12 липня 2022 року справа № 580/2121/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів і зобов'язання вчинити дії,
11.05.2022 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, Черкаська обл., місто Черкаси, вул.Смілянська, 57; код ЄДРПОУ 40108667) (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати позивачу:
заборгованості грошового забезпечення у вигляді доплат за службу у нічний час за період 07.11.2015 до 30.06.2021;
індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 31.10.2017;
одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби встановленої ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із врахуванням пільгової вислуги років у загальній кількості 04 роки 03 місяці 15 днів;
матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015-2021 р.р.;
стягнення з відповідача заборгованості:
грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 до 30.06.2021 у сумі 11328,00грн;
індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 31.10.2017 у сумі 3179,13грн;
зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу:
одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби встановленої ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням пільгової вислуги років у загальній кількості у 04 роки 11 місяців 10 дні, а саме - 19 років 2 місяці 14 днів.
матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015-2021 р.р.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач всупереч вимог закону не виплачував у періоди: з 07.11.2015 до 30.06.2021 доплату за службу в нічний час, з 01.03.2016 до 31.10.2017 індексацію грошового забезпечення, одноразову грошової допомогу по звільненню в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен рік, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 та 2021 роки матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.
Ухвалою від 13.05.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Вказану ухвалу сторони отримали 15.05.2022, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
26.05.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Стверджує, що вимога щодо невиплати доплати за службу в нічний час за період з 02.09.2019 до 30.06.2021 безпідставна, оскільки пропонував позивачу надати реквізити для здійснення нарахування та виплати відповідної доплати в добровільному порядку. Позивач вказану пропозицію проігнорував. Правові підстави для здійснення позивачу, як поліцейському, нарахування та виплати індексації за період з листопада 2015 року до жовтня 2017 року відсутні, оскільки постановою Кабінету Міністрів України 31078, якою визначено порядок проведення індексації, грошове забезпечення поліцейських не віднесено до доходів, які підлягають індексації. Відповідно до наказу від 30.06.2021 №188 о/с вислуга років позивача станом на 30.06.2021 становить: у календарному обчисленні - 14 років 10 місяців 29 днів, у пільговому - 04 роки 03 місяці 15 днів. Позивачу нарахована одноразова грошова допомога при звільненні зі служби в сумі 105974,54грн, що підтверджується довідкою №556/17/01-2022 начальника управління ГУНП в Черкаській області. Після відрахування з нарахованої суми 1,5% військового збору позивач отримав кошти в сумі 104384,92 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 28.10.2021 №66. Вважає, що між ними відсутній спір щодо права позивача на одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Посилання позивача на те, що грошова допомога має вираховуватись із пільгової вислуги років, не обгрунтована. Умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги є наявність вислуги 10 років і більше. Стверджує, що саме календарна вислуга років застосовується для визначення розміру грошової допомоги. Просив врахувати висновки Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №806/2104/17. У період з 07.11.2015 до 31.12.2015 позивач у черговій відпустці не перебував, рапорт про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення не подавав. Тому за вказаний період йому не нарахована та не виплачена матеріальна допомога. У 2016-2020 роках позивачу нарахована та виплачена матеріальна допомога, що підтверджується розрахунковими листами. На дату звільнення зі служби в поліції 30.06.2021 позивач набув права на 20 діб щорічної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований часу 2012 році. Під час звільнення йому виплачена компенсація за 20 діб невикористаної щорічної оплачуваної відпустки. Матеріальна допомога у 2021 році не виплачена із-за відсутності рапорту для виплати такої допомоги та у зв'язку з відсутністю рапорту про надання щорічної оплачуваної відпустки позивачу. В 2020 році позивачу нарахована та виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в розмірі його місячного грошового забезпечення - 16501,00грн. Жодних звернень щодо невиплати йому вказаної допомоги за інші роки (2015-2019, 2021 роки) відповідачу не надходило. Тому відсутні підстави для задоволення позову. Додатково зазначив, що неможливо надати витребувані судом докази, оскільки вони знищені відповідно до п.п.413, 747 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2013 №939.
Суд долучив всі надані документи до матеріалів адміністративної справи.
Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Довідкою від 20.08.2021 32445/12/02-2021 підтверджується, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України з 06.04.2007 (наказ про призначення від 06.04.2007 №0026 о/с) до 06.11.2015 (наказ про звільнення від 06.11.2015 №0036 о/с) та в Національній поліції з 07.11.2015 (наказ про прийняття від 07.11.2015 №2 дск о/с) до 30.06.2021 (наказ про звільнення від 30.06.2021 №188 о/с).
Витягом з наказу за 2021 рік від 30.06.2021 №188 о/с підтверджується, що позивача звільнено зі служби в поліції за п.2 (через хворобу) ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію». Зобов'язано сплатити йому компенсацію за 20 діб щорічної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2021 році. Зазначено, що станом на день звільнення стаж служби в поліції для виплати відсоткової надбавки за вислугу років складає 14 років 10 місяців 29 днів. Вислуга років на пільгових умовах 04 роки 03 місяці 15 днів. Також зобов'язано виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 14 років 02 місяці 25 днів.
Посвідченням від 30.12.2021 серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Довідкою від 10.02.2022 №141/17/01-2022 про періоди перебування у відпустках та на лікарняних підтверджується перебування позивачем на лікарняних та використання щорічних чергових відпусток:
з 10.10.2016 до 16.11.2016 перебував у відпустці (на 38 діб за 2016 рік з урахуванням 1 святкового дня та 2 діб невикористаної частини чергової відпустки за 2015 рік - наказ від 23.09.2016 №0069);
з 22.12.2016 до 29.12.2016 знаходився на лікарняному;
з 06.06.2017 до 11.07.2017 перебував у відпустці (на 36 діб за 2017 рік з урахуванням 1 святкового дня - наказ від 02.06.2017 №0097);
частина чергової відпустки за 2018 рік - з 11.07.2018 до 20.07.2018 (10 діб) перебував у відпустці (наказ від 27.06.2018 №0030 о/с);
невикористана частина чергової відпустки за 2018 рік - з 01.10.2018 до 28.10.2018 (на 28 діб з урахуванням 1 святкового дня - наказ від 29.09.2018 №0048 о/)с;
частина чергової відпустки за 2019 рік - з 01.07.2019 до 14.07.2019 (14 діб) перебував у відпустці (наказ від 27.06.2019 №0016 о/с);
невикористана частина чергової відпустки за 2019 рік - з 16.12.2019 до 11.01.2020 (на 27 діб з урахуванням 3 святкових днів - наказ від 29.11.2019 №0028 о/с);
частина чергової відпустки за 2020 рік - з 05.06.2020 до 15.06.2020 (на 11 діб з урахуванням 1 святкового дня - наказ від 29.05.2020 №007 о/с);
невикористана частина чергової відпустки за 2020 рік - з 22.12.2020 до 22.01.2021 (на 32 доби з урахуванням 3 святкових днів - наказ від 14.12.2020 №0021 о/с);
з 01.01.2021 до 30.06.2021 позивач у черговій відпустці не перебував.
Зазначено, що строк зберігання листів непрацездатності становить 3 роки. Тому інформацію щодо перебування позивача на лікарняних можливо надати за період 2019 - 2021 роки:
з 05.02.2019 до 11.02.2019 - листок непрацездатності серії АДО №724088 від 05.02.2019;
з 05.08.2019 до 07.08.2019 - листок непрацездатності серії АДФ №794046 від 05.08.2019;
з 08.08.2019 до 19.08.2019 - листок непрацездатності серії АДФ №873244 від 07.08.2019;
з 25.02.2020 до 03.03.2020 - листок непрацездатності серії АДФ №860441 від 25.02.2020;
з 07.05.2020 до 12.05.2020 - листок непрацездатності серії АДЧ №606124 від 12.05.2020;
з 13.05.2020 до 22.05.2020 - листок непрацездатності серії АДЯ №699803 від 22.07.2020;
з 07.09.2020 до 16.09.2020 - довідка від 16.09.2020 №163 про тимчасову непрацездатність ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області»;
з 21.10.2020 до 29.10.2020 - листок непрацездатності серії АДЯ №534417 від 21.10.2020;
з 26.11.2020 до 04.12.2020 - листок непрацездатності серії АДЯ №567904 від 26.11.2020;
з 26.01.2021 до 04.02.2021 - довідка від 04.02.2021 №4 про тимчасову непрацездатність КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради»;
з 05.02.2021 до 16.02.2021 - довідка від 16.02.2021 №12 про тимчасову непрацездатність ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області»;
з 25.03.2021 до 02.04.2021 - листок непрацездатності серії АЛГ №369785 від 25.03.2021;
з 13.05.2021 до 20.05.2021 - довідка від 20.05.2021 №19 про тимчасову непрацездатність КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради»;
з 21.05.2021 до 01.06.2021 - довідка від 01.06.2021 №89 про тимчасову непрацездатність ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області»;
з 07.06.2021 до 18.06.2021 - довідка №110 ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області».
