змісту п. 1.2 вищевказаного договору, сторони визначили лише перелік робіт, які підлягають виконанню відповідачем, а саме: ремонт існуючого фундаменту; влаштування зовнішніх стін із газоблоків товщиною не менше 30 см; влаштування залізобетонних поясів; утеплення підлоги та покрівлі; дерев'яне перекриття; покриття покрівлі - металочерепиця; влаштування мансардного приміщення та тераси; сантехнічні та електротехнічні роботи; монтаж електроопалення будинку.
Будь-яких інших положень, які б визначали обсяг, характер, детальний зміст робіт та інші вимоги, які ставилися до робіт, договір не містить.
При цьому доводи позивача з приводу того, що передбачений у п. 1 договору обов'язок відповідача побудувати житловий одноповерховий будинок "під ключ" означає виконання усіх будівельних робіт, за результатами яких будинок стає повністю придатний до проживання, суд до уваги не приймає, оскільки діюче законодавство України не містить будь-яких визначень вказаного терміну, в тому числі і не визначає переліку робіт, які є обов'язковими до виконання у разі здійснення такого будівництва.
Таким чином, із змісту договору підряду на виконання будівельних робіт №1 від 17.07.2020 не можливо встановити об'єм, характер, детальний зміст та вимоги до робіт, які мали бути виконані відповідачем, та підлягали погодженню сторонами у проектно-кошторисній документації.
В той же час суд враховує, що оскільки сторони не заперечують, що договір підряду на виконання будівельних робіт №1 від 17.07.2020 виконувався останніми, то це виключає кваліфікацію такого договору як неукладеного. Визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18, від 01.06.2020 у справі №906/355/19, від 29.10.2019 у справі №904/3713/18, від 19.02.2020 у справі №915/411/19.
Як зазначено у висновку експерта, в зв'язку з відсутністю необхідної проектно-кошторисної та виконавчої документації на будівництво об'єкту, для визначення ступеня будівельної готовності об'єкту, а також відсотку виконання робіт по будівництву житлового будинку АДРЕСА_1 , був прийнятий об'єкт аналог тип №1-47 "Садибний житловий будинок з цокольним поверхом, гаражем та мансардою", який по основним технічним характеристикам найбільш подібний до досліджуваного об'єкту.
По першому питанню експерт надав відповідь, що технічний стан незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 за першою групою граничних станів (за несучою здатністю) оцінюється як "не придатний до нормальної експлуатації", за другою групою граничних станів (на основі величини фізичного зносу, яка складає 10%) - як "добрий". Ступінь будівельної готовності будинку станом на 09.04.2021 року (дата огляду) складає 70%.
По другому питанню експерт вказав, що відсоток виконання робіт по будівництву житлового будинку № 91 по вул. Світанковій м. Хмельницький, враховуючи, що на момент початку будівництва були завершені конструкції фундаменту та стін, перекриття, підлоги, заповнення прорізів цокольного поверху будинку, станом на 09.04.2021 (дата огляду) складає 59%.
При цьому визначення експертом ступеня будівельної готовності будинку та відсотку виконання робіт по будівництву здійснювалось з врахуванням того, що виконанню підлягали в тому числі такі роботи, як: утеплення стін, внутрішнє та зовнішнє оздоблення, встановлення міжкімнатних дверей та вікон з підвіконниками і відливами, облаштування в'їзду в гараж, тощо.
Однак виконання вищевказаних робіт не було передбачено умовами договору підряду №1 від 17.07.2020, зокрема пунктом 1.2 договору.
Також у вищевказаному договорі не було визначено детального переліку робіт та вимог до них, які повинен був виконати відповідач для облаштування даху.
З огляду на викладене, висновок експерта №853/021 за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи від 07.06.2021 не може вважатись належним доказом порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань.
Будь-яких інших доказів на підтвердження порушення відповідачем умов договору підряду на виконання будівельних робіт №1 від 17.07.2020 та наявності правових підстав для його розірвання в судовому порядку позивачем не надано, а матеріали справи не містять.
Таким чином, позовні вимоги про розірвання договору підряду № 1 від 17.07.2020 не підлягають задоволенню, в зв'язку з їх недоведеністю.
Щодо стягнення 319 395,00 грн збитків колегія суддів зазначає наступне.
Нормами ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір яких доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. При цьому, під збитками, в силу положень Цивільного кодексу України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У поєднанні із зазначеними вище нормами, саме положення ст. 225 Господарського кодексу України конкретизують, що саме належить до складу збитків: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
Відповідно до ч. 5 ст. 225 Господарського кодексу України, сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності.
При цьому, позивачу слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Крім того, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та відзиву на письмове пояснення відповідача, позивач визначила підставою звернення до суду із вимогою про стягнення збитків дії відповідача, які полягали у невиконанні (неналежному виконанні) умов договору підряду на виконання будівельних робіт №1 від 17.07.2020. При цьому розмір збитків визначений позивачем із врахуванням того, що відповідно до висновку експерта №853/021 від 07.06.2021 відсоток виконаних робіт по будівництву становить 59 %, що складає 375 948,00 грн, а кошторисна вартість усунення недоліків будівництва - 141 203,00 грн. Отже, з урахуванням виплачених коштів в сумі 554 140,00 грн та виконаних підрядником робіт на суму 375 948,00 грн, позивач вказала, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу 178 192,00 грн (554140 - 375948) та виплатити 141 203,00 грн витрат на виправлення недоліків будівництва, а всього 319395,00 грн, які позивач заявила до стягнення.
Однак як було встановлено судом, позивач не довела належними та допустимими доказами факту порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань, а наданий позивачем висновок експерта №853/021 від 07.06.2021, на підставі якого позивач провела розрахунок збитків, складений без врахування фактичних обставин справи, зокрема умов договору підряду на виконання будівельних робіт №1 від 17.07.2020.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності протиправної поведінки відповідача, наявності та розміру понесених збитків, так само як і причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками.
Таким чином, доводи апелянта, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на скаржника відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лісової Тамари Григорівни на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.03.2022 у справі №924/1041/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.03.2022 у справі №924/1041/21 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
4. Справу №924/1041/21 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "14" липня 2022 р.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Павлюк І.Ю.