16 червня 2022 року м. Дніпросправа № 160/25808/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Міністерства юстиції України
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року
у справі №160/25808/21
за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України Державного підприємства "Національні інформаційні системи"
про визнання протиправним та скасування наказу,-
16 грудня 2021 р. Арбітражий керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15.12.2021 року №4496/5 «Про застосування до арбітражного керуючого» дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого щодо арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого №385 від 28.02.2013 року).
Разом із позовною заявою 16.12.2021 року арбітражним керуючим ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просив:
- зупинити дію наказу Міністерства юстиції України від 15.12.2021 року «Про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого» №4496/5 (строком на шість місяців) щодо арбітражного керуючого ОСОБА_1 , свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №385 від 28.02.2013 року) до набрання законної сили судового рішення у даній справі;
- визначити спосіб і порядок виконання ухвали про забезпечення позову шляхом зобов'язання Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (код ЄДРПОУ 39787008) та Міністерства юстиції України шляхом виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих запис про наказу №4496/5 від 15.12.2021 року про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого щодо арбітражного керуючого ОСОБА_1 , свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №385 від 28.02.2013) до набрання законної сили судового рішення у даній справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що дія оскаржуваного наказу фактично заподіює шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі. Захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення.
Також, заявник зазначав, що у разі задоволення позову порушене право позивача фактично не буде поновленим. Для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а розгляд заявлених позивачем позовних вимог в даній адміністративній справі взагалі втратить будь-який сенс.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 р. у справі № 160/25808/21 заяву Арбітражного керуючого ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено.
Судом встановлено, що спірним наказом тимчасово зупинено право на здійснення діяльності позивача строком на шість місяців. Досліджуючи обґрунтованість поданої заяви, судом вказано, що зупиняючи дію наказу від 15.12.2021 року №4496/5, позивач отримає доступ до правосуддя шляхом можливості встановити правомірність застосування до нього обмеження у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, з огляду на строковість (тимчасовість) цих заходів.
Оскільки правомірність оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України підлягає дослідженню лише під час судового розгляду адміністративної справи, а оскаржуваний наказ має правовим наслідком позбавлення позивача можливості та права здійснювати повноваження визначені законодавством, за наявності чинного відповідного свідоцтва, суд першої інстанції дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить заявник, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
Не погодившись з ухвалою суду, Міністерством юстиції України подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 р. у справі № 160/25808/21, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд захистив права позивача на майбутнє, що не передбачено чинним законодавством. Скаржник вказує на те, що ухвала суду не ґрунтується на дослідженні доказів порушення прав позивача. Зазначає, що спірний наказ винесено на підставі допущення позивачем дисциплінарного проступку, і зупиняючи дію наказу, суд фактично погоджується із збереженням триваючого стану порушень вчиняємих позивачем, без фактичного дослідження обставин притягнення позивача до відповідальності.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явився позивач, у черговому клопотанні про відкладення розгляду справи, з посиланням на військовий стан у країні, просив відкласти розгляд справи до усунення зазначених у клопотанні обставин.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, предмету розгляду, триваючий військовий стан та в той же час відсутність бойових дій в м. Дніпро, де проживає позивач, приймаючи до уваги думку представника відповідача, який присутній у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Згідно приписів частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до положень частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина друга статті 151 КАС України).
Відповідно до частини шостої статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
З огляду на це, колегія суддів зазначає, що ухвала про забезпечення позову має містити мотиви, за яких суд дійшов висновку про існування або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
В свою чергу, самі ж заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Колегія суддів, переглядаючи прийняте судом першої інстанції рішення, враховує мотивацію, застосовану судом щодо того, що застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, фактично унеможливлює здійснення позивачем професійної діяльності за наявності відповідного свідоцтва, а вжиття заходів спрямоване лише на збереження існуючого становища до винесення рішення по справі.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд мав пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для такого забезпечення позову. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд зазначив, що відмова заявнику у задоволенні заяви про забезпечення позову, шляхом зупинення наказу Міністерства юстиції України № 4496/5, фактично позбавить позивача отримувати винагороду, крім того позивач не зможе здійснювати жодних дій стосовно надання довідок по заробітній платі співробітникам підприємств, виплачувати заборгованість, тощо.
Залишаючи без змін прийняте судом першої інстанції рішення, судова колегія враховує ту обставину, що станом на час перегляду ухвали суду про забезпечення позову, 30 травня 2022 року по справі № 160/25808/21 Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято рішення по суті позовних вимог Арбітражного керуючого Чикильдіна О.М. Позовні вимоги задоволено та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 4496/5.
З огляду встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 р. у справі № 160/25808/21 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 р. у справі № 160/25808/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко