Справа № 183/8637/21
№ 2/183/1990/22
14 липня 2022 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря судового засідання Кодаченко А.Г.,
розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, стягнення заборгованості по аліментам,
за участю:
представника позивача ОСОБА_3 ,
відповідача ОСОБА_2 ,-
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд:
-Збільшити розмір аліментів, що стягуються зх. Відповідача на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 частки до Ѕ частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, до досягнення сином повноліття;
-стягнути з відповідача на її користь заборгованість по сплаті аліментів на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 07.07.2007 року по 30.10.2019 року, у розмірі 180503,84 гривні.
В обґрунтування позову посилалася на те, що сторони перебували у шлюбі, від шлюбу мають спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами було розірвано, дитина залишилася проживати з нею та перебувала на її утриманні, у зв'язку з чим вона вимушена була звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2006 року з відповідача на її користь стягнуто щомісячно аліменти на утримання малолітнього сина в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку, починаючи з 18.01.2006 року до повноліття дитини. Виконавчий лист щодо стягнення аліментів нею пред'явлено до виконання до виконавчої служби, однак відповідач не сплачує аліменти, за період з 07.07.2007 року по 30.10.2021 року, за розрахунком позивача утворилася заборгованість у розмірі 180503,84 гривні, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Крім того, посилаючись на вимоги ст.. 180,182, 183, 192 СК України, позивач просить збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на її користь, і зазначає, що у платника аліментів значно покращилося матеріальне становище, що і є підставою для збільшення розміру аліментів.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Відповідач позов визнає, визнає заборгованість по аліментам, спростовує доводи позивача щодо покращення його майнового стану, навпаки зауважує на його погіршення, оскільки на даний час втратив роботу.
09.12.2021 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороку О.В. у справі за позовом ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 13 грудня 2021 року відкрите провадження у справі, в порядку загального позовного провадження.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши подані докази, з точки зору належності, допустимості, а у своїй сукупності, з точки зору достатності та достовірності, дійшов до наступних висновків.
Обставини, встановлені судом.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що 07 вересня 2004 року в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за № 453 відділом реєстрації актів цивільного стану Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 12).
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2006 року у справі 2-2132/16 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто щомісячно аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку, починаючи з 18 січня 2006 року до повноліття дитини. На виконання рішення суду виданий виконавчий лист (а.с. 17-18).
Новомосковським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надано розрахунок заборгованості за аліментами за виконавчим листом № 2-2132 від 03.02.2006, згідно якого заборгованість по аліментах за період з 5.03.2014 року по 01.10.2021 року складає 91084,31 гривня (а.с. 21-22).
Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості по аліментах за період з 07.07.2007 року по 30.10.2021 року, за її підрахунками така заборгованість становить 180503,84 гривні.
Правовідносини щодо стягнення заборгованості по аліментам врегульовані наступними нормами закону.
Згідно із ч.3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений положеннями Закону України «Про виконавче провадження», частина 8 статті 71 якого визначає, що спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Враховуючи зазначене, а також те, що аліменти вже стягнуті за рішенням суду, що знайшло своє відображення в розрахунку заборгованості, а отже повторному стягненню вони не підлягають, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті аліментів не підлягають задоволенню, оскільки відповідач ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів, втім, вона підлягає стягненню в порядку Закону України «Про виконавче провадження». Задоволення позовних вимог позивача в цій частині призведе до подвійного стягнення з боржника заборгованості.
Такий правовий висновок міститься в Постанові Великої палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15ц.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 141 СК України - мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Таким чином, можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, як передбачено у ч. 4 ст. 155 СК України.
Правовідносини щодо збільшення розміру аліментів врегульовані наступними нормами закону, а саме.
Відповідно до ч.1 ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
У відповідності до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує зокрема: стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.
В п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно дост.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про збільшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Особа, яка отримує аліменти - одержувач аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Частиною 1 ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування.
Ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Статтею 150 Сімейного Кодексу України встановлений обов'язок батьків піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку в особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікую і відповідальністю своїх батьків, і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому з урахуванням майнового стану платника аліментів, суд вважає за необхідне збільшити розмір аліментів до 1/2 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку.
Суду не подано доказів, які б свідчили про те, що у платника аліментів покращився майновий стан, які не подано доказів, що у отримувача аліментів погіршилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан її здоров'я або дитини.
За таких обставин позов в частині збільшення розміру аліментів також не підлягає задоволенню.
Питання щодо судових витрат належить вирішити у відповідності до вимог ст.. 141 СК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -
відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позову до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення заборгованості по аліментам.
Учасники справи:
-позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;
-відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В.Сорока