справа №176/585/22
провадження №2/176/398/22
Іменем України
04 липня 2022 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючої - судді Павловської І.А., розглянувши в місті Жовті Води, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу, визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів,-
До Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу, визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів.
Позивачі звернулись до суду з вказаним позовом про захист прав споживачів та уточнивши вимоги, просили суд:
-визнати незаконними дії відповідача щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1 .
-зобов'язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» демонтувати загальнобудинковий вузол обліку газу в будинку АДРЕСА_1 .
-визнати незаконним встановлений режим нарахування об'ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу для побутових споживачів природного газу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 ).
-зобов'язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» з 01.10.2016 року поновити для побутових споживачів природного газу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 ) режим нарахування природного газу відповідно до встановлених Кабінетом Міністрів України норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників.
- визнати право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» за побутовими споживачами природного газу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 ).
- зобов'язати відповідача згідно статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного облік природного газу» в строк до 01.01.2023 року за свій рахунок здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників для побутових споживачів природного газу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_9 ).
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2498 між позивачами та АТ «ОГРМ «Дніпропетровськгаз» укладено Типовий договір постачання природного газу споживачам.
Відповідно до пункту 1.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ) направляє споживачеві інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплату рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Доказом факту приєднання всіх споживачів до Типового договору вважають щомісячне споживання ними природного газу та здійснення щомісячної сплати рахунків за спожитий природний газ. Позивачі зазначали, що права та обов'язки споживачів виникли з однієї підстави та що предметом цього спору є однорідні права та обов'язки.
Права та обов'язки споживачів чітко визначені Типовим договором розподілу природного газу, а саме розділом V «Порядок обліку природного газу, що передається споживачу», розділом VІ «Порядок розрахунків», розділом ІІV «Права та обов'язкисторін». Зміст Типового договору, викладений в постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 передбачає, що права та обов'язки для всіх споживачів є ідентичними.
У листопаді 2016 року позивачам стало відомо, що відповідач встановив за адресою АДРЕСА_1 загальнобудинковий вузол обліку газу та почав нараховувати об'єми використаного природного газу згідно з показаннями загальнобудинкового приладу обліку газу. В свою чергу відповідач не уклав договору на зняття показань будинкового вузла обліку, не склав акт балансового розмежування зі схемою та акт зняття первинних показників лічильника. Такі дії відповідача, на думку позивачів, ставлять у нерівне становище побутових споживачів цього будинку, перед іншими споживачами багатоквартирних будинків у Дніпропетровській області, які обладнані індивідуальними лічильниками газу, що змусило їх звернутись із даним позовом до суду.
Ухвалою судді від 07 квітня 2022 року по справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
10 травня 2022 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, де останній просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки відповідач вважає вимоги безпідставними та необґрунтованими. В обґрунтування відзиву посилається на те, що вимога про визнання незаконними дій відповідача щодо встановлення загальнобуднкового вузла обліку природного газу в буд. АДРЕСА_1 заявлена з пропуском позивачами строку позовної давності для звернення до суду з метою захисту порушеного права, про що відповідач надав суду відповідну заяву.
Окрім цього, зазначив, що позов заявлений власниками лише декількох квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Будь-яких документів, що надавали б право позивачам діяти від імені всіх співвласників інших квартир вказаного багатоквартирного будинку до позовної заяви не додано. Зазначене в рівній мірі стосується і позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача демонтувати загальнобудинковий вузол обліку в будинку АДРЕСА_1 . Ані положенням № 620, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом законодавства, що регулює відносини споживачів та газорозподільних підприємств не передбачено перерахунку споживачам відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників за будь-яких умов. Посилання ж позивачів про обладнання квартир позивачів індивідуальними лічильниками газу, враховуючи що їх квартири на момент звернення до суду вважались (і вважаються станом на сьогоднішній день) такими, що забезпечені комерційним вузлом обліку газу, призведе до ситуації, в якій відповідач у справі АТ «Дніпропетровськгаз», як оператор ГРМ зобов'язаний буде за власні кошти обладнати квартири позивачів додатково ще й індивідуальними лічильниками газу.
До відзиву представник відповідача додав заяву про застосування строку позовної давності до першої позовної вимоги, оскільки, загальнобудинковий вузол обліку природного газу було прийнято в промислову експлуатацію з 01 лютого 2017 року. Таким чином, відповідач вважає що можливе порушення цивільного права споживачів розпочалося з 01.02.2017 року, але позовну заяву позивачі подали лише у 2022 року.
Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Так, згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
В силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Судом встановлено, що згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (АТ «Дніпропетровськгаз») є юридичною особою, основним видом діяльності якої є: Код КВЕД 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (основний).
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» є засновником самостійної юридичної особи - відповідача по справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (ТОВ «Дніпропетровськгаз збут»), основними видами діяльності якої є Код КВЕД 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (основний), що також згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином відповідач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» є оператором ГРМ, а третя особа ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» - постачальником природного газу на території Дніпропетровської області.
Зокрема, відповідачем «Дніпропетровськгаз збут» здійснюється постачання природного газу у будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який є багатоквартирним.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Позивачами у справі надано копії правоустановчих документів, якими підтверджується той факт, що вони є власниками квартир у будинку АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з газопостачання за вказаною адресою.
При вирішенні спору, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
За змістом пунктів 2, 3, 4, 7 частини першої статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; ціну продукції визначено неналежним чином.
Відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 Типового договору, про укладення якого стверджували позивачі та не заперечував відповідач, цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк.
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
У пункті 1.4 Типового договору вказано, що термін, який використовується в цьому договорі, має таке значення: «споживач» - фізична або юридична особа чи фізична особа - підприємець, об'єкт якої підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про ринок природного газу» та Кодексі ГРС.
Права та обов'язки споживачів чітко визначені Типовим договором розподілу природного газу, а саме розділом V «Порядок обліку природного газу, що передається споживачу», розділом VІ «Порядок розрахунків», розділом ІІV «Права та обов'язки сторін».
Нарахування оплати за природний газ здійснюється відповідно до показань газового лічильника.
Статтею 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» № З533-VI встановлено, що у разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Правила комерційного обліку природного газу визначені Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498.
Відповідно до п. 1 Глави 5 Розділу 9 Кодексу, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.
Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок оператора ГРМ. Пунктом 4 розділу 1 глави X Кодексу газорозподільних систем визначено, що передача (розподіл, споживання) природного газу до/з газорозподільної системи здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку природного газу.
Пунктом 4 Тимчасового Положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620, передбачена можливість встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу на багатоквартирний будинок.
Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» №3533- VI визначені правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку.
Стаття 1 цього Закону визначає, що вузол обліку природного газу - сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму природного газу, зведеного до стандартних умов, що складається з одного або кількох вимірювальних комплексів та/або: лічильника газу в комплекті з реєструвальними приладами температури і тиску газу; лічильника газу в комплекті з показувальними приладами температури і тиску газу; лічильника газу, вимоги до якого встановлюються нормативно-правовими і нормативно-технічними документами; лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам'ятовування та відображення об'єму газу, що проходить через нього.
Пунктом 4 глави 1 розділу IX Кодексу ГРС визначено, що комерційний вузол обліку встановлюється (організовується) в точці вимірювання, яка має збігатися з межею балансової належності (точкою комерційного обліку) між суміжними суб'єктами ринку природного газу.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Кодексу ГРС передбачено, що межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між оператором ГРМ та споживачем (суміжним суб'єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід'ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених цим Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ).
Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в обов'язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу.
Пунктом 2 глави 5 розділу III Кодексу ГРС передбачено, що межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі чи окремі її елементи. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється на межі балансової належності, але за домовленістю сторін може не збігатися з межею балансової належності, про що має бути зазначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.
У той же час чинним законодавством не передбачено неможливість використання загальнобудинкового лічильника, а також не передбачено неможливості здійснення нарахування за показниками комерційних вузлів обліку газу до моменту укладання актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін - між оператором ГРМ та власниками (балансоутримувачами, управителями, тощо), адже відповідно до п. 12.7 розділу ХІІ Типового договору розподілу, складений сторонами акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін є невід'ємною частиною цього договору.
Вже після встановлення на будинку позивачів загальнобудинкового вузла обліку газу, а саме у лютому 2017 року, набрали чинності зміни до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», які були внесені ЗУ «Про внесення змін до Закону України» «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу від 21.12.2017 №2260-VІІІ. Зазначеними змінами доповнено статтю 2 Закону другою частиною, якою визначено, що оператори ГРМ оснащують споживачів природного газу фізичних осіб індивідуальними лічильниками газу, а загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку, в порядку визначеному ст.10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Таким чином, за адресою позивачів було забезпечено облік природного газу, відповідно до вимог Закону в редакції, що існувала на момент виникнення спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивачів щодо визнання незаконними дії відповідача, щодо монтажу загальнобудинкового вузла обліку природного газу в буд. АДРЕСА_1 з метою комерційного обліку спожитого природного газу та зобов'язання відповідача демонтувати зазначений загальнобудинковий вузол обліку газу суд погоджується з позицією відповідача, що позивачі фактично наділяють себе повноваженнями вирішувати дане питання не лише за себе, а за всіх жителів будинку, що може спричинити порушення прав інших мешканців, а тому дана вимога задоволенню не підлягає.
