Рішення від 12.07.2022 по справі 460/13722/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 р. м. Рівне №460/13722/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П. розглянувши у письмовому провадженні заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Луганській області Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 позов задоволено повністю.

На адресу суду від представника позивача, адвоката, Вікторії Штоган надійшла заява про вирішення питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, які ОСОБА_1 сплатив за надання правничої допомоги, у справі № 460/13722/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій.

До матеріалів заяви представником позивача приєднано копію квитанції про оплату послуг з надання правової допомоги у сумі 3500,00грн, копію договору про надання правової допомоги № 18/04 від 18.04.2022, копію акту про виконання договору № 18/04 від 18.04.2022, та докази відправлення копії зави відповідачам.

11.07.2022 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшло заперечення на заяву щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, яке мотивоване тим, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та доведення відображення адвокатом доходів . отриманих від незалежної професійної діяльності підтверджується шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат. З підстав наведених у заперечення, управління просило суд відмовити стороні позивача у задоволенні поданої заяви.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області заперечення на заяву щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу не подало.

Як встановлено ч.3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи, що судове рішення розглянуто у письмовому провадженні, то суд дійшов висновку про необхідність розгляду зазначеної заяви у письмовому провадженні.

Оскільки, розгляд заяви здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та докази, подані в обґрунтування заяви про винесення додаткового рішення, проаналізувавши аргументи щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно зазначити наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому, статтею 134 КАС України передбачає, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2).

Разом з тим, частиною 3 статті 134 КАС України регламентовано, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Так, до матеріалів справи представником позивача приєднано заяву про вирішення питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 3500,00грн. Також, представлено суду копію договору про надання правової допомоги № 18/04 від 18.04.2022, копію акту про виконання договору № 18/04 від 18.04.2022.

Як встановлено зі змісту акту про виконання договору № 18/04 від 18.04.2022., замовник правової допомоги прийняв, а виконавець надав правову допомогу (адвокатські послуги).

На виконання замовлень виконавець:

- Здійснив вивчення документів ОСОБА_1 щодо відмови в призначенні пенсії по віку на пільгових умовах - 2 год. по 500,00 грн. = 1 000,00 грн.

- Надано правовий аналіз вказаних документів - 1 год. - 500,00 грн. = 500,00 грн. підготовка та подання до суду позовної заяви ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - 4 год. по 500,00 грн. = 2 000,00 грн.

Сторони підтверджують, що правова допомога виконана належним чином і відповідає умовам Договору. Претензії щодо об'єму чи наслідків наданих послуг у сторін відсутні. Сума винагороди становить 3 500,00грн.

Як зазначалося судом вище ч.4 ст.134 КАС України регламентовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до акту про виконання договору № 18/04 від 18.04.2022, виконавець здійснив вивчення документів ОСОБА_1 щодо відмови в призначенні пенсії по віку на пільгових умовах - 2 год., та надав правовий аналіз вказаних документів - 1 год.

Суд зазначає, що беручи до уваги характер спірних правовідносин, численну судову практику та предмет доказування, суд дійшов висновку, що вказана справа не потребує вказаного часу - 3 год., на вивчення фактично нормативної бази та документів наданих позивачем у сфері оскарження рішення про відмову у призначенні пенсії згідно із статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для захисту порушеного права позивача.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно із практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України” (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України” (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України” (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.

Так, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, заявлених представником позивача, судом встановлено, що витрати позивача на правову допомогу пов'язані з розглядом даної справи, їх розмір є частково обґрунтованими та частково пропорційними до предмета спору, а також частково співмірними з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Позиція аналогічного змісту викладена у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17, від 24.10.2019 у справі №820/4280/17, від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15.

Відтак, суд вважає за обґрунтоване стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень відповідачів в сумі 2 000,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача - Джурика Миколи Васильовича про стягнення витрат понесених на оплату професійної правничої допомоги, - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 2000,00грн (дві тисячі гривень нуль копійок).

В задоволенні решти заяви про стягнення на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1500,00грн (одна тисяча п'ятсот гривень нуль копійок), - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 12 липня 2022 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул.Шевченка,9,м.Севєродонецьк,Луганська область,39404, ЄДРПОУ/РНОКПП 21782461) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м.Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Д.П. Зозуля

Попередній документ
105229047
Наступний документ
105229049
Інформація про рішення:
№ рішення: 105229048
№ справи: 460/13722/22
Дата рішення: 12.07.2022
Дата публікації: 14.07.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (23.02.2023)
Дата надходження: 23.02.2023
Предмет позову: ппро роз'яснення судового рішення