Справа № 192/326/22
Провадження № 2/192/318/22
13 липня 2022 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого - судді Щербини Н. О.,
за участю секретаря судового засідання - Короти Л. С.,
позивачки - ОСОБА_1 ,
представника позивачки - адвоката Мулька А. В.,
представника відповідача - адвоката Булкіної О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини в розмірі 2 500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття. На обґрунтування позову посилається на те, що 29 липня 2017 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який був зареєстрований у Солонянському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №69. У період шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 , який є дитиною-інвалідом з природженою вадою. Дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Сімейне життя з відповідачем не склалося.
Позичка зазначає, що оскільки дитина є інвалідом, тому вона позбавлена можливості працювати та їй не вистачає коштів на забезпечення дитини всім необхідним. Відповідач, який є здоровим та працездатним, кошти на забезпечення спільного сина не надає. Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень позивачка вважає може бути досягнутий шляхом сплати аліментів в розмірі 2 500 гривень.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свої вимоги підтримала та пояснила, що з жовтня 2021 року не проживає разом з відповідачем, а шлюб між ними розірваний в 27 квітня 2022 року. З того часу вона самостійно забезпечує спільну з відповідачем дитину, яка є дитиною-інвалідом. Позивачка отримує державну допомогу у зв'язку з інвалідністю сина в розмірі 2 400 гривень щомісячно, а також отримує безкоштовно три види ліків, які необхідні для постійного прийому. Працювати вона не може, оскільки дитина потребує постійного догляду, а отримуваних нею коштів не вистачає, оскільки син часто хворіє та йому необхідні дороговартісні ліки. Щомісяця вона бере кошти у своїх батьків в розмірі 1 200 гривень, які потім повертає після отримання державної допомоги, а відповідач лише пару раз після розірвання шлюбу привіз їй продукти харчування. Кошти на утримання сина не надає, хоча йому відомо про стан здоров'я дитини та про те, що йому потрібно купувати дорогі ліки, які вона також замовляє іноді із-за кордону. Крім того, пояснила суду, що відповідач має спеціальність «Зварювальник» та весь час спільного життя заробляв кошти, а на даний час перебуває на обліку як не працевлаштований, де також отримує гроші. Проте для утримання сина гроші не надає. Просила задовольнити позов та стягнути аліменти в розмірі 2 500 гривень, оскільки вважала, що такий розмір може сплачувати відповідач навіть з урахуванням його стану здоров'я.
Представник позивачки - адвокат Мулько А. В. позов підтримав та пояснив, що інвалідність дитини сторін є обставиною, яка зумовлює додаткові витрати на дитину, а батьки зобов'язані в рівних частках утримати свою дитину. Оскільки позивачка не може працевлаштуватися через хворобу сина і отримує 2 400 гривень допомоги від держави, тому відповідач зобов'язаний на такому ж рівні утримувати сина.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, в його представник - адвокат Булкіна О. І. не заперечувала проти стягнення з відповідача аліментів, проте заперечувала їх розмір, який визначила позивачка. Вважала, що 1 050 гривень 00 копійок, тобто 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку буде достатньо для забезпечення дитини з боку батька, який на даний час хворіє на цукровий діабет у зв'язку з чим він також позбавлений можливості працевлаштуватися. Пояснила, що на даний час відповідач отримує допомогу по безробіттю, виплата якої скоро закінчиться, а позивачка не довела належними та допустимими доказами розмір аліментів саме на рівні 2 500 гривень, оскільки не надала належних доказів в частині необхідності забезпечення дитини дороговартісними ліками, а необхідні ліки для постійного прийому вона отримує безкоштовно.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно ст. ст. 180-182 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані матеріально утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьком малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є відповідач - ОСОБА_2 (а.с. 7). Спільна дитина сторін проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні, що підтверджується Актом обстеження житлово-побутових умов від 21 січня 2022 року (а.с.12).
Відповідно до Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 100/407 від 22 жовтня 2018 року, малолітній ОСОБА_3 є дитиною-інвалідом з природженою вадою (а.с.13), а відповідно до Медичного висновку № 26/238/18 про дитину-інваліда віком до 18 років від 19 жовтня 2018 року, ОСОБА_3 має захворювання Е84.0 (муковісцидоз), яке відповідає розділу ХХ п. 3 п.п.3.51 Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 08 листопада 2001 року № 454/471/516, строком до 22 грудня 2035 року.
Згідно пояснень позивачки, вона отримує державну соціальну допомогу на дітину-інваліда в розмірі 2 400 гривень на місяць та необхідні для постійного прийому ліки.
