13 липня 2022 року
м. Київ
справа № 640/17408/19
адміністративне провадження № К/990/15759/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі №640/17408/19 за позовом Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», про визнання протиправним та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії,
23 червня 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (надіслана засобами поштового зв'язку 17 травня 2022 ).
Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» звернулося до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - відповідач, НКРЕКП) в якому просило (з урахуванням зміни предмету позову 29 квітня 2021 року):
- визнати постанову НКРЕКП від 01 серпня 2019 року № 1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» протиправною, нечинною та такою, що не підлягає застосуванню з моменту її прийняття;
- визнати постанову НКРЕКП від 10 вересня 2019 року № 1893 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 01 серпня 2019 року № 1622» протиправною, нечинною та такою, що не підлягає застосуванню з моменту її прийняття;
- зобов'язати НКРЕКП утриматися від вчинення дій з прийняття постанов про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01 серпня 2019 року № 1622 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» протиправною, нечинною та такою, що не підлягає застосуванню з моменту її прийняття.
Визнано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10 вересня 2019 року № 1893 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 01 серпня 2019 року №1622» протиправною, нечинною та такою, що не підлягає застосуванню з моменту її прийняття.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України, в редакції яка діє з 08 лютого 2020 року, підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що касаційну скаргу подано на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме не застосовано положення пункту 1.2. та підпункту 5 пункту 3.2 глави 4 Порядку №586).
Відповідно до пункту 1.2. Порядку № 586 перегляд тарифу - зміна раніше встановленого тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління для суб'єкта господарювання серед прогнозного року за заявою суб'єкта господарювання або ініціативою НКРЕКП.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3.2 глави 4 Порядку №586 НКРЕКП ініціює встановлення тарифу заявника як засіб державного регулювання у сфері енергетики, у тому числі за зверненням заявника, у разі: в інших випадках, передбачених нормативно-правовими актами НКРЕКП.
З приводу посилання на пункт 1.2. Порядку № 586 Верховний Суд зазначає, що цей пункт є загальним, який роз'яснює лише значення термінів у Порядку №586, що є очевидно недостатньо для обґрунтування скаржником доводів відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
З приводу зазначення підпункту 5 пункту 3.2. глави 4 Порядку №586, Верховний Суд констатує, що скаржник, обґрунтовуючи підстави відкриття касаційного провадження, не вказав конкретних випадків, за якими НКРЕКП ініціює встановлення тарифу заявника як засіб державного регулювання у сфері енергетики, у тому числі за зверненням заявника. Скаржник, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку заявника касаційної скарги, відповідна норма повинна застосовуватися.
У той же час підпункт 5 пункту 3.2. глави 4 Порядку №586 не може вважатися нормою, якою чітко визначено, в яких конкретних випадків відповідач має право ініціювати встановлення тарифу у сфері енергетики саме серед прогнозного року.
Отже, оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і чіткого визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
З огляду на викладене, за такого правового обґрунтування касаційної скарги, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань містить лише детально викладені фактичні обставини справи, незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та цитування норм законодавства. При цьому, касаційна скарга не містить вказівки на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі №640/17408/19 за позовом Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», про визнання протиправним та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяН.А. Данилевич