Довідкою обліку несення поліцейськими служби в нічний час управління ГУНП в Черкаській області за період з вересня 2019 року до червня 2021 року підтверджується, що позивач ніс службу в нічний час:
2019 рік: вересень - 116,0, жовтень - 22,0, листопад - 18,5 (всього: 156,5);
2020 рік: лютий - 1,5, березень - 1,5, квітень - 59,0, травень - 3,0, червень - 1,5, липень - 8,5, серпень - 1,5, вересень - 66,5, жовтень - 11,0, листопад - 5,5, грудень - 15,0 (всього 174,5);
2021 рік: березень - 64,0, квітень - 122,5, травень - 30,0, червень - 12,5 (всього 229).
Всього за вказаний період - 560,0.
Відповідно до довідки про нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні позивачу нараховано суму одноразової грошової допомоги - 105974,54 грн. Згідно з видатковим касовим ордером від 28.10.2021 №66 позивачу виплачена вихідна допомога при звільненні в сумі сто чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні дев'яносто дві копійки.
Довідкою від 09.06.2022 №629/17/01-2022 підтверджується, що позивачу у червні 2021 року нараховані грошові кошти в сумі 26455,90грн (з урахуванням військового збору в розмірі 1,5%). У вказану суму входить його грошове забезпечення за червень 2021 року в розмірі 16501,30грн (з урахуванням військового збору в розмірі 1,5%) та компенсація за щорічну оплачувану відпустку за 2021 рік в розмірі 9954,60грн (з урахуванням військового збору в розмірі 1,5%). Виплата грошових коштів в сумі 26059,06грн (без урахування військового збору в розмірі 1,5%) здійснена 30.06.2021 відповідно до відомості (№3150цт/17/01-2021), що підтверджується особистим підписом позивача.
Розрахунковими листами за 2015-2021 роки підтверджується, що позивачу нарахована:
індексація грошового забезпечення:
373,85грн, що підтверджується розрахунковим листом за листопад 2017 року;
458,12грн - розрахунковий лист за грудень 2017 року;
458,12грн - розрахункові листи за січень та за лютий 2018 року;
533,89грн - розрахункові листи за березень-червень 2018 року;
557,82грн - розрахункові листи за липень-жовтень 2018 року;
653,56 грн - розрахунковий лист за листопад 2018 року;
681,96грн - розрахунковий лист за грудень 2018 року;
762,64грн - розрахункові листи за січень-квітень 2019 року;
849,08 грн - розрахункові листи за травень-червень 2019 року;
887,09грн - розрахункові листи за липень-листопад 2019 року;
929,08грн - розрахункові листи за грудень 2019 року - травень 2020 року;
1023,67грн - роз-рахунковий лист за червень 2020 року;
1069,94 грн - розрахункові листи за липень-листопад 2020 року;
1105,49грн - розрахункові листи за грудень 2020 року - січень 2021 року;
1218,99грн - розрахункові листи за лютий-квітень 2021 року;
1362,00грн - розрахункові листи за травень-червень 2021 року;-
нічні:
54,00 грн - розрахунковий лист за грудень 2015 року;
161,08 грн - розрахунковий лист за жовтень 2016 року;
213,96 грн - розрахунковий лист за листопад 2016 року;
77,86 грн, - розрахунковий лист за січень 2017 року;
35,44 грн - розрахунковий лист за лютий 2017 року;
матеріальна допомога на оздоровлення:
2700, 00грн - розрахунковий лист за вересень 2016 року;
2700,00грн - розрахунковий лист за червень 2017 року;
2700,00 грн - розрахунковий лист за липень 2018 року;
2700,00грн - розрахунковий лист за липень 2019 року;
6500,00грн - розрахунковий лист за вересень 2020 року;-
матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань:
16501,00грн - розрахунковий лист за жовтень 2020 року.
Вказані вище нарахування та виплати також підтверджуються довідкою відповідача від 20.05.2022 №552/17/01-2022.
01.02.2022 адвокат Гаврильченко В. від імені позивача звернувся запитом до відповідача, в якому, серед іншого просив нарахувати та виплатити позивачу:
доплату за службу в нічний час за період з 07.11.2015 до 30.06.2021 в сумі 11356,80грн;
індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 31.10.2017 в сумі 3676,04грн;
одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, встановленої ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», із урахуванням пільгової вислуги років в загальній кількості 04 роки 03 місяці 11 днів;
матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015-2021 роки.
Листом від 10.02.2022 №142/17-2022 відповідач на запит повідомив. Виплата індексації грошового забезпечення поліцейських здійснюється з листопада 2017 року. Тому відсутні підстави для виплати позивачу індексації за період з 07.11.2015 до 31.10.2017. Матеріальну допомогу на оздоровлення позивачу виплачено за 2016-2020 роки, а матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, оскільки вказана допомога передбачена наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.07.2020 №539 «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ від 06.04.2016 №260». Позивачу встановлено стаж служби в поліції для виплати надбавки за стаж служби та надання додаткової оплачуваної відпустки поліцейським, станом на 30.06.2021 - 14 років 10 місяців 29 днів. Законодавством не передбачено зарахування пільгової вислуги років до стажу служби в поліції. Оскільки строк зберігання книги нарядів становить 1 рік, здійснити позивачу виплату за службу в нічний час можливо за період з 02.09.2019 до 30.06.2021. Тому просив надати банківські реквізити позивача для здійснення йому виплати за службу в нічний час за період з 02.09.2019 до 30.06.2021.
Не погодившись зі вказаною відповіддю, позивач звернувся з позовом до суду.
Суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 2 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон України №580-VIII), Законом України №1282-ХІІ від 03.07.1991 «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон України №1282-ХІІ), Законом України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-ХІІ), Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - ЗУ №2011-XII), постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988), наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, яким затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260), постановою Кабінету Міністрів України “Про обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” від 17 липня 1992 року №393 (далі - Постанова №393).
Частина перша статті 3 Закону №580-VIII встановлює, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.94 Закону України №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до п.1 Постанови №988 грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Щодо позовної вимоги про стягнення грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 до 30.06.2021 у сумі 11 328 грн. 00 коп.
Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988 визначено обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Відповідно до п.11 Розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється керівником підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до цього Порядку та умов, яка до 15 числа місяця, наступного після залучення поліцейських до несення служби в нічний час, подається до фінансового підрозділу.
Доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби в нічний час підтверджене вказаними вище документами, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Отже, для розрахунку доплати за службу в нічний час мають значення розмір посадового окладу та кількість фактично відпрацьованих годин нічної служби (а не кількість змін).
Пунктом 11 Розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Відповідно до вимог вказаної постанови №988 та положень Порядку №260 доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського, який входить до складу грошового забезпечення поліцейського, а обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений підп.3 п.5 вищевказаної Постанови №988.
Довідкою обліку несення поліцейськими служби в нічний час підтверджено несення позивачем служби в нічний час у спірному періоді. Посадовий оклад позивача протягом спірного періоду становив: за листопад 2015 року - 2160,00грн, з грудня 2015 року до липня 2020 року - 2700,00грн, за серпень 2020 року - 2893,51грн, з вересня 2020 року до червня 2021 року - 3000,00грн. Відсутні достовірні, належні та достатні докази щодо кількості фактично відпрацьованих позивачем годин нічної служби за спірний період.
