Справа № 185/5139/16-ц
Провадження № 2/185/1260/22
12 липня 2022 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Шаповалової І.С.,
за участю секретаря судового засідання Величко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банку «Траст» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
08.06.2016 позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості.
28.11.2016 у справі ухвалено заочне рішення, яке ухвалою суду від 14.12.2021 скасовано.
Після скасування заочного рішення представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і фактів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і фактів, адреси електронної поти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини 5 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: 3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з п. 4 частини 3 статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі його неявки в судове засідання, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Крім того, зазначені норми дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання, неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача та наявність перешкод для розгляду справи за його відсутності.
Протягом тривалого часу позивач не виявив належної зацікавленості у розгляді цивільної справи, нехтуючи обов'язком за викликом суду приймати участь у судовому засіданні, що вказує на відсутність у позивача зацікавленості у вирішенні спору по суті.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Із норм ЄКПЛ та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Аналіз викладених вище обставин неявки в судові засідання позивача, якому було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду заяви, що призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.
Судом було забезпечено належну організацію судового розгляду справи, а також забезпечено позивачу право на доступ до правосуддя, закріплене у статті 6 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, проте, нехтуючи своїм правом та обов'язком належним чином виконувати надані права позивач двічі не з'явився у судове засідання та клопотання про розгляд справи без його участі не надав.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.257,260 ЦПК України, суд -
постановив:
Позов Публічного акціонерного товариства Банку «Траст» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у п'ятнадцятиденний строк безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя І. С. Шаповалова