П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/19837/21
Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року (суддя Юхтенко Л.Р., м. Одеса, повний текст рішення складений 28.12.2021) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача -Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивачу індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;
- зобов'язати відповідача нарахувати позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби з включенням індексації грошового забезпечення та виплатити недоплачену суму;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивачу індексації грошового забезпечення до розрахунку грошової компенсації невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій при звільненні;
- зобов'язати відповідача нарахувати позивачу грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій при звільненні з включенням індексації грошового забезпечення та виплатити недоплачену суму;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивачу індексації грошового забезпечення до розрахунку грошової компенсації невикористаної щорічної основної відпустки при звільненні;
- зобов'язати відповідача нарахувати позивачу грошову компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки при звільненні з включенням індексації грошового забезпечення та виплатити недоплачену суму;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення індексації грошового забезпечення в довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб видана капітану 2 рангу ОСОБА_1 за період з серпня 2019 року по липень 2021 року;
- зобов'язати відповідача виготовити нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб видана капітану 2 рангу ОСОБА_1 з зазначенням розміру індексації грошового забезпечення за період з серпня 2019 року по липень 2021 року та направити до ГУ ПФУ в Одеській області.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
На думку апелянта індексація грошового забезпечення військовослужбовців являється лише виплатою, направленою на підтримання купівельної спроможності грошового забезпечення військовослужбовця під час проходження служби, а тому не входить до складу грошового забезпечення, з якого мала нараховуватись одноразова грошова допомога при звільненні та компенсація за невикористані дні відпустки. Тому підстав для виготовлення позивачу нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку і виплати йому пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення та направлення її до пенсійного органу у посадових осіб Регіонального управління Морської охорони немає.
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 2 серпня 2021 року було призначено пенсію за вислугу років, виходячи з основного розміру 70% грошового забезпечення.
Згідно з витягу наказу начальника Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2021 року №166-ОС, капітана 2 рангу ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас Збройних Сил України, з 1 серпня 2021 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Наказано виплатити грошову компенсацію за 26 календарних днів щорічної основної відпустки за 2021 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 26 повних календарних років служби, грошову компенсацію за 98 невикористаних календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки.
На адвокатський запит від 17.09.2021 року Регіональне управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України листом від 23.09.2021 року №11/М-30 повідомило, що ОСОБА_1 при звільненні належали до виплати наступні суми:
- місячне грошове забезпечення (21791,70 грн.) з 01 по 01.08.2021 року із розрахунку 702,97 грн.;
- індексація грошового забезпечення за серпень 2021 року із розрахунку 17,42 грн.;
- грошова компенсація за 26 діб невикористаної щорічної відпустки із розрахунку: 21791,70х26/30=18886,14 грн.;
- грошова компенсація за 98 діб невикористаної додаткової відпустки із розрахунку: 21791,70/30х98=71186,22 грн. (по 14 діб за кожен рік в період з 2015-2021);
- одноразова грошова допомога при звільненні із розрахунку: 21791,70х50%х26 календарних років =283292,10 грн., та додані копії архівних відомостей грошового забезпечення за 2020 та 2021 роки., витяг з довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення.
Вважаючи, що Регіональним управлінням Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України у довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" протиправно не було включено індексацію грошового забезпечення, з якого нарахована одноразова грошова допомога при звільненні та компенсація за невикористані дні відпустки, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи його позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, тобто є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення, а тому має бути врахована у складі грошового забезпечення позивача для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), у частині першій статті 9 якого закріплено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною третю статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною першою статті 15 Закону №2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закон України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ) визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вже зазначалося вище, статтею 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 03.07.1991 року №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-ХІІ).
Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, колегія суддів дійшла висновку про те, що незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ, та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі №638/9697/17, від 30 грудня 2020 року у справі №359/8843/16-а, яка відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України є обов'язковою для врахування колегією суддів при розгляді цієї справи.
Таким чином висновок суду першої інстанції про те, що індексація є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні, є правильними і обґрунтованими.
Тому суд правомірно зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби та компенсацію невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій при звільненні, з включенням індексації грошового забезпечення, з включенням сум індексації до довідки для перерахунку пенсії.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими та не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, якій правильно та повно з'ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя І.П.Косцова
Суддя Ю.В.Осіпов