У розрахунку позивач вказує про 8 годин (тривалість нічної зміни), кількість яких не доведена сукупністю достовірних і належних доказів. Крім того включає період часу, за який йому нарахована та виплачена доплата за нічні зміни, а саме грудень 2015 року, жовтень-листопад 2016 року, січень - лютий 2017 року та здійснює розрахунок з посадового окладу в сумі 2700,00грн протягом всього спірного періоду. Нарахування та виплата доплати позивачу за службу в нічний час у період за листопад 2015 року (здійснено в грудні 2015 року), за вересень 2016 року (здійснено в жовтні 2016 року), за жовтень 2016 року (здійснено в листопаді 2016 року), за грудень 2016 року (здійснено в січні 2017 року), за січень 2017 року (здійснено в лютому 2017 року) підтверджується вказаними вище розрахунковими листами, а за період грудень 2015 року, з січня до серпня 2016 року, за листопад 2016 року, з лютого до грудня 2017 року, з січня до грудня 2018 року, з січня до грудня 2019 року, з січня до грудня 2020 року та з січня до 30.06.2021 року не підтверджені жодним доказом.
У розрахунок позивач щодо суми заборгованості зі вказаного виду доплат безпідставно враховує період, в якому вони виплачені та розмір посадового окладу на рівні 2700,00грн, який протягом спірного періоду змінювався. Отже, не є обгрунтованим, а заявлена сума стягнення не підтверджена. Тому відсутні підстави для стягнення з відповідача невиплаченого грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 до 30.06.2021 в сумі 11328,00грн. Відсутність здійснених нарахувань вказаної доплати в періоди: за грудень 2015 року, з січня до серпня 2016 року, за листопад 2016 року, з лютого до грудня 2017 року, з січня до грудня 2018 року, з січня до грудня 2019 року, з січня до грудня 2020 року та з січня до 30.06.2021 року свідчить, що заявлений спосіб відновлення порушеного права не є обгрунтованим. Оскільки заявлене право порушене, для виконання завдання адміністративного суду, визначеного в ст.2 КАС України, повного та ефективного судового захисту прав позивача суд дійшов висновку на підставі вимог ст.9 КАС України вийти за межі заявлених позовних вимог, визнавши вказану бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язавши нарахувати й виплатити вказаний вид доплати за періоди служби: за грудень 2015 року, з січня до серпня 2016 року, за листопад 2016 року, з лютого до грудня 2017 року, з січня до грудня 2018 року, з січня до грудня 2019 року, з січня до грудня 2020 року та з січня до 30.06.2021 року.
Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 31.10.2017 у сумі 3179 грн. 13 коп.
Згідно з ч.5 ст.94 Закону України №580-VІІІ грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
За період з 01.03.2016 до 31.10.2017 нарахування відповідачем позивачу індексації не підтверджено жодним доказом. Отже, твердження позивача про наявність заборгованості з індексації за цей період не обгрунтоване.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №1282-ХІІ у редакції, чинній до 01.01.2016, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, а в редакції, чинній з 01.01.2016, - 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, право на індексацію доходу особа набуває з наступних місяців, з яких величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації до 01.01.2016 - 101%, з 01.01.2016 - 103%.
Згідно з ч.3 ст.4 Закону України №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення. До неї внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення. Відсутність у постанові до вказаної дати такої норми не нівелює право особи на індексацію її грошового забезпечення, оскільки такий обов'язок для роботодавців встановлений у вищому нормативно-правовому акті - Законі №1282-ХІІ.
Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України (http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/ct/is_c/isc_u/isc2016m_u.html), в заявленому позивачем періоді саме у квітні 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка. Оскільки індекс інфляції за квітень опубліковано у травні, нарахування індексації мало відбутися у червні. Величина індексу споживчих цін протягом 2017 року не перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала: січень - 101,1, лютий - 101,0, березень - 101,8, квітень - 100,9, травень - 101,3, червень - 101,6, липень - 100,2, серпень - 99,9, вересень - 102,0, жовтень - 101,2, листопад - 100,9, грудень - 101,0.
Отже, у спірному періоді позивач набув права на отримання індексації його доходу. Однак із-за відсутності нарахувань відсутня і заборгованість відповідача перед позивачем.
Оскільки визначення базового місяця для нарахування сум індексації є дискреційним, а на час судового вирішення спору відповідач її не обчислював, відсутні підстави (передчасно) для судового втручання у таке повноваження.
Верховний Суд під час розгляду справи №803/1423/17 зазначив, що для такої категорії справ належним способом відновлення порушення такого права є зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.
Тому суд дійшов висновку про відсутність обгрунтованих підстав для стягнення 3179,13грн такої заборгованості. Натомість наявні підстави визнати бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу сум індексації за період служби з 01.03.2016 до 31.10.2017 протиправною та зобов'язати її нарахувати та виплати за вказаний період служби.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з ч.1 ст.102 ЗУ №580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч.2 ст.59 ЗУ №580-VIII час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше відповідно до ч.1 ст.9 Закону №2262-ХІІ).
Згідно з ч.2 ст.15 ЗУ №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Аналогічне положення закріплено в абз.1 п.10 Постанови №393, за змістом якої військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро, особам із спеціальними званнями Бюро економічної безпеки: які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Для аналізу вказаних норм та об'єктивної оцінки заявлених доводів сторін суд згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказана норма процесуального закону є імперативною. Тому суд врахував правову позицію Верховного Суду (далі - ВС) у подібній категорії справ у постанові від 24 листопада 2020 року у справі №822/3008/17. Зокрема, ВС зазначив:
«…29. Із системного аналізу наведених у розділі ІІІ цієї постанови правових норм вбачається, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше».
30. Таким чином, в частині другій статті 15 Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.
Наведена правова позиція вже була викладена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 у справі №806/2104/17, і колегія суддів не знаходить підстав для відступлення від такої позиції.
31. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, загальна вислуга років на час звільнення ОСОБА_1 становила 13 років 00 місяців 03 дні, тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги у даному випадку дотримана. Оскільки інші підстави відмови, крім недостатності років вислуги, у призначенні грошової допомоги відсутні, Верховний Суд дійшов висновку, що позивач має право на таку виплату.
32. З огляду на це колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про протиправність відмови Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
33. Враховуючи вищенаведене, доводи касаційної скарги про те, що за пільгові роки виплата одноразової грошової допомоги на підставі ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не нараховується, а враховуються лише календарні роки служби, Верховним Судом відхиляються.».
Тому доводи відзиву відповідача щодо відсутності права на виплату одноразової грошової допомоги за пільгові роки не обгрунтовані.
Відповідно до абз.1 п.1 розділу VІ Порядку №260 поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров'я), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Отже, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Пунктом 3 Порядку визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять:
1) посадовий оклад;
2) оклад за спеціальним званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);
4) премії;
5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з п.4 розділу V Порядку поліцейським у разі повторного їх звільнення із служби одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які під час попереднього звільнення не набули права на отримання такої допомоги на підставі довідки з попереднього місяця служби.
Відповідно до п.5 розділу V Порядку строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 Постанови №393 та зазначається кадровим підрозділом у наказі про звільнення поліцейського, якому передбачена виплата цієї допомоги.
Згідно з п.6 розділу V Порядку нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Виключень щодо складових грошового забезпечення, що не повинні враховуватися для обчислення відповідної грошової допомоги, не передбачено.
Згідно з ч.4 ст.9 Закону № 2262-ХІІ виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
Суд врахував, що стаж служби в поліції позивача на 30.06.2021 складав в 14 років 10 місяців 29 днів, вислуга років на пільгових умовах - 04 роки 03 місяці 15 днів, що підтверджується вказаним вище витягом з наказу. Отже, всього вислуга років позивача становить 19 років 2 місяці 14 днів. Тому позивач набув права на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Встановлені вище обставини спору свідчать, що позивачу нарахована та виплачена вказана одноразова грошова допомога в сумі 104384,92грн за 14 років 02 місяці і 25 днів. Відсутні докази нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення додатково за повні 4 роки 11 місяців 19 днів та з урахуванням встановленої у цій справі недоплати інших складових грошового забезпечення. Тому суд дійшов висновку, що відповідач не довів відсутність порушення вказаних вище вимог закону. Доводи позивача про протиправність спірної бездіяльності відповідача підтверджені. Тому позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо належного нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби підлягає задоволенню. Зважаючи, що відповідач нарахував та виплатив позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення в сумі 104384,92грн за 14 років 02 місяці і 25 днів, необгрунтованою є позовна вимога щодо зобов'язання його нарахувати та виплатити її за 19 років 2 місяці 14 днів. Належним і ефективним способом повного захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача перерарахувати з урахуванням висновків суду у цій справі та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням вже виплачених сум коштів такої допомоги.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання нарахувати та виплатити матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015-2021 р.р.
Згідно з підп.3 п.4. Постанови №988 постановлено надати право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення надавати поліцейським один раз на рік:
матеріальну допомогу для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення;
матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.
Відповідно до абз 1-3 п.13. розділу ІІ Порядку №260 поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік може надаватись матеріальна допомога для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.
Отже, поліцейським один раз на рік можуть, а не зобов'язані надаватись вказані вище матеріальні допомоги.
Для визначення максимального розміру матеріальної допомоги для оздоровлення або матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань застосовується місячний розмір грошового забезпечення, нарахованого поліцейському за місяць, що передує місяцю, у якому приймається рішення про таку виплату, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії.
Виплата поліцейським матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється на підставі їх рапортів у розмірі, визначеному керівником органу поліції.
Отже, вказані виплати здійснюються на підставі рапортів поліцейських.
Встановлені вище обставини спору свідчать, що позивачу нарахована та виплачена матеріальна допомога на оздоровлення у 2016 - 2020 роках в сумі 2700,00грн (в розмірі посадового окладу) за кожний рік та матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань за 2020 рік в сумі 16501,00грн (в розмірі місячного грошового забезпечення позивача), що підтверджується вказаними вище розрахунковими листами та довідкою відповідача від 20.05.2022 №552/17/01-2022.
Суд урахував відсутність належних, достовірних та допустимих доказів нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення за 2015 рік, за 2021 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2015 - 2019 роки та за 2021 рік. Докази звернення позивача із відповідними рапортами також відсутні.
Зважаючи, що підставою для виплати позивачу матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є його рапорт, звернення з якими у вказані вище періоди не підтверджено, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виплати матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015-2021 р.р. та зобов'язання їх нарахувати та виплатити.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у вказаних вище частинах.
Посилання позивача на рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справах №2340/4205/18, №580/346/19, №580/6274/21, №580/6273/21, №580/6316/21, №580/6220/21, №580/6219/21, №580/2092/21, №580/10357/21 та відповідача на рішення першої та апеляційної інстанцій у справах №№823/2049/17, 823/2170/17, 823/2128/17, 823/2169/17, 823/1106/18, 823/1162/18, 823/1367/18, 823/1628/18, 823/2249/18, 823/2435/18, 2340/4663/18 не підлягають застосуванню та врахуванню судом при вирішенні вказаного спору, оскільки стосуються інших правовідносин та учасників, не вважаються преюдиційними відповідно до ст.78 КАС України.
Оскільки відсутні докази понесення позивачем судових витрат, відповідно до вимог ст.139 КАС України відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати за його службу в нічний час за період служби за грудень 2015 року, з січня до серпня 2016 року, за листопад 2016 року, з лютого до грудня 2017 року, з січня до грудня 2018 року, з січня до грудня 2019 року, з січня до грудня 2020 року та з січня до 30.06.2021 року, індексації за період отриманого ним грошового забезпечення з 01.03.2016 до 31.10.2017, належного розміру одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (18036, Черкаська обл., місто Черкаси, вул.Смілянська, 57; код ЄДРПОУ 40108667) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) доплату за службу в нічний час за період служби за грудень 2015 року, з січня до серпня 2016 року, за листопад 2016 року, з лютого до грудня 2017 року, з січня до грудня 2018 року, з січня до грудня 2019 року, з січня до грудня 2020 року та з січня до 30.06.2021 року, індексацію його грошового забезпечення за період служби з 01.03.2016 до 31.10.2017 та перерахувати його одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, встановленої ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», із урахуванням висновків суду у цьому рішенні та виплатити з урахуванням вже виплачених сум коштів такої допомоги.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 12.07.2022.