12 липня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/14421/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Краснолуцької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
03.11.2021 ОСОБА_1 /надалі - ОСОБА_1 , позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Краснолуцької сільської ради /надалі - відповідач/ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Краснолуцької сільської ради від 17.09.2021 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ", яким було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05.08.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.
В якості підстави для звернення до суду позивач вказує на неправомірну, як на її думку, поведінку відповідача, що перешкоджає початку процедури передачі йому у власність бажаної земельної ділянки. Позивач надала усі передбачені законом документи, наявність яких передбачає наслідком надання дозволу, а не відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки. Позивач наполягала, що спірне рішення є таким, що не відповідає статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 118 Земельного кодексу України.
29.11.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що рішенням одинадцятої сесії восьмого скликання від 11.08.2021 земельну ділянку, яку позивач має намір отримати у власність, було включено до Переліку земельних ділянок право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах окремими лотами. Рішенням Краснолуцької сільської ради 17.09.2021 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 " було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у зв'язку з тим, що земельна ділянка включена до Переліку земельних ділянок комунальної власності, призначених для продажу права оренди на земельних торгах окремими лотами. Вказує, що на момент розгляду справи земельна ділянка, на яку позивач бажає отримати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, сформована і зареєстрована у Державному земельному кадастрі (кадастровий номер 5320486500:00:001:0121 площею 16,7212, цільове призначення для ведення фермерського господарства). Зазначено, що на момент подання позивачем заяви від 02.09.2021 та прийняття рішення за результатами розгляд останньої відповідачем як розпорядником земель комунальної власності в межах наданих повноважень вже розпочато процедуру підготовки документації до земельних торгів, оприлюднено та рішення ради від 11.08.2021 затверджено перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляється на земельні торги окремими лотами. Крім того, зазначено, що до вказаного переліку включено земельну ділянку з кадастровим номером: 5320486500:00:001:0121.
02.12.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначив, що 05.08.2021 відповідачем отримано заяву позивача, тобто, на день прийняття спірного рішення (16.09.2021) про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою минув строк розгляду заяви, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України. Статтею 118 Земельного кодексу України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. При цьому чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України. Позивач вважає, що відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставини, що бажана позивачем земельна ділянка є такою, право на яку підлягає продажу на земельних торгах окремими лотами. Крім того, представник позивача наполягав на тому, що фактично земельною ділянкою користується СТОВ "Агростиль", яке не сплачує орендну плату за земельну ділянку.
13.12.2021 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких Краснолуцька сільська рада зазначає, що статтею 30 Регламенту роботи Краснолуцької сільської ради передбачено, що питання, які не були попередньо розглянуті відповідними постійними комісіями ради, до порядку денного не включаються та не розглядаються на сесії. На момент подачі позивачем клопотання до сесії Краснолуцької сільської ради всі питання, винесені на розгляд сесії, вже були попередньо розглянуті відповідними комісіями та затверджено порядок денний до чотирнадцятої сесії восьмого скликання ради. Рішенням одинадцятої сесії восьмого скликання Краснолуцької сільської ради від 11.08.2021 "Про затвердження переліку вільних земельних ділянок, право оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах окремими лотами" вирішено затвердити перелік земельних ділянок, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами згідно додатку 1. Отже, на момент розгляду комісією поданої позивачем заяви, включення питання до порядку денного, винесення на розгляд та прийняття рішення за результатами розгляду останньої, Краснолуцькою сільською радою, як розпорядником земель комунальної власності в межах наданих повноважень, вже розпочато процедуру підготовки документації до земельних торгів, оприлюднено рішення ради від 11.08.2021, у якому затверджено перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами (до якого включено земельну ділянку з кадастровим номером 5320486500:00:001:0121). У подальшому, відповідачем, як розпорядником земельної ділянки кадастровий номер 5320486500:00:001:0121 на чотирнадцятій сесії восьмого скликання прийнято рішення від 16.11.2021 "Про передачу земельних ділянок комунальної власності Краснолуцької сільської ради в постійне користування КП "Перспектива" Краснолуцької сільської ради". Зокрема, у постійне користування передано земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 5320486500:00:001:0121 площею 16,7212 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства. 26.11.2021 КП "Перспектива" зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5320486500:00:001:0121 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Крім того, відповідач зауважував, що за наслідками розгляду скарги Краснолуцької сільської ради на дії державного реєстратора Міністерством юстиції України скасовано державну реєстрацію права оренди СТОВ "Агростиль".
