12 липня 2022 року м. Дніпросправа № 280/9204/21
(суддя Артоуз О.О., м. Запоріжжя)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі №280/9204/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 30 вересня 2021 року звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області згідно з яким, просить:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до Закону України №1058-1V «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладені у рішенні від 16 березня 2021 року №083250004260 та зазначені у Повідомленні від 22.03.2021 №0800-0211-8/21067 та листі (відповіді) від 26.07.2021 №9632-8946/Б-02/8-0800/21;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести її розрахунок відповідно до чинного законодавства з дня звернення, тобто з 12 березня 2021 року.
Позов обґрунтовано тим, що відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії є неправомірною, протиправною, порушує її права на соціальний захист, суперечить чинному законодавству.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року позов задоволено.
Суд, «визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в суд визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладені у рішенні від 16 березня 2021 року №083250004260 та зазначені у Повідомленні від 22.03.2021 №0800-0211-8/21067 та листі (відповіді) від 26.07.2021 №9632-8946/Б-02/8-0800/21»
Зобов'язав Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести її розрахунок відповідно до законодавства з дня звернення, тобто з 12 березня 2021 року Рішення суду мотивовано тим, що за наданими документами до Бердянського відділу ГУ ПФУ в Запорізькій області: архівними уточнюючими довідками Архівного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 10.12.2020 №№6-03/1807, 6-03/1808, 6-03/1809, 6-03/1810, Довідкою Бердянського державного заводу скловолокна від 24.05.2013 №087-ОК, яка уточнює особливий характер роботи або умови праці, які необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах за віком, трудової книжки: підтверджується пільговий стаж роботи по професії: учениця розмотувальника склонитки, розмотувальник склонитки (основний виробничий цех №2 розмоточно-крутильний), код КП: 8139.2 з повним робочим днем на Бердянському державному заводі скловолокна в виробництві скловолокна, безперервного скловолокна в періоди: з 01.02.1988 по 18.08.1995, згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 7 років 6 місяців 18 днів, що підтверджує право на призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та проведення її розрахунку.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу роботи позивача місяців в яких їй не нараховувалася заробітна плата, оскільки за вимогами пункту 7 Порядку №383 передбачено окремий розрахунок такого стажу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач 12.03.2021 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 1, за результатами розгляду якої було одержано Повідомлення від 22.03.2021 за вих. №0800-0211-8/21067, в якому якого зазначено про прийняте рішення від 16.03.2021 №083250004260 про відмову у призначенні позивачу пенсії (а.с.15, 18).
В липні 2021 року позивач звернулася до відповідача із заявою про підстави відмови у призначенні пенсії.
Листом від 26.07.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надало відповідь на це звернення та рішення від 16.03.2021 року в якому зазначено про те, що до пільгового стажу за Списком № 1 зараховані періоди роботи позивача на «Бердянському державному заводі скловолокна» розмотувальником склонитки з 01.02.1988 по 31.12.1994, відповідно до Рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 02.03.2021 № 3221 Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, за винятком місяців, за які відсутня заробітна плата, а саме: з 01.05.1990 по 31.05.1990; з 01.03.1991 по 30.04.1991; з 01.03.1993 по 31.12.1993; з 01.03.1994 по 30.06.1994, з 01.01.1995 по 18.08.1995 (а.с.16-17).
Правомірність дій відповідача щодо не проведення позивачу перерахунку пенсії за оновленою довідкою є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (далі - Закон) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Згідно з наданою позивачем уточнюючою довідкою Бердянського державного заводу скловолокна від 24.05.2013 року №087-ОК, ОСОБА_1 у період з 01.02.1988 року по 01.06.1988 року та з 02.06.1988 року по 18.08.1995 року працювала на Бердянському державному заводі скловолокна в виробництві скловолокна з повним робочим днем, що передбачено Списком №1 (а.с.28).
Згідно з архівною довідкою відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 10.12.2020 №6-03/1809 в особових рахунках ОСОБА_1 за 1988-1995 роки дані про роботу з неповним робочим днем, про відпустки без збереження заробітної плати не вказані.. Табелі робочого часу за 1988-1995 роки на зберігання не надходили (а.с.26).
Отже, з наданих позивачем довідок вбачається, що ОСОБА_1 у період з 01.02.1988 року по 01.06.1988 року та з 02.06.1988 року виконувала роботу, що передбачена Списком №1 з повним робочим днем.
Відмовляючи у призначенні пенсії позивачу, відповідач посилався на пункт 7 Порядку Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року, згідно з яким у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 - при шестиденному робочому тижні і на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу видано архівні довідки від 10.12.2020 року №6-03/1807, №6-03/1808 в яких відсутня інформація щодо нарахування заробітної плати позивачу Бердянським державним заводом скловолокна з 01.05.1990 по 31.05.1990; з 01.03.1991 по 30.04.1991; з 01.03.1993 по 31.12.1993; з 01.03.1994 по 30.06.1994, з 01.01.1995 по 18.08.1995 (а.с.24, 25).
При цьому в зазначених довідках міститься інформація про те, що особові рахунки за місяці в яких відсутні відомості про нарахування заробітної плати до архівного відділу на зберігання не надходили.
Враховуючи наявність уточнюючої довідки від 24.05.2013 року №087-ОК та довідки від 10.12.2020 №6-03/1809 згідно з якою в особових рахунках ОСОБА_1 за 1988-1995 роки дані про роботу з неповним робочим днем, про відпустки без збереження заробітної плати не вказані, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що не зазначення в архівних довідках від 10.12.2020 №6-03/1809 інформації про заробітну плату позивача по кожному із місяців її роботи не може бути безумовною підставою для незарахування цих місяців до пільгового періоду її роботи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до положень частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Натомість, відповідач вказаного обов'язку не виконав, оскільки не довів того що, у місяці за які в архівних довідках відсутня інформація про заробітну плату позивач не працювала або перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, як наслідок рішення від 16 березня 2021 року №083250004260 є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що висновки суду в резолютивній частині рішення - є приписами, що підлягають безумовному виконанню сторонами та третіми особами, а судове рішення має бути категоричним, тобто повинне давати відповідь на позовні вимоги таким чином, щоб зняти невизначеність у взаємовідносинах між сторонами спору. Суд звертає увагу на те, що у резолютивній частині постанови повинен бути наведений ясний і однозначний за своїм формулюванням висновок про протиправність дій або бездіяльності відповідача та про спосіб відновлення порушених прав позивача.
Натомість, які вбачається з абзацу другого резолютивної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі №280/9204/21, висновки суду не відповідають цим вимогам. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року не вирішено питання щодо правомірності самого рішення від 16 березня 2021 року №083250004260, в той час як не скасування такого рішення унеможливить виконати судове рішення у цій справі.
Враховуючи те, що саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16 березня 2021 року №083250004260 відмовлено позивачу у призначенні пенсії та таке рішення є протиправним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі №280/9204/21, виклавши абзац другий його резолютивної частини у наступній редакції «визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16 березня 2021 року №083250004260».
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції змінити, виклавши абзац другий його резолютивної частини в новій редакції.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі №280/9204/21 - змінити, виклавши абзац другий його резолютивної частини в наступній редакції:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16 березня 2021 року №083250004260.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі №280/9204/21 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 12 липня 2022 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко