П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/5344/21
Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
секретар - Насарая А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Скадовської міської ради на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 по справі № 540/5344/21 за позовом ОСОБА_1 до Скадовської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати п.2 рішення відповідача від 14.05.2021 № 299 "Про відмову та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території Скадовської міської територіальної громади, індивідуальних гаражів у м.Скадовська" в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,010 га у АДРЕСА_1 (у внутрішньому дворі житлового будинку);
- зобов'язати Скадовську міську раду прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,010 га у АДРЕСА_1 (у внутрішньому дворі житлового будинку).
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 05.04.2021 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,01 га, яка відноситься до території громадських будівель і споруд, та має цільове призначення - землі житлової та громадської забудови, для будівництва і обслуговування індивідуальних гаражів, орієнтовне місцезнаходження земельної ділянки - АДРЕСА_1 (у внутрішньому дворі житлового будинку), до якого долучено усі необхідні документи. Проте, 14.05.2021 відповідачем прийнято рішення № 299, пунктом 2 якого відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,010 га у АДРЕСА_1 (у внутрішньому дворі житлового будинку), у зв'язку із невідповідністю місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам земельного законодавства, а саме - ст.42 Земельного кодексу України, так як вказана земельна ділянка відноситься до прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку. Вказує, що з містобудівної документації (Генерального плану м.Скадовськ) та з відповіді Скадовської міської ради не вбачається того, що бажана земельна ділянка відноситься до прибудинкової території багатоквартирного будинку, а навпаки, така земельна ділянка відноситься до земель житлової садибної забудови. У той же час, інша землевпорядна документація, яка б дозволяла віднести бажану земельну ділянку до прибудинкової території багатоквартирного будинку, відсутня. Вважає, що посилання відповідача на невідповідність місця розташування земельної ділянки (земельна ділянка відноситься до прибудинкової території) не відповідає положенням Генерального плану м.Скадовськ. Крім того, позивач просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки, яка знаходиться під об'єктами нерухомості, належних позивачу на праві власності. У зв'язку з викладеним, на переконання позивача, п.2 рішення Скадовської міської ради від 14.05.2021 № 299 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що у клопотанні, що надіслано на адресу Скадовської міської ради, серед інших додатків надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де зазначено, що ОСОБА_1 є власником чотирикімнатної квартири за адресою АДРЕСА_2 та на підставі цього просила надати їй дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність площею 0,010 га для будівництва індивідуального гаражу, посилаючись на те, що складовими частинами належного їй майна є гараж, сараї, водопровід та огорожа. Однак, таке твердження є невірним та порушує права інших співвласників багатоквартирного будинку. З посиланням на ч.2 ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" зазначає, що допоміжні приміщення (кладовки, сараї і таке інше) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту прийнято виключно на підставі невідповідності вимогам Земельного кодексу України, зокрема ст.42. Крім того, вважає заявлені позивачем витрати на правову допомогу неспівмірними із значенням справи та такими, що становлять надмірний тягар для відповідача, порушуючи принципи, встановлені КАС України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 18 листопада 2021 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував п.2 рішення Скадовської міської ради Херсонської області (75700, Херсонська область, м.Скадовськ, вул.Гагаріна, буд.63, код ЄДРПОУ 26285017) від 14.05.2021 № 299 "Про відмову та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території Скадовської міської територіальної громади, індивідуальних гаражів у м.Скадовська" в частині відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,010 га у АДРЕСА_1 (у внутрішньому дворі житлового будинку).
Зобов'язатв Скадовську міську раду Херсонської області (75700, Херсонська область, м.Скадовськ, вул.Гагаріна, буд.63, код ЄДРПОУ 26285017) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 05.04.2021 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки, орієнтовною площею 0,01 га, яка відноситься до територій громадських будівель і споруд, та має цільове призначення - землі житлової та громадської забудови, для будівництва і обслуговування індивідуальних гаражів, орієнтовне місцезнаходження земельної ділянки - АДРЕСА_1 (у внутрішньому дворі житлового будинку), з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовив.
Стягнув зі Скадовської міської ради Херсонської області (75700, Херсонська область, м.Скадовськ, вул.Гагаріна, буд.63, код ЄДРПОУ 26285017) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Скадовська міська рада Херсонської області подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- помилковим є твердження суду першої інстанції, що спірна земельна ділянка має цільове призначення для будівництва і обслуговування індивідуальних гаражів, оскільки викопіюванням з генплану м.Скадовська підтверджується, що даний мікрорайон має цільове призначення землі житлової садибної забудови;
- судом першої інстанції не були досліджені надані відповідачем докази, зокрема копія технічного паспорту багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , де у розділі І зазначено, що кількість квартир даного будинку становить 8 квартир;
- судом першої інстанції не враховано, що у даного багатоквартирного будинку відсутнє ОСББ. Даний багатоквартирний будинок обслуговується комунальним підприємством «Водне господарство» Скадовської міської ради, що підтверджується договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 18.07.2018 № 66 та додатковими угодами до даного договору;
- суд першої інстанції не звертає увагу на те, що даний будинок не є індивідуальним житловим будинком, а є багатоквартирним;
- суд першої інстанції не звернув увагу на те, що на розгляд сесії було винесено питання про відмову у наданні дозволу, з чітким визначенням невідповідності нормам закону;
- заявлені позивачем витрати на правничу допомогу не є співмірними із значенням справи та такими, що становлять надмірний тягар для відповідача, порушуючи принципи, встановлені в КАС України, отже відшкодуванню у вказаному розмірі не підлягають.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені, в судове засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференції не надали, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до частини 2 статті 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Від представника відповідача 27.06.2022 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Також на електронну адресу суду надійшло клопотання 26.06.2022 про розгляд справи без участі ОСОБА_1 або її уповноваженого представника.
Згідно зі статтею 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/4 чотирикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Складовими частинами об'єкта нерухомості є: гараж, М; сарай Л,О,Ю; водопровід, 1 - загального користування; огорожа, 2, 3, 4 - загального користування; вимощення, І - загального користування.
10.04.2021 позивач звернулась до Скадовської міської ради із клопотанням, в якому просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки, орієнтовною площею 0,01 га, яка відноситься до території громадських будівель і споруд, та має цільове призначання - землі житлової та громадської забудови, для будівництва і обслуговування індивідуальних гаражів, орієнтовне місцезнаходження земельної ділянки - АДРЕСА_1 (у внутрішньому дворі житлового будинку). До клопотання додано: копію паспорту ОСОБА_1 , копію витягу з Єдиного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, копії витягів з Державного реєстру речових прав та нерухоме майно від 19.10.2020 р. № 228533442, № 228532922, витяг з Генерального плану м.Скадовськ.
Вказане клопотання відповідач отримав 12.04.2021, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.
Згідно п.2 рішення ХІІІ сесії VІІІ скликання Скадовської міської ради від 14.05.2021 № 299 "Про відмову та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території Скадовської міської територіальної громади, індивідуальних гаражів у м.Скадовська" відповідачем відмовлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,010 га у АДРЕСА_1 (у внутрішньому дворі житлового будинку), у зв'язку із невідповідністю місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам земельного законодавства, а саме: ст.42 Земельного кодексу України, так як вказана земельна ділянка відноситься до прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Висновок суду першої інстанції.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів наявності у нього передбачених законом підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,010 га у АДРЕСА_1 (у внутрішньому дворі житлового будинку).
Відмовляючи у частині позовних вимог про зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд першої інстанції зазначив, що прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність, без перевірки наявності чи відсутності усіх підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.
Отже, суд першої інстанції вважав, що хоч і повноваження Скадовської міської ради щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є дискреційними, проте належним способом захисту, відновлення прав ОСОБА_1 за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки у власність.
Проте з вказаним висновком погодитись не можна з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно частин першої-третьої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з положеннями статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
У частинах першій-третій статті 42 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи , відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.10.2020 р. № 228533442, № 228532922 ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/4 чотирикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Складовими частинами об'єкта нерухомості є: гараж, М; сарай Л,О,Ю; водопровід, 1 - загального користування; огорожа, 2, 3, 4 - загального користування; вимощення, І - загального користування.
Як вбачається із клопотання від 05.04.2021, позивачка просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки, орієнтовною площею 0,01 га, яка знаходиться під гаражем, належним позивачу. Вказана земельна ділянка відноситься до території громадських будівель і споруд та має цільове призначення - землі житлової та громадської забудови.
Колегія суддів вважає слушним посилання апелянта на те, що даний будинок не є індивідуальним житловим будинком, а є багатоквартирним. Даний факт підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де зазначено, що позивачка є власником 1/4 чотирикімнатної квартири АДРЕСА_5 та технічним паспортом на вказаний житловий будинок. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 0,010 га для будівництва індивідуального гаражу є прямим порушенням прав усіх інших співвласників багатоквартирного житлового будинку в частині спільного користування земельною ділянкою (внутрішнього двору) для технічного обслуговування та забезпечення особистих потреб мешканців.
Також слід зазначити, що даний багатоквартирний будинок обслуговується комунальним підприємством «Водне господарство» Скадовської міської ради, що підтверджується договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 18.07.2018 № 66 та додатковими угодами до даного договору(а.с.72-84). Комунальне підприємство «Водне господарство» Скадовської міської ради не може самостійно ініціювати розроблення відповідної технічної документації на прибудинкову територію без належного звернення та волевиявлення усіх співвласників багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 .
Відповідачем було також надано суду довідку-повідомлення від комунального підприємства «Водне господарство Скадовської міської ради» про те, що багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 перебуває в управлінні КП «Водне господарство» на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 18.07.2018 № 66.
Згідно з частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку (пункт "в" частини другої статті 89 Земельного кодексу України).
За змістом частини першої, другої статті 369 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
У статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14 травня 2015 року № 417-VIII визначено, що прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками, а також співвласникам багатоквартирного будинку у спільну сумісну власність. Окремий співвласник багатоквартирного будинку не має права на отримання у приватну власність частини земельної ділянки, яка є прибудинковою територією багатоквартирного будинку.
Відсутність документального закріплення земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкової території за багатоквартирним будинком не може бути підставою для передачі даної земельної ділянки у власність окремим співвласникам.
Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року по справі № 806/942/18 (К/9901/57393/18).
Отже, судом першої інстанції зроблено не правильний висновок про те, Скадовська міська рада не довела правомірність оспорюваного п.2 рішення від 14.05.2021 № 299 "Про відмову та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території Скадовської міської територіальної громади, індивідуальних гаражів у м.Скадовська" в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,010 га у АДРЕСА_1 (у внутрішньому дворі житлового будинку).
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Водночас положеннями статті 139 КАС України не регламентовано стягнення з позивача (у разі відмови у задоволенні позову) в порядку розподілу судових витрат сплаченого суб'єктом владних повноважень судового збору.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 29.04.2020, справа № 817/66/16 (11-185апп19).
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Скадовської міської ради - задовольнити.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 по справі № 540/5344/21 - скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 13 липня 2022 року.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І.
Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.