20.12.2021 до суду надійшли письмові пояснення представника позивача, у яких останній зазначив, що відповідачем передано земельну ділянку у постійне користування без проведення земельних торгів.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
05.08.2021 позивач звернулася до Краснолуцької сільської ради зі заявою вх. №02.12-15/236 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарств, яка розташована на території Полтавської області Миргородського району в адміністративно-територіальних межах Краснолуцької сільської ради.
У подальшому, рішенням одинадцятої сесії восьмого скликання Краснолуцької сільської ради від 11.08.2021 "Про затвердження переліку вільних земельних ділянок, право оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах окремими лотами" вирішено затвердити перелік земельних ділянок право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами згідно додатку 1 (до якого включено земельну ділянку з кадастровим номером 5320486500:00:001:0121).
Рішенням Краснолуцької сільської ради від 17.09.2021 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 " було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у зв'язку з тим, що згідно рішення 11 сесії 8 скликання від 11.08.2021 Краснолуцької сільської ради земельна ділянка кадастровий номер 5320486500:00:001:0121 площею 16,7212 га включена в перелік вільних земельних ділянок або прав на них, що пропонуються до продажу на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами.
Позивач не погодився з прийнятим рішенням Краснолуцької сільської ради від 17.09.2021, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд дійшов наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною другою статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Частинами першою, другою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі №21-358а13 та в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 07.06.2019 у справі №826/17196/17, від 25.02.2020 у справі №723/1964/14-а, від 22.04.2020 у справі №818/1707/16.
Земельний кодекс України не тільки визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, але й зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Відповідно до частини першої статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною четвертою статті 134 Земельного кодексу України передбачено земельні ділянки, які не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності.
Статтею 136 Земельного кодексу України встановлено порядок підготовки лотів для продажу на земельних торгах.
Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів. Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає: а) виготовлення та затвердження у встановленому законодавством порядку документації із землеустрою (у разі формування земельної ділянки, зміни цільового призначення земельної ділянки та в разі, якщо відомості про земельну ділянку не внесені до Державного земельного кадастру); б) державну реєстрацію земельної ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків проведення земельних торгів щодо набуття права оренди земельної ділянки; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим, ніж розмір орендної плати, визначений Податковим кодексом України, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь - не може бути меншим 7 відсотків їх нормативної грошової оцінки; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення дати проведення земельних торгів (частина 1).
Відповідно до частини п'ятої статті 136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.
Аналіз приписів статті 136 Земельного кодексу України свідчить про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, це є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
Аналогічний висновок щодо застосування положень Земельного кодексу України до спірних відносин викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №806/3708/15 та від 17.10.2019 у справі №823/1120/16.
У постанові від 24 вересня 2020 року у справі №805/3195/17-а Верховним Судом викладено висновок щодо застосування норм права про те, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів, тому вирішальним фактором є включення земельних ділянок до переліку земель, які виставлені на земельні торги.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою, рішенням одинадцятої сесії восьмого скликання Краснолуцької сільської ради від 11.08.2021 "Про затвердження переліку вільних земельних ділянок, право оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах окремими лотами" станом на дату прийняття спірного рішення була включена до переліку земельних ділянок, права оренди на які підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону, що в силу приписів частини п'ятої статті 136 Земельного кодексу України є підставою для відмови у надання дозволу на розробку проекту землеустрою до завершення торгів.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем здійснено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5320486500:00:001:0121 площею 16,721, цільове призначення для ведення фермерського господарства.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності будь-якої з обставин, визначених частиною другою статті 134 Земельного кодексу України, за яких спірна земельна ділянка комунальної власності не підлягає продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах).
Суд відхиляє доводи позивача про те, що факт включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які будуть реалізовані на земельних торгах (аукціоні) не належить до вичерпного переліку підстав, передбачених законом для правомірного обґрунтування відмови відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки у силу положень статті 136 Земельного кодексу України факт включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які будуть реалізовані на земельних торгах (аукціоні) є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
Позивач обґрунтовує свої твердження незаконністю рішення Краснолуцької сільської ради від 11.08.2021 "Про затвердження переліку вільних земельних ділянок, право оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах окремими лотами" в частині включення земельної ділянки кадастровий номер 5320486500:00:001:0121 площею 16,7212, цільове призначення для ведення фермерського господарства до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, право оренди на які підлягає продажу на конкурсних засадах (земельних торгах). При цьому стверджує, що він (позивач) бажав отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку, яка, з-поміж інших, була включена до затвердженого оскаржуваним рішенням переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, право оренди на які підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах). У зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення та з посиланням на нього позивачу у наданні такого дозволу було відмовлено.
Аналізуючи приписи норм статей 116, 118 Земельного кодексу України, пунктом 34 частини першої статті 26, статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", суд дійшов висновку, що рішення з питань надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за клопотанням громадянина приймається виключно на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради у місячний строк.
При цьому, навіть прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.
Згідно з приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
При цьому право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 Земельного кодексу України).
Таким чином, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.
Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування чи у власність.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17, від 27.03.2018 у справі №463/3375/15-а.
Отже, звертаючись з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, особа набуває право на розгляд суб'єктом владних повноважень його заяви у встановленому законодавством порядку, проте, не набуває жодних прав на земельну ділянку, на яку просить надати дозвіл розробити проект землеустрою щодо відведення.
Згідно з підпунктом 8 пункту "б" частини першої статті 33 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Стаття 26 цього Закону визначає компетенцію сільських, селищних, міських рад, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Вказане питання мають вирішуватися виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
З аналізу наведених норм матеріального права слід дійти висновку, що право здійснювати розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передавати їх у власність або користування фізичним та юридичним особам, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування.
З огляду на викладене вище Краснолуцька сільська рада не позбавлена права розпоряджатися земельною ділянкою кадастровий номер 5320486500:00:001:0121 площею 16,7212, цільове призначення для ведення фермерського господарства на території Краснолуцької сільської ради, шляхом продажу права оренди на неї на земельних торгах у порядку, встановленому Земельним кодексом України, передачу земельної ділянки у користування тощо. І звернення особи зі заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на відповідну земельну ділянку не позбавляє місцеву раду цього права.
При цьому, суд погоджується з доводами представника позивача про пропуск відповідачем місячного строку для розгляду заяви позивача, оскільки заяву позивача зареєстровано 05.08.2021, а розглянуто 17.09.2021.
Водночас суд зазначає, що строк розгляду клопотання є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб'єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов'язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте повинно оцінюватися в межах причин і умов, які призвели до цього. Недотримання строку виконання обов'язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правоможності на ухвалення будь-яких рішень, в тому числі й тих, які є предметом спору у цій справі. Тому пропуск цього строку сам по собі не свідчить про протиправність ухваленого рішення.
Такий висновок суду відповідає висновку у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а.
Також суд не надає правову оцінку доводам представника позивача щодо перебування земельної ділянки у користуванні в СТОВ "Агростиль", оскільки зазначені обставини не були покладені відповідачем в основу спірного рішення від 17.09.2021, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Краснолуцької сільської ради від 17.09.2021 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 " прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, Законом України "Про місцеве самоврядування" та Земельним кодексом України, підстави для визнання протиправними та скасування цього рішення відсутні.
Отже, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити за необґрунтованістю.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (с. Гречанівка, Миргородський район, Полтавська область, 37315, рнокпп НОМЕР_1 ) до Краснолуцької сільської ради (с. Красна Лука, Миргородський район, Полтавська область, 37315, код ЄДРПОУ 21051102) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М. Петрова