Доказів щодо існування будь-якої домовленості стосовно розміру щомісячного утримання дитини між сторонами не надано, у зв'язку з чим суд вважає, що аліменти необхідно стягнути з відповідача в примусовому порядку від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття, оскільки права та обов'язки кожного з батьків є рівними за законом.
Суд, при визначенні розміру аліментів, відповідно до ст. 182 СК України, враховує матеріальне становище платника аліментів, який надав до суду копію Довідки Державної служби зайнятості, згідно якої він отримує допомогу по безробіттю з грудня 2021 року по квітень 2022 року в середньому розмірі по 4 900 гривень на місяць. Також суд враховує стан здоров'я відповідача, який згідно виписки із медичної картки № 25/17 стаціонарного хворого ендокринологічного відділення має наступний клінічній діагноз: «Цукровий діабет 1 тип. Важка форма, лабільна течія зі схильністю до гіпоглекімії, кетоацидозу в ст. компенсації при госпіталізації. Призначено інсулінотерапію» (а.с.36,37). Інших доказів щодо наявності у відповідача доходу, крім виплати по безробіттю, сторонами не надано, а позивачкою не доведено факт того, що відповідач працює «Зварювальником» та отримує додатковий неофіційний дохід або має у власності нерухоме, цінне рухоме майно.
Також суд враховує матеріальне становище позивачки, яка не працює у зв'язку з доглядом за дитиною-інвалідом (а.с.96) та стан здоров'я дитини, який є інвалідом (а.с.13), часто хворіє на респіраторні захворювання, що згідно пояснень позивачки, пов'язано з його інвалідністю. Суд вважає, що оскільки дитина часто хворіє через наявність інвалідності, то мінімальний розмір аліментів, який визнає відповідач не буде достатнім для утримання дитини з боку батька. До пояснень позивачки про необхідність купувати дитині щомісячно ліки на суму 6 600 гривень суд ставиться критично з огляду на надані виписні епікризи, які містять посилання лише на три препарати, призначені для постійного прийому.
У судовому засіданні позивачка пояснила, що замовляє ліки для сина в Нідерландах, які коштують дорого та призначені лікарем, про що є запис в амбулаторній картці хворого. Згідно дослідженого запису в копії амбулаторної карти, судом встановлено, що дійсно лікарем призначено прийом препарату «DEKAS», проте в дужках також зазначено і його аналоги «Цистресорб» та «Аквадекс», а тому суд критично ставиться до необхідності придбання лише препарату «DEKAS» у зв'язку з можливістю прийому його аналогів. Крім того, доказів про необхідність постійного прийому таких препаратів суду не надано. Суд також не приймає посилання представника відповідача стосовно неналежності такого доказу, як виписка з амбулаторної карти хворого, в якій є призначення вказаних препаратів з посиланням на те, що не відомо кому вони були призначені, з огляду на те, що відповідного клопотання про огляд оригіналу карти представник відповідача не заявляла.
Стосовно наданих до матеріалів справи накладних, складених іноземною мовою, то суд зазначає, що такі докази не є належними з огляду на те, що не перекладені на державну мову, а відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини , а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначені розміру аліментів на дитину суд виходить з того, що з 01 січня 2022 року в Україні прожитковий мінімум, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» на одну особу віком до 6 років становить 2 100 гривень, а з 01 липня 2022 року - 2 201 гривня.
Права та обов'язки кожного з батьків є рівними за законом, в тому числі і по утриманню дітей. Тому як позивачка так і відповідач повинні нарівні матеріально забезпечувати свою дитину.
Оскільки відповідач не заперечував свого обов'язку щодо утримання дитини, тому суд вважає, що існують правові підставі для задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1 700 гривень 00 копійок, оскільки малолітній ОСОБА_3 потребує підвищеного рівня забезпечення.
Суд при визначенні розміру аліментів врахував стан здоров'я відповідача, а також отримання ним допомоги в розмірі по 4 900 гривень на місяць та вважає, що визначений розмір аліментів є таким розміром, який відповідач має можливість сплачувати на утримання дитини.
У відповідність до положень ст. 430 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивачки, слід допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу аліментів за один місяць.
Крім цього, у зв'язку із частковим задоволенням позову відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір, оскільки позивачка при зверненні з позовом до суду звільнена від цих витрат.
На підставі ст. ст. 84, 180-182, 184 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 142, 247, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , уродженця смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області) на користь ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , уродженка смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області) аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 лютого 2022 року до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
В задоволенні іншої частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , уродженця смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області) на користь держави 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 14 липня 2022 року.
Головуючий: суддя Н. О. Щербина