П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 липня 2022 р. м.ОдесаСправа № 420/7298/22
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Бойка А.В., суддів Федусика А.Г., Шевчук О.А., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 (НОМЕР_2) на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року по справі №420/7298/22 за позовом Військової частини НОМЕР_1 (НОМЕР_2) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 (НОМЕР_2) на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року по справі №420/7298/22 за позовом Військової частини НОМЕР_1 (НОМЕР_2) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Одночасно, з апеляційною скаргою, апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване відсутністю коштів на його оплату, що підтверджується випискою від 24.06.2022 року.
Ознайомившись зі змістом вказаного вище клопотання, а також наданими до нього документами, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення останнього, виходячи з наступного.
Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 296 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі та до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
В свою чергу, пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI, у редакції станом на момент подання апеляційної скарги, визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В свою чергу, ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022р. на рівні 2 481 грн.
З огляду на викладене, апелянт при подачі апеляційної скарги мав надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору на суму 2 481 грн.
Водночас, замість доказів сплати судового збору, апелянт подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, з підстав відсутності коштів на реєстраційному рахунку за КЕКВ 2800, у підтвердження чого надав відповідну виписку, станом 24.06.2022 року.
Судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Аналізуючи положення КАС України у їх сукупності, колегія суддів наголошує, що питання про відстрочення сплати судового збору вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Вказаний принцип передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків усіх учасників судового процесу.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.05.2008 року "Надточій проти України" (Заява №7460/03), принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
На підставі наведеного, при вирішенні питання щодо відстрочення сплати судового збору у даній справі підлягають врахуванню обставини даної справи та доводи і докази заявника, яким судом має бути надана оцінка на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Також, слід зазначити, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року) виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух, а право на право на доступ до суду, закріплене у Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати зазначеній Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Таким чином, у рішенні по справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року ЄСПЛ констатував, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів бере до уваги доводи скаржника про неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлені судом строки.
Крім того, вирішуючи заявлене клопотання, колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18, згідно якої у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України "Про судовий збір", зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору, це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Разом з цим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022 року.
Водночас, відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені, зокрема, статтею 55 Конституції, яка кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Таким чином, враховуючи, що майновий стан апелянта перешкоджає сплаті судового збору за подану ним апеляційну скаргу у встановлений законом строк, виходячи з принципу рівності сторін в адміністративному процесі, а також з метою забезпечення реалізації права апелянта на доступ до правосуддя, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання скаржника та відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення апеляційним судом рішення у справі.
З огляду на викладене, перешкоди для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження П'ятим апеляційним адміністративним судом відсутні.
Керуючись ст.ст. 133, 248, 295, 296, 300, 321, 325, 328 КАС України,-
Відстрочити Військовій частині НОМЕР_1 (НОМЕР_2) сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року до ухвалення апеляційним судом рішення у справі №420/7298/22.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 (НОМЕР_2) на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року по справі №420/7298/22 за позовом Військової частини НОМЕР_1 (НОМЕР_2) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Запропонувати особам, які беруть участь у справі, у семиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду подати до П'ятого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу, а також свої заперечення на заяви чи клопотання у разі їх наявності.
Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття апеляційного провадження, копії апеляційної скарги та інформацію про їхні права та обов'язки.
Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу №420/7298/22.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Судді: А.Г. Федусик
О.А. Шевчук