Справа № 560/2547/22
іменем України
13 липня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому просить визнати протиправним і скасувати рішення від 15.11.2021 №222650003971 про відмову у призначенні пенсії за віком та зобов'язати відповідача зарахувати до її страхового стажу період роботи з 24.01.1989 по 24.06.1997 і призначити пенсію за віком з 21.04.2021.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що після досягнення шістдесятирічного віку звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком. Вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило у призначенні пенсії рішенням від 02.09.2021. Зазначає, що після усунення відповідних недоліків знову звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії, проте рішенням від 15.11.2021 №222650003971 їй відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 28 років, оскільки до страхового стажу не зараховано період роботи з 24.01.1989 по 24.06.1997, у зв'язку з відсутністю печатки у записі про звільнення. Посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17, від 21.02.2018 у справі №687/975/17, від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а та від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, та вважає зазначену відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправною, оскільки недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки тільки для особи, яка допустила відповідні порушення, і це не може бути підставою для позбавлення її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вказує, що 28.08.2021 позивач звернулась із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, визначене за принципом екстериторіальності, рішенням від 02.09.2021 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи (28 років) відмовило у призначенні пенсії за віком відповідно до заяви позивача від 28.08.2021. Зазначає, що 11.11.2021 позивач повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком, до якої (до заяви) додала довідку ПАТ «ОБ'ЄДНАННЯ ПРОГРЕС» від 29.10.2021 на підтвердження стажу роботи за період з 23.06.1997 по 16.08.2002. Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, визначене за принципом екстериторіальності, рішенням від 15.11.2021 відмовило у призначенні пенсії за віком - у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи (28 років). Вказує, що до страхового стажу позивача не враховано період роботи з 24.01.1989 по 24.06.1997, оскільки запис у трудовій книжці про цей період непосвідчений печаткою підприємства. Зазначає, що додаткових документів на підтвердження спірного періоду роботи, які визначені Порядком №637, позивач не надала; при цьому період з 18.01.1989 по 22.09.1990 зарахований до страхового стажу позивача як догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначає, що у діях органів Пенсійного фонду України не вбачається будь-якої неправомрності під час обчислення страхового стажу позивача. Вказує, що ОСОБА_1 вперше звернулась із заявою про призначення пенсії за віком після спливу тримісячного строку з дня народження, відтак відсутні підстави для призначення їй пенсії з 21.04.2021 (з дня, наступного за днем народження). Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалами від 07.06.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін і залучив до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
17.06.2022 до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому останнє зазначає, що до страхового стажу позивача не зарахований період роботи з 24.01.1989 по 21.06.1997 згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки запис про даний період роботи непосвідчений печаткою підприємства, тому вважає правомірним рішення від 15.11.2021 про відмову у призначенні пенсії. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою від 13.07.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків.
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подало клопотання, в якому просить позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем передбаченого статтею 122 КАС України строку звернення до суду, суд враховує таке.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд встановив, що позивач звернувся до суду засобами поштового зв'язку 31.01.2022, тобто в межах шестимісячного строку з моменту отримання від відповідача відмови у призначенні пенсії від 15.11.2021 №222650003971 у зв'язку з незарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 24.01.1989 по 24.06.1997. Тому, у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про залишення позовної заяви без розгляду необхідно відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
11.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою за призначенням пенсії за віком.
Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
Так, рішенням від 15.11.2021 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком у зв'язку з недостатньою кількістю необхідного страхового стажу. Зазначило, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 24.01.1989 по 24.06.1997 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки запис про даний період роботи непосвідчено печаткою підприємства.
Позивач, вважаючи відмову відповідача у призначенні пенсії за віком протиправною, звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності 01.01.2004.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначається, зокрема, пенсія за віком.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частина 4 статті 24 Закону №1058-IV встановлює, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Положеннями статті 48 Кодексу законів про працю України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суд встановив, що підставою відмови у призначенні пенсії слугувало незарахування до страхового стажу періоду роботи з 24.01.1989 по 24.06.1997 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 у зв'язку з тим, що запис про цей період непосвідчено печаткою підприємства.
Згідно з абзацом першим пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраціа СРСР від 20.06.1974 №162, яка була чинною на момент оформлення вперше трудової книжки позивача (далі - Інструкція №162), при звільненні робочого або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені у трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Такі ж за змістом положення містяться в пункті 4.1 чинної станом на 24.06.1997 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Приписами пункту 3 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, діючим законодавством передбачено, що запис про трудовий стаж у трудовій книжці, яка є основним документом на підтвердження трудового стажу, повинен бути оформлений відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. У разі наявності неточних або неправильних і неповних записів про трудовий стаж для підтвердження трудового стажу приймається інший документ, визначений пунктом 3 Порядку №637, або пояснення свідків (за наявності умов, передбачених пунктами 17, 18 Порядку №637).
Суд встановив, що записи про стаж у період з 24.01.1989 по 24.06.1997 у трудовій книжці НОМЕР_2 оформлені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, оскільки не засвідчені печаткою підприємства чи печаткою відділу кадрів. Тому, спірний трудовий стаж не може підтверджуватися трудовою книжкою НОМЕР_2 .
При цьому позивач не надала до суду інші докази, передбачені Порядком №637, які би підтверджували зазначений стаж роботи.
Посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17, від 21.02.2018 у справі №687/975/17, від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а та від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, як на підставу для зарахування до загального стажу для призначення пенсії за віком трудового стажу, записи про який оформлені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, суд не бере до уваги, оскільки ці висновки стосуються зарахування пільгового стажу при призначенні пенсії на пільгових умовах.
Таким чином, відсутні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу період роботи з 24.01.1989 по 24.06.1997.
Період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 18.01.1989 по 22.09.1990 зарахований відповідачем до страхового стажу позивача. Тому, спір щодо зарахування зазначеного періоду до страхового стажу відсутній.
Враховуючи викладене, суд вважає правомірною відмову відповідача у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до статті 26 Закону №1058-IV.
Оскільки наявність у позивача законодавчо визначеного страхового стажу для призначення пенсії за віком не підтверджено, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити з 21.04.2021 ОСОБА_1 пенсію за віком.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В процесі судового розгляду справи відповідач довів правомірність відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV. Тому, в задоволенні позову необхідно відмовити.
З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100 , код ЄДРПОУ - 13322403)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук