Справа № 661/2567/18
6/212/100/22
14 липня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, цивільну справу за заявою Державного торговельно-економічного університету про заміну стягувача у виконавчому провадженні у цивільній справі №661/2567/18 за позовом Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про стягнення витрат на навчання,
04 липня 2022 року представник Державного торговельно-економічного університету Корольова А.А. звернулась до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з вищезазначеною заявою.
В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 24 жовтня 2018 року у цивільній справі №661/2567/18 ухвалено заочне рішення, яким задоволено позов Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про стягнення витрат на навчання та стягнуто з останньої витрати за навчання в сумі 31339,35 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1762 грн., всього 33101,35 грн. На виконання даного рішення 28.03.2019 видано виконавчий лист, і виконавче провадження на час звернення до суду із заявою, перебуває у Новокаховському відділі державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №68194450. Вказує, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року №1298-р « Про реорганізацію Київського національного торговельно-економічного університету» та наказу Міністерства освіти і науки України від 19 листопада 2021 року № 1252 « Про реорганізацію Київського національного торговельно-економічного університету», Київський національний торговельно-економічний університет реорганізовано шляхом поділу та утворення Державного торговельно-економічного університету та Одеського торговельно-економічного фахового коледжу. Вказує, що Державний торговельно-економічний університет є правонаступником у всіх судових справах де позивачем виступав Київський національний торговельно-економічний університет, у зв'язку з чим просить замінити стягувача на його правонаступника.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представник заявника ОСОБА_2 подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, заяву підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження з таких підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 24.10.2018, що набрало законної сили, у справі №661/2567/18, задоволено позов Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про стягнення витрат на навчання, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київського національного торговельно-економічного університету витрати за навчання в сумі 31339,35 гривень, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1762 гривень, всього 33101,35 гривень, і на виконання даного рішення видано виконавчий лист.
Виконавче провадження з виконання рішення суду у справі №661/2567/18 перебуває на виконанні Новокаховського відділу державної виконавчої служби у Каховському районі Херсонської області, ВП №68194450.
Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року №1298-р « Про реорганізацію Київського національного торговельно-економічного університету» та наказу Міністерства освіти і науки України від 19 листопада 2021 року № 1252 « Про реорганізацію Київського національного торговельно-економічного університету», Київський національний торговельно-економічний університет реорганізовано шляхом поділу та утворення Державного торговельно-економічного університету та Одеського торговельно-економічного фахового коледжу.
Державний торговельно-економічний університет є правонаступником у всіх судових справах де позивачем виступав Київський національний торговельно-економічний університет, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розподільчим балансом Київського національного торговельно-економічного університету від 25.01.2022.
Так, Розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану: змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема Новокаховського міського суду Херсонської області, Жовтневому районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні, крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України, може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей 76-81 ЦПК України, тобто за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов'язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
Вказане відповідає правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 17.01.2020 року у справі № 916/2286/16.
Відповідно до ч.ч.1,2 та 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1 і 2 ч.1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту ст. ст.512, 514 ЦК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень ст.442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у Постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, та висновками Верховного Суду, у Постанові від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17, та у Постанові від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).
Таким чином, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст.ст.512,514 ЦК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення Іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно п. 9 ст.129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною 1 ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у Постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, Постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц та Постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц.
Оскільки з наданих доказів встановлено, що відбулась зміна стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим документом у цивільній справі №661/2567/18, 2/661/908/18, що перешкоджає належному виконанню судового рішення, заява Державного торговельно-економічного університету про заміну стягувача у виконавчому провадженні підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд -
Заяву Державного торговельно-економічного університету про заміну стягувача у виконавчому провадженні у цивільній справі №661/2567/18 за позовом Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про стягнення витрат на навчання- задовольнити.
Замінити стягувача Київський національний торговельно-економічний університет у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 24 жовтня 2018 року в цивільній справі №661/2567/18 (2/661/908/18) за позовом Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про стягнення витрат на навчання на його правонаступника - Державний торговельно-економічний університет (ЄДРПОУ 44470624).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена та підписана без проголошення 14 липня 2022 року.
Суддя О. В. Колочко