П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 липня 2022 р.м. ОдесаСправа № 947/39440/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Кравця О.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса клопотання адвоката Рябка Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, за наслідками розгляду апеляційної скарги адвоката Рябка Сергія Олександровича на рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2022 року, -
У грудні 2021 року адвокат Рябко Сергій Олександрович (далі - Адвокат, Представник) звернувся в інтересах ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відповідач, Укртрансбезпека) в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову серії ВМ № 00001504 від 23.11.2021 року про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, прийняту старшим держаним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Укртрансбезпеки Колєснік Н.Г. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 гривень та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на користь Позивача судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу адвоката.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23.02.2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Укртрансбезпекипро визнання протиправною та скасування постанови серії ВМ № 00001504 від 23.11.2021 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовану в автоматичному режимі - відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Рябко С.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог з огляду на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, та без повного з'ясування усіх обставин, які мають значення для справи.
За наслідками розгляду апеляційної скарги П'ятим апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову від 29.06.2022 року, якою скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 23.02.2022 року та прийнято нове судове рішення про задоволення позову, а саме:
- визнано протиправною та скасовано постанову Укртрансбезпеки серії ВМ № 00001504 від 23.11.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1321 КУпАП;
- закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Укртрансбезпеки (ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позову та апеляційної скарги в сумі 1135 грн.
04.07.2022 року адвокат Рябко С.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з клопотанням про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про судові витрати, пов'язаних з розглядом справи, із доказами на підтвердження таких витрат Позивачем, також надані докази направлення цього клопотання з додатками до Відповідача. У вказаному клопотанні адвокат просив суд апеляційної інстанції стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на користь Позивача витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 4 000 грн. на підставі ст.ст. 134, 139, 143 КАС України.
За змістом статті 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Виходячи із аналізу вказаної норми чинним законодавством передбачено виключний перелік підстав для постановлення додаткового рішення. У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Розглянувши доводи клопотання адвоката Рябка С.О., поданого в інтересах ОСОБА_1 , та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове його задоволення виходячи з наступних підстав.
Пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання, зокрема, про судові витрати.
В свою чергу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 КАС України).
Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України зазначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України.
Частина 1 статті 139 КАС України встановлює, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка необмежує розмір таких витрат.
Стаття 134 КАС України визначає, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунокдержави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягаютьрозподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витратсуб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, втому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу,пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а такожвартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Положення частин 1 та 2 статті 134 КАС України, кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
Аналіз вищенаведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23.01.2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року по справі № 826/1216/16.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.09.2019 року по справі № 810/2760/17.
Як вбачається зі змісту клопотання представника Позивача, подане клопотання про ухвалення додаткового рішення стосується розподілу витрат на правничу допомогу, які Позивач поніс в суді першої інстанції, оскільки останні не були розглянуті судом у зв'язку із відмовою в позові.
Разом з цим, за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, останнє було скасовано та прийнято нове судове рішення про задоволення позову.
В свою чергу, як передбачено ч.6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, неповертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Тобто, суд апеляційної інстанції може змінювати розподіл судових витрат, які сторонапонесла в ході розгляду справи в суді першої інстанції, якщо відбудеться зміна судового рішення або ухвалення нового.
В даному випадку, по справі апеляційною інстанцією ухвалено нове рішення, проте не було проведено новий розподіл судових витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги Позивачу, отже в цій частині питання залишилося не вирішеним, що дає підстави для постановлення додаткового рішення з метою усунення неповноти судового рішення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України.
Так, на підтвердження витрат, понесених Позивачем на професійну правничу допомогу адвоката, було надано Договір про надання правової допомоги №22/11/21(далі - Договір), укладеного 22.11.2021 року ОСОБА_2 (Замовник) та адвокатомРябко С.О. (Виконавець), предметом якого є надання комплексу юридичних послуг з питань, які стосуються підготовки і подачі позовних заяв та представництва інтересів Замовника в судах, що зокрема пов'язані із визнанням протиправними та скасування постанов Державної служби України з безпеки на транспорті та з будь-яких інших питань діяльності Замовника.
Умовами зазначеного договору передбачено, що оплата послуг здійснюється Замовником у грошовій одиниці гривні, вартість послуг за даним договором складає суму, яка визначається в Актах приймання-передачі наданих послуг підписаних Сторонами, які є невід'ємною частиною даного Договору (пункт 3.1. Договору).
На виконання умов Договору між адвокатом Рябко С.О. та Швець О.О. складено Акт приймання-передачі наданих послуг№ 1 від 01.07.2022 року, відповідно до якого Швець О.О.підтверджує, що Адвокатом були надані послугина загальну суму 4 000 грн., з яких:
- зустріч із Замовником, з'ясування підстав та мети звернення, вивчення документів наданих Замовником, зокрема постанови серія ВМ №00001504 від 23.11.2021 року, на що Адвокатом витрачено 1 годину із вартістю в 500 грн.;
- аналіз чинного законодавства та судової практики щодо притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, на що Адвокатом витрачено 2 години із вартістю 1 000 грн.;
- вироблення правової позиції для позовної заяви Замовника до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) щодо скасування постанови серія ВМ №00001504 від 23.11.2021 року, на що Адвокатом витрачено 2 години із вартістю 1 000 грн.;
- написання та подача позовної заяви Замовника до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845), підготовка додатків до позовної заяви, на що Адвокатом витрачено 3 години із вартістю 1 500 грн..
Адвокатом також було надано докази направлення цього клопотання із доказами понесення таких витрат до Укртрансбезпеки, проте до суду жодних заяв стосовно зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надходило.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов'язаних із фактичним отриманням Позивачем правової допомогивід адвоката в сумі 4 000 грн., колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено колегією суддів, Позивачем отримано від Адвоката юридичні послуги у вигляді, зокрема: аналізу чинного законодавства та судової практики щодо притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (2 години із вартістю 1 000 грн.); вироблення правової позиції для позовної заяви до Укртрансбезпеки щодо скасування постанови серія ВМ №00001504 від 23.11.2021 року(2 години із вартістю 1 000 грн.); написання та подача позовної заяви до Укртрансбезпекита підготовка додатків до позовної заяви(3 години із вартістю 1 500 грн.), які відображені в Акті приймання-передачі наданих послуг № 1 від 01.07.2022 рокуяк окремі визначені дії, на які Адвокатом було витрачено всього 7 годин та оцінено в 3 500 грн.
Проте, на думку колегії суддів, аналіз чинного законодавства, що регулює спірні відносини, пошук необхідної судової практики та вироблення правової позиції для позовної заяви не можуть бути кваліфіковані як окремо визначені дії з окремо визначеною вартістю, оскільки є складовими для підготовки самої позовної заяви до Укртрансбезпеки з вимогою про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, включення до Акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 01.07.2022 року суми вартості цих послуг у розмірі 2 000 грн. (4 години) є безпідставним, оскільки аналіз чинного законодавства, що регулює спірні відносини, пошук необхідної судової практики та вироблення правової позиції для позовної заяви є складовою частиною при підготовці самої позовної заяви, а тому не можуть бути кваліфіковані як окремо визначені дії з окремо визначеною вартістю, у зв'язку з чим заявлені до відшкодування витрати в цій частині у розмірі 2 000 грн. (4 години) задоволенню не підлягають.
В свою чергу, витрачений Адвокатом час (3 години із вартістю 1 500 грн.) на складання позовної заяви, на думку колегії суддів,не є співмірними із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання Адвокатом цих робіт, оскільки така справа підпадає до категорії незначної складності з огляду на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів доходить висновку, що не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих Адвокатом послуг із урахуванням кількості витраченого на ці послуги часу та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого Адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Верховний Суд в постанові від 21.08.2020 року по справі № 520/2915/19 зауважує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Отже, з огляду на те, що наявними в матеріалах справи документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання адвоката Рябка С. О., як представника ОСОБА_1 , про відшкодування витрат на правову допомогу Адвоката після ухвалення рішення по суті позовних вимог з урахуванням принципів справедливості, обґрунтованості, співмірності та пропорційності у розмірі 1 500 грн., в решті - відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Клопотання адвоката Рябка Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення по справі № 947/39440/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, за наслідками розгляду апеляційної скарги адвоката Рябка Сергія Олександровича на рішення Київського районного судум. Одеси від 23 лютого 2022 року - задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову по справі № 947/39440/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки натранспорті (ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу адвоката в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець
Суддя: Л.Є. Зуєва