П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 521/5104/21
Головуючий в 1 інстанції: Мирончук Н.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі,-
ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці Державної митної служби України у справі про порушення митних правил №0008/50000/21 від 30.03.2021 року.
Також просила стягнути з відповідача понесені судові витрати у сумі 16 135 грн., які складаються з:
15 000 грн. витрат на професійну правову допомогу;
454 грн. судового збору за оскарження постанови;
681 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05 січня 2022 року позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправною та скасував постанову Одеської митниці Державної митної служби України у справі про порушення митних правил від 30.03.2021 року №0008/50000/21, стягнув з Одеської митниці Державної митної служби України на користь позивачки судові витрати, що включають судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 8 635 грн.
При розподілі судових витрат суд врахував характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи та за наслідком вказаного зменшено заявлену до відшкодування суму витрат на правову допомогу до 7 500 грн., стягнуто 454 грн судового збору за оскарження постанови та 681 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).
В апеляційний скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати прийняте у справі рішення у частині розподілу судових витрат та прийняти нове про стягнення з відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 15 000 грн.
В обґрунтування своїх доводів апелянт послався на приписи ч.5,6 ст.139 КАС України, які визначають, що суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Апелянт зазначає, що від відповідача до суду першої інстанції не надходило жодних клопотань про зменшення розміру судових, що виключає можливість суду зробити це за власної ініціативи.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас, за приписами частини 5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частина 7 ст.139 КАС України унормовує, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому заява про відшкодування судових витрат повинна бути подана до розгляду справи по суті (для справ, що розглядаються у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін), а відповідні докази понесених витрат мають бути подані не пізніше, ніж через п'ять днів після ухвалення рішення по суті.
Судова колегія вважає, що позивачем дотримано вказаного порядку, оскільки у позовній заяві вказано про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу та після ухвалення рішення по суті подано відповідну заяву з долученням до неї доказів документального підтвердження понесених витрат.
На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, представник позивача надала докази понесення позивачем таких витрат, зокрема:
- витяг з договору № 05-04/21, від 05.04.2021 року (а. с. 38 - 39);
- акт надання правової допомоги №1, від 01.12.2021 року (а. с. 153);
- копію виписки по рахунку, від 20.04.2021 року (а. с. 154).
Згідно акту надання правової допомоги №1 адвокатом виконано такі роботи:
- надання консультацій Клієнтові у адміністративній справі стосовно оскарження рішення про визначення коду товару;
- розроблення правової позиції у адміністративній справі стосовно оскарження рішення про визначення коду товару;
- підготовка та подання до Малиновського районного суду м. Одеси позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил;
- підготовка та подання до Малиновського районного суду м. Одеси заяви про забезпечення позову;
- підготовка та подання до Малиновського районного суду м. Одеси заяви про видачу копії ухвали суду;
- підготовка та подання до Малиновського районного суду м. Одеси заяви про усунення недоліків позовної заяви;
- підготовка та подання до Малиновського районного суду м. Одеси клопотання про приєднання до матеріалів справи;
- підготовка та подання до Малиновського районного суду м. Одеси клопотання про приєднання до матеріалів справи;
- підготовка та подання до Малиновського районного суду м. Одеси заяви про проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача, закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду;
- підготовка та подання до Малиновського районного суду м. Одеси заяви про розподіл судових витрат;
- представництво інтересів Клієнта у Малиновському районному суді м. Одеси. (а.с. 77).
Судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують факт отриманої правової допомоги.
При цьому ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи «Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№ 2)» (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
Таким чином, на суд покладаються вимоги не тільки формально дослідити умови виконання договору про надання правової допомоги, а й встановити співмірність визначеної суми з урахуванням індивідуальних обставин кожної справи.
З огляду на вказане судова колегія зазначає, що у суду першої інстанції були підстави для надання оцінки співмірності заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, що корегулюється з прецедентною практикою ЄСПЛ.
Крім того, висновки щодо можливості суду самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правничу допомогу містяться у додатковій постанові Верховного суду від 30.09.2020 року у справі № 201/14495/16-ц.
В свою чергу, колегія суддів визначає, що компенсація витрат на правничу допомогу за рахунок суб'єкта владних повноважень не повинна розглядатись особою як сатисфакція за порушені права та нести надмірне фінансове навантаження на бюджет.
Судова колегія враховує, що дана справа не є складною з юридичної точки зору, оскільки преюдиційне значення для її вирішення мали висновки у справі 420/1062/21.
Враховуючи надані позивачем докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, складності виконаної адвокатом роботи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби витрат на правничу допомогу у розмірі 7500 грн.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 січня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.