З огляду на вказане, суд не приймає до уваги клопотання відповідача про застосування до цієї вимоги позивачів строку позовної давності.
Стосовно інших вимог, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до положень ч.1 ст.6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, де газ використовується тільки для приготування їжі, до 1 січня 2023 року.
Оскільки позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, що не заперечується сторонами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, то відповідач зобов'язаний надавати послуги, які оплачені позивачами, та відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» зобов'язаний забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі.
Відмова відповідача встановити індивідуальні лічильники позивачам суперечить вимогам законодавства, порушує права позивачів. З урахуванням вимог статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів», статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» волевиявлення позивачів на встановлення індивідуальних лічильників газу не може бути порушеним.
Таким чином, стаття 6 Закону визначає обов'язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо перегляду термінів встановлення споживачам лічильників природного газу» №1338-ІХ від 05.03.2021р. в абзаці четвертому підпункту «а» пункту 1 цифри і слова «1 січня 2021 року» замінено цифрами і словами «1 січня 2023 року». Однак, відповідачем не заперечувався той факт, що індивідуальні лічильники газу не встановлено в квартирах позивачів, що вказує на порушення відповідачем права позивачів на встановлення за рахунок відповідача індивідуальних лічильників газу, а тому позовні вимоги позивачів про зобов'язання встановення індивідуальних лічильники слід задовольнити. Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання неправомірним режиму нарахування об'ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу, зобов'язання відповідача та поновлення позивачам, як побутовим споживачам природного газу, режим нарахування природного газу відповідно до Норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою КМУ від 27.02.2019 року № 143; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок як побутовим споживачам вартості послуг з газопостачання суд виходить з наступного.
Відповідно до пп.17 п.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» від 09 квітня 2015 року оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до п.5 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2002 року № 620 (надалі - Положення № 620), обсяги спожитого мешканцями будинку (будинків) природного газу, обладнаного будинковим вузлом обліку, визначаються:1) у будинках, де не встановлено квартирних лічильників газу, - за показаннями будинкового вузла обліку з подальшим розподілом обсягів спожитого газу між споживачами пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні;2) у будинках, де крім будинкового вузла обліку частково встановлено квартирні лічильники газу:для споживачів, що мають квартирні лічильники газу, - за показаннями таких лічильників;для споживачів, що не мають квартирних лічильників газу, - за показаннями будинкового вузла обліку, з яких виключаються сумарні показання квартирних лічильників газу, встановлених у цієї групи споживачів, з подальшим розподілом такої різниці оператором газорозподільної системи між споживачами, які не мають квартирних лічильників газу, пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні.
Згідно п.6 Положення № 620 зняття та фіксація показань будинкового вузла обліку на будинок чи групу будинків та квартирних лічильників газу (за їх наявності) здійснюються представниками оператора газорозподільної системи та експлуатаційної організації щомісяця відповідно до узгоджених між сторонами договірних відносин щодо зняття показань будинкового вузла обліку та квартирного лічильника газу.
Відповідно до абзацу 6 п.4 Положення № 620 у разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.
За умови наявності у будинку АДРЕСА_1 загальнобудинкового вузла обліку природного газу (лічильника газу), за яким АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» з 01.02.2017 року здійснює облік природного газу відповідно до вимог Положення №620, вчинення позивачами дій по сплаті вартості комунальних послуг за обсягами, визначеними відповідачем, неподанням суду доказів, що позивачі звертались до відповідача із заявами про припинення газопостачання у їх квартирах, суд вважає відсутніми правових підстав для визнання незаконним встановлений відповідачем режим нарахування об'ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового приладу обліку газу, поновлення позивачам нарахування оплати за спожитий обсяг природного газу відповідно до норм споживання природного газу для населення у разі відсутності газових лічильників та здійснення відповідного перерахунку.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне з відповідача Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» стягнути на користь держави судові витрати за розгляд справи судом у розмірі 7939,20 грн. виходячи із розрахунку однієї задоволеної вимоги немайнового характеру кожного позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 141, 209, 263-268, 279 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу, визнання права споживачів на забезпечення та встановлення індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів задовольнити частково.
Зобов'язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (юридична адреса: вулиця Шевченка, будинок 2, місто Дніпро, код ЄДРПОУ 03340920) в строк до 01 січня 2023 року за власний рахунок здійснити встановлення індивідуального газового лічильника, як побутовому споживачу в квартирі:
- ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ;
- ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 ;
- ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_4 ;
- ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_5 ;
- ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_6 ;
- ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_7 ;
- ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_8 ;
- ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_9 .
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (юридична адреса: вулиця Шевченка, будинок 2, місто Дніпро, код ЄДРПОУ 03340920) на користь держави судовий збір у розмірі 7939 (сім тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять ) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА