13 липня 2022 року Справа № 480/3355/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3355/22
за позовом ОСОБА_1
до Боромлянської сільської ради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
До Сумського окружного адміністративного суду через представника Дерезу М.Е. звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Боромлянської сільської ради, в якій просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Боромлянської сільської ради щодо неприйняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Боромлянської сільської ради.
2. Зобов'язати Боромлянську сільську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Боромлянської сільської ради та прийняти рішення, відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Також позивач просить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Боромлянської сільської ради суму судового збору та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулась до Боромлянської сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства. Однак, листом від 09.08.2021 № 1339/02-23 відповідач повідомив, що подані документи не відповідають вимогам чинного законодавства України (ДСТУ 4163-2003 - Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації) та деякі документи є такими, що втратили чинність, а тому розгляд питання відхилено.
Позивач вважає, що вказана відмова є протиправною, оскільки вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою наведений у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, при цьому в листі відповідача не наведено жодної з них. На переконання позивача, з огляду на приписи статей 118, 122 Земельного кодексу України селищна рада, за наслідками розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, зобов'язана була надати дозвіл або мотивовану відмову у його наданні.
Ухвалою суду від 10.05.2022 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач, отримавши копію ухвали про відкриття провадження у справі 14.06.2022 (а.с. 22), у встановлений судом строк відзиву на позов не надав.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області із клопотанням щодо надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області (а.с. 8).
Листом від 09.08.2021 № 1339/02-23 відповідач повідомив представника позивача, що подані документи не відповідають вимогам чинного законодавства України (ДСТУ 4163-2003 - Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації) та деякі документи є такими, що втратили чинність, а тому розгляд питання відхилено (а.с. 7).
Не погодившись із вищевказаною відмовою, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України (надалі - ЗК України).
Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначенні у статті 116 ЗК України.
Так, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частини 1, 2, 3 ст. 116 ЗК України).
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
З огляду на це, позивач, який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства.
Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.
Порядок передачі земельних ділянок у власність громадян врегульовано ст.118 ЗК України відповідно до частин 6-7 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, серед іншого, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
У частині сьомій статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У цій же частині статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.
Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту, а не листа.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України, статтями 26, 33, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Питання щодо передачі земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства Боромлянської сільської ради є повноваженнями сільської ради, що реалізовується шляхом розгляду на засіданнях ради, за результатами яких приймаються рішення.
Судом встановлено, що позивач звернулась до Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області, однак відповідачем не було розглянуто клопотання позивача та жодне рішення ради не було прийняте.
Відповідач, розглядаючи клопотання позивача, зобов'язаний був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинне оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення.
Відсутність належним чином оформленого рішення Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про причини неможливості розгляду клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Суд вважає, що в даному випадку має місце протиправна бездіяльність Боромлянської сільської ради.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у частині шостій статті 118 ЗК України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Великописарівської селищної ради прийняти відповідне рішення, тобто рішення про надання або вмотивоване рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Частиною десятою статті 118 ЗК України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Оскільки відповідач не прийняв жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду клопотання позивача, а лише надіслав позивачу лист, у якому повідомив про відхилення розгляду питання, суд не надає правову оцінку підставам, викладеним у листі від 09.08.2021 № 1339/02-23, оскільки такий документ не є рішенням суб'єкта владних повноважень (індивідуальним актом), лист сільського голови не тягне для позивача жодних правових наслідків, тому не може бути предметом судового розгляду.
Відповідач не вчиняв дій щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а допустив протиправну бездіяльність, не прийнявши жодного з передбачених статтею 118 ЗК України рішень.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області, для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2 га, у зв'язку із тим, що вказані вимоги є передчасними, оскільки відсутнє рішення відповідача щодо відмови позивачу у наданні такого дозволу.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Заважаючи на те, що відповідачем не було прийнято рішення про відмову позивачу надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у формі рішення, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області стосовно розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області та зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області, і прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Щодо клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 9000 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходить зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), надання до суду доказів, які стосуються спірних правовідносин.
З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано: копія договору про надання правничої допомоги від 29.11.2021, ордер на надання правової допомоги Серія ВІ № 1085517 від 23.02.2022, акт прийому-передачі наданих адвокатських послуг № 1 від 21.02.2022, копія квитанції про оплату послуг адвоката від 22.02.2022, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 11-15).
Як вбачається із акта прийому-передачі наданих адвокатських послуг до договору від 21.02.2022 адвокатом були надані такі послуги: складання позовної заяви та супроводження справи в суді першої інстанції - 9000 грн.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
З огляду на викладене, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд виходить з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).
Враховуючи те, що у даній справі провадження було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа за даним позовом є незначної складності, для розгляду справи адвокат у судові засідання не з'являвся, надані адвокатом послуги зводилися виключно до формування позовної заяви, суд вважає розмір витрат позивача, пов'язаних з правничою допомогою неспівмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.
З огляду на викладене, при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок відповідача витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 700 грн.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 992,40 грн., сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Боромлянської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області, яка полягає у неналежному розгляді клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області.
Зобов'язати Боромлянську сільську раду Тростянецького району Сумської області (42621, Сумська область, Охтирський район, с. Боромля, вул. Сумська, 2, код ЄДРПОУ 04391693) повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району району Сумської області і прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області (42621, Сумська область, Охтирський район, с. Боромля, вул. Сумська, 2, код ЄДРПОУ 04391693) судовий збір у розмірі 992,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 700,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук