Справа № 420/23460/21
06 липня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання Дубіневича М.Г.,
сторін:
від позивача - Ковачов О.М., за ордером,
від відповідача - Малюченко А.С., за витягом,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» (код ЄДРПОУ 41513222, місце реєстрації: 65033, м. Одеса, вул. Гастелло, 52/1, офіс 101) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,-
До Одеського окружного адміністративного суду 25 листопада 2021 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» (код ЄДРПОУ 41513222, місце реєстрації: 65033, м. Одеса, вул. Гастелло, 52/1, офіс 101) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 19.03.2021 року № 6299/15-32-07-10.
Ухвалою суду від 16 грудня 2021 року після усунення виявлених недоліків, позивачу поновлено строк звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення, яке оспорюється прийнято на підставі Акту від 18.02.2021 року за №2422/15-32-07-09/41513222 (далі - Акт) з урахуванням рішення прийнятого за результатами розгляду скарги в адміністративному порядку. В акті вказано, що ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» порушено вимоги податкового законодавства, що призвело до:
- заниження податку на прибуток у загальній сумі 258 670,00 грн.;
- завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток у сумі 12482098 грн;
- завищення суми від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1 214 843,00 грн.
Згідно зі змістом Акту порушення відбулись за господарськими операціями, які, на думку посадових осіб відповідача, фактично не здійснювалися із контрагентами-постачальниками ТОВ «ДІННЕР ВАЙС», ПП «РАФ СЕРВІС» та ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД».
Позивач подав скаргу до ГУ ДПС, на яку отримав рішення, згідно з якого ДПС України скасувала ППР ГУ ДПС від 19.03.2021 року №6297/15-32-07-10 в частині 38801,00 грн. застосованих штрафних санкцій, а в іншій частині скаргу залишила без задоволення.
Позивач не погоджується з висновками Акту та вважає безпідставними висновки перевіряючих лише на підставі співставлення даних податкової звітності з базами автоматизованого контролю органів ГУ ДПС, адже при проведенні перевірки співробітниками ГУ ДПС в Одеській області були лише використані дані баз контролюючого органу, а документи, надані позивачем в ході перевірки не знайшли свого належного відображення в Акті.
Між тим, надані всі первинні документи, зокрема:
- щодо відносин з ТОВ «ДІННЕР ВАЙС»: договір №050919-03 від 05.09.2019 року, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, вказані в Акті;
- щодо відносин з ПП «РАФ-СЕРВІС»: договір №080719-01 від 08.06.2019 року, видаткова накладна №729 від 31.09.2019 року, товарно-транспортна накладна № Р 729 від 31.07.2019 року та платіжне доручення № 716 від 29.08.2019 року;
- щодо відносин з ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД»: договір б/н від 11.10.2017 року, видаткові накладні №1142, №1143 від 12.10.2017 року та товаро-транспортні накладні.
Первинні документі відображені в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ».
Відповідно до п.5 II Розділу Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727 (далі Порядок №727) факти виявлених порушень податкового законодавства повинні викладатися в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням саме на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності платника податків.
Позивач стверджує, що первинні документи у своїй сукупності підтверджують існування та реальність господарських відносин позивача з контрагентами за період, що перевірявся, у той же час висновки контролюючого органу в Акті відносно ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» фактично базуються на даних інформаційних баз ГУ ДПС відносно його контрагентів.
Додатково позивач звертає увагу, що вказані інформаційні бази не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Таким чином, бази даних ГУ ДПС не є належними доказами, чинним законодавством не передбачена належність таких баз до засобів доказування.
В той же час, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства. Тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем необґрунтованої податкової вигоди), не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.
Позивач звертає увагу на те, що з тексту Акту взагалі не вбачається жодних фактів порушень, саме ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» норм чинного законодавства, а лише зазначаються припущення податкового органу стосовно можливих порушень чинного законодавства. Також відповідач не додав до акту перевірки будь-яких документів, які б підтверджували інформацію, на яку посилається відповідач. Проте в Акті перевірки контролюючим органом не викладено жодних належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання господарських операцій за правочинами, про відсутність витрат ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» у правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів, тобто доказів обізнаності про порушення податкового законодавства контрагентами.
З тексту Акту вбачається, що начебто ТОВ «ДІННЕР ВАЙС», ПП «РАФ-СЕРВІС» та «АНАТЕК-ЗАХІД» не сплатили або не сплачували свої податкові зобов'язання. В той же час, позивач немає обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням всіма своїми контрагентами податкової дисципліни.
Застосування до позивача негативних наслідків, зокрема у формі зменшення податкового кредиту та інших, у зв'язку із ненаданням звітності контрагентом - постачальником є неправомірними та необґрунтованим. Чинним податковим законодавством не передбачено повноважень податкового органу на застосування збільшення грошових зобов'язань суб'єкту господарювання через неподання контрагентом - постачальником того чи іншого звіту, форми, повідомлення. А самий по собі факт неподання, несвоєчасного подання або подання із помилками звітності не може свідчити про нереальність операцій.
Несплата податку чи ведення незаконної діяльності постачальником платника податків (у тому числі у разі ухилення від сплати податків) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит та податкові зобов'язання, валовий дохід та валові витрати платника податку-контрагента такого недобросовісного постачальника.
Позивач стверджує, що ним не порушено норм чинного законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № 512/22 від 05.01.2022 року), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у повному обсязі зазначивши, що на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 17.02.2020 року № 594 податковим органом була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 30.09.2019 року.
В ході проведення перевірки були встановлені наступні порушення:
1. п.44.1, п.44.2, п.44.3 ст.44, п.п134.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 ПК України, п.5, п.6, п.10, п.11 П(С)БО №11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20; п.5, п.7, п.5, п.6, п.7, п.10, п.19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (далі П(С)БО №16) встановлено:
заниження податку на прибуток у загальній сумі 258 670 грн., у т.ч. по періодам: три квартали 2019 - 258 670 грн. та
завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток у сумі 12 482 098 грн., у т.ч. по періодам: три квартали 2019 - 12 482 098 грн.;
2. п.198.1, п.198.2,п.198.3,п.198.5 ст.198 ПКУ встановлено:
завищення суми від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1214843 грн, в т.ч. за вересень 2019 року - 1214843 грн. (станом на 30.09.2019 року).
Представник відповідача зазначив, що наявна інформація відносно контрагентів позивача свідчить про нереальність здійснення господарських операцій, а надані позивачем документи мають дефекти, а саме: що договір постачання №050919-03 укладено 05.09.2019 року, а фактично операції з прийому-передачі товарів, згідно видаткових накладних були проведені 16.08.2019 року. Крім того, кількість дизпалива, що мала постачатися, визначена у видаткових накладних не збігається з кількістю дизпалива у ТТН.
Також, підтвердженням якості та комплексності товару з боку постачальника є сертифікат відповідності якості даного товару вимогам діючого законодавства України або паспорт якості, а також, у передбачених законодавством випадках, сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки.
Однак, до перевірки позивачем не було надано будь-яких документів, що підтверджують якість товару отриманих від контрагента-постачальника ТОВ «ДІННЕР ВАЙС».
У наданих видаткових накладних щодо ПП «РАФ-СЕРВІС» в розділі Договір - значиться договір іншої дати, а саме від 08.07.2019 року №080719-01.
Також, ГУ ДПС в Одеській області звертало увагу, що у товарно-транспортних накладних, виданих позивачем, не зазначена температура нафтопродукту, що є обов'язковим до виконання у відповідності до вимог законодавства.
У видаткових накладних щодо ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД», у розділі Договір - значиться «Основний договір», що ніяк не можна пов'язати з договором від 17.10.2017 року.
Крім того, в ТТН відсутні обов'язкові реквізити заповнення, про що зазначено а Акті перевірки, кількість дизпалива, що має постачатися, визначена у видаткових накладних не збігається з кількістю дизпалива у ТТН.
До перевірки ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» не надано будь-яких документів, що підтверджують якість товару (сертифікати якості, технологічні, державні стандарти на відповідний вид нафтопродуктів, паспортом якості товару заводу-виробника, тощо) отриманих від контрагентів-постачальників ТОВ «ДІННЕР ВАЙС», ПП «РАФ-СЕРВІС» та ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД», що передбачено договорами.
Окрім того, щодо отримання позивачем товару від ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД», встановлено, що в порушення пп.3.3 п.3 Умови постачання - «Постачання товару за цим договором здійснюється за заявкою покупця», в матеріалах справи відсутні заявки на постачання товарів.
Відповідач стверджує, що у зв'язку з дефектністю складених документів, не можливо встановити джерела походження товару та фактичне здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» із його контрагентами.
У свою чергу, 10.01.2022 року через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позовних у повному обсязі.
На підготовче засідання призначене на 31.01.2022 року з'явився представник позивача, відповідач не з'явився, повідомлений належним чином про дату та час підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 31 січня 2022 року продовжено строк підготовчого провадження ще на 30 днів.
Ухвалою суду, що занесена до протоколу підготовчого засідання від 31.01.2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 24.02.2022 року.
У зв'язку з веденням воєнного стану в Україні, судове засідання, призначене на 24 лютого 2022 року не відбулося та не призначено дату наступного судового засідання через існуючу загрозу життю та здоров'ю людей.
Ухвалою суду від 20 червня 2022 року задоволено клопотання сторін про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду на онлайн платформі «Easycon», та призначено судове засідання на 06.07.2022 року.
На відкритому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні повністю.
Представник відповідача, у свою чергу, заперечував проти задоволення позовних вимог з посиланням на доводи викладені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» зареєстровано 09.08.2017 року, що підтверджено Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.24).
З 28.02.2020 року по 13.03.2020 року на підставі наказу від 17.02.2020 року №594 ГУ ДПС проведено перевірку позивача, за результатами якої складений Акт від 18.02.2021 року №2422/15-32-07-09/41513222 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ», код за ЄДРПОУ 41513222». (т.1 а.с.26-72).
Згідно з висновком Акту 18.02.2021 року за №2422/15-32-07-09/41513222 ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» порушено:
1. п.44.1, п.44.2, п.44.3 ст.44, п.п134.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 ПК України, п.5, п.6, п.10, п.11 П(С)БО №11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20; п.5, п.7, п.5, п.6, п.7, п.10, п.19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (далі П(С)БО №16) встановлено:
- заниження податку на прибуток у загальній сумі 258 670 грн., у т.ч. по періодам: три квартали 2019 - 258 670 грн та
- завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток у сумі 12 482 098 грн., у т.ч. по періодам: три квартали 2019 - 12 482 098 грн;
2. п.198.1, п.198.2,п.198.3,п.198.5 ст.198 ПКУ встановлено завищення суми від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1214843 грн, в т.ч. за вересень 2019 року - 1214843 грн. (станом на 30.09.2019 року) (т.1 а.с.71).
На підставі Акту ГУ ДПС прийнято 19.03.2021 року податкове повідомлення-рішення №6299/15-32-07-10, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 12482098 грн. (т.1 а.с.99).
Згідно з актом перевірки посадовими особами контролюючого органу перевірялись первинні документи по господарським операціям з ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» (період серпень 2019 року), ПП «РАФ-СЕРВІС» (період липень 2019 року), ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» (період жовтень 2017 року).
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю з таких підстав.
Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Пунктом 44.1 ст.44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 44.2 ст.44 ПКУ передбачено для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Пунктом 44.3 ст.44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п134.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до п. 135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» наводить в якому значенні вживаються в законі терміни, зокрема:
бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;
господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;
економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів;
первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;
фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Частиною 2 ст.9 цього Закону визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Не істотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Аналогічні положення наведені у п.2.1, п.2.4, п.2.7 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 ст.198 ПКУ щодо формування податкового кредиту встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст.198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних (далі ПН/РК) чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих ПН/РК до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано ПН/РК до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК до таких податкових накладних.
Так, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення згідно з актом перевірки є встановлення перевіркою: завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток у сумі 12482098 грн.
Згідно з актом перевірки посадовими особами контролюючого органу перевірялись первинні документи по господарським операціям з ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» (період серпень 2019 року), ПП «РАФ-СЕРВІС» (період липень 2019 року), ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» (період жовтень 2017 року).
В акті перевірки зазначені договори, які укладені з вказаними контрагентами та досліджений їх зміст, тобто предмет договору умови поставки та розрахунків.
Крім того, в акті перевірки відображено дослідження первинних документів, складених за результатами виконання договорів з контрагентами податкові накладні, товарно-транспортні накладні. Також досліджена бухгалтерська документація, та відповідачем в акті перевірки вказано, що господарські операції відображені повністю в бухгалтерському та податковому обліку позивача.
Проте ГУ ДПС в Акті перевірки зробило висновок про порушення позивачем податкового законодавства по господарським операціям з вказаними контрагентами.
Висновок Акту про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток та з ПДВ по господарським операціям з ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» (період серпень 2019 року), ПП «РАФ-СЕРВІС» (період липень 2019 року), ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» (період жовтень 2017 року) відбулось у зв'язку:
- з встановленням неточностей (дефектів) у первинних документах:
- а також у зв'язку, на думку перевіряючих, з нереальністю господарських операцій з вказаними контрагентами ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» (завищення податкового кредиту за серпень 2019 року на суму 2659424 грн), ПП «РАФ-СЕРВІС» (завищення податкового кредиту за липень 2019 року на суму 107371 грн), ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» (завищення податкового кредиту за жовтень 2017 року на 17035 грн).
Наведені в Акті перевірки недоліки, неточності первинних документів на думку суду не є належними та допустимими доказами щодо нездійснення реально господарських операцій позивача з ТОВ «ДІННЕР ВАЙС», ПП «РАФ-СЕРВІС», ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД», з таких підстав.
Так, згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Положення вказаної норми відображені у правовому висновку Верховного Суду у постанові від 29.03.2018 року у справі №825/1391/17, який зазначив, що з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.
Згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб'єкта господарювання податкового кредиту.
Судом встановлено, що твердження про нереальність господарських операцій згідно зі змістом Акту перевірки ґрунтується на наведеній в Акті по вказаним контрагентам податкової інформації, наявної в інформаційних базах контролюючого органу.
Так, по контрагенту - ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» зазначено в Акті, що згідно з даних бази ІС «Податковий блок» вказаний суб'єкт господарювання не звітує з травня 2020 року.
Також наведені відомості про наявні кримінальні провадження від 28.09.2018 року відносно ТОВ «Дослідний інформаційно-консультативний центр» та службових осіб НГВУ «Чернігівнафтогаз».
Згідно з вказаних відомостей по кримінальному провадженню відносно ТОВ «Дослідний інформаційно-консультативний центр» досудове розслідування проводиться за господарськими операціями вказаного ТОВ з іншими суб'єктами господарювання, у тому числі з ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» за період з березня по червень 2019 року, тобто за інший період, ніж здійснювались господарські операції ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» з позивачем (серпень 2019 року).
По кримінальному провадженню та службових осіб НГВУ «Чернігівнафтогаз», яке здійснювало видобуток вуглеводів за закінченням ліцензії та поставляло його на міні-НПЗ. На вказаному міні-НПЗ придбало нафтопродукти ТОВ «Кировоградська нафтова компанія», яке реалізувало нафтопродукти далі, у тому числі можливо ТОВ «ДІННЕР ВАЙС», ставить питання про встановлення вказаних обставин.
На думку суду, наведення вказаної інформації не стосується правовідносин з позивачем та не доводять нереальність господарських операції позивача з ТОВ «ДІННЕР ВАЙС».
По контрагенту - ПП «РАФ-СЕРВІС» в Акті перевірки зазначено, що воно зареєстровано 01.11.2001 року, є платником ПДВ, від діяльності 46.71 оптова торгівля паливом, має на балансі основні засоби та працівників.
Наведені відомості про наявні кримінальні провадження службових осіб ПП «ТАУ-Поділля» та ТОВ «Нафтохім Оіл».
Згідно з вказаних відомостей по кримінальному провадженню відносно службових осіб ПП «ТАУ-Поділля» досудове розслідування проводиться за господарськими операціями за 2017 рік, тобто за інший період, ніж здійснювались господарські операції ПП «РАФ-СЕРВІС» з позивачем (липень 2019 року).
По кримінальному провадженню та службових осіб ТОВ «Нафтохім Оіл» з наявної в Акті виписки з кримінального провадження не вбачається період, який досліджується органами досудового розслідування, але враховуючи, що кримінальне провадження порушено 13.09.2018 року, досудове розслідування проводиться за господарськими операціями за період до 13.09.2018 року, тобто також за інший період, ніж здійснювались господарські операції ТОВ «ДІННЕР ВАЙС» з позивачем (липень 2019 року).
Взаємовідносини з ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД», які досліджені в Акті перевірки від 18.02.2021 року відносно позивача «СУЧАСНІ ДОРОРЖНІ МАТЕРІАЛИ» стосуються постачання товару 12.10.2017 року.
По контрагенту - ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» в Акті перевірки зазначено, що воно зареєстровано 30.09.2016 року, було платником ПДВ. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 29.11.2019 року. Згідно баз даних відсутня інформація про наявність складських приміщень, транспорту, працювало 3 особи. На думку перевіряючих вказані відомості свідчать про те, що ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» не мало фактичної можливості здійснити господарські операції на адресу ТОВ «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ».
Наведені відомості про наявне кримінальне провадження щодо головного бухгалтера ТОВ «Енергетично-дорожне будівництво» та зазначено, що згідно з ухвали Канівського міськрайонного суду здійснюється кримінальне провадження від 28.02.2020 року. Відповідно до виписки з ухвали приведеній в Акті перевірки були складені завідомо неправдиві документи з ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» щодо придбання мінерального порошку, а саме податкові накладні від 21.10.2017 року, 25.10.2017 року, 27.10.2017 року, 30.10.2017 року, а також ПН у листопаді.
Згідно з первинними документами, які досліджені перевіряючими, господарська операція його з ТОВ «АНАТЕК-ЗАХІД» здійснена 12.10.2017 року.
Суд дійшов висновку, що вищезазначені доводи контролюючого органу приведені у підтвердження висновку про нереальність здійснення господарських операцій є не спроможними, не є належними та допустимими доказами вказаного висновку контролюючого органу, оскільки ґрунтуються лише на наявній в базах контролюючого органу інформації відносно цих контрагентів.
Приведені відомості стосуються фактично господарської діяльності контрагентів позивача, первинних документів якого позивач не зобов'язаний мати, та не зобов'язаний будь-яким чином контролювати діяльність контрагента. Для позивача є важливим виконання господарських зобов'язань за договором укладеним з контрагентом для виконання своїх господарських зобов'язань перед іншими контрагентами.
Що стосується обачності позивача, то відповідач не довів, що контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій не були зареєстрованими в установленому порядку юридичними особами, платниками ПДВ.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
За змістом указаної норми, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року по справі №804/12339/13-а.
Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не зазначив жодного доказу щодо недостовірності обставин наведених позивачем на обґрунтування своїх доводів, а також про обізнаність позивача про будь-які недостовірні відомості відносно контрагентів або його обізнаність та причетність до порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів.
Також суд вважає необґрунтованим посилання в Акті перевірки як на підставу висновків про нереальність господарських операцій на податкову інформацію інформаційних баз контролюючого органу.
Акт перевірки відносно позивача свідчить про те, що його контрагенти не перевірялись, зустрічні перевірки не проводились, тобто не зазначено здійсненого ними порушення податкового законодавства у встановленому порядку.
Посилання на порушення податкового законодавства платником податків без проведення перевірки в установленому законом порядку їх господарської діяльності не відповідає вимогам ПКУ, Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727 (далі - Порядок №727).
Згідно зі ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку №727, факти виявлених порушень законодавства з питань податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно. Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку описова частина акту перевірки у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення повинна містити чітко викладений зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначення первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Висновки контролюючого органу фактично ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки інформація, на яку посилаються перевіряючі не свідчить жодним чином про порушення податкового законодавства зі сторони позивача.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку з задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» (код ЄДРПОУ 41513222, місце реєстрації: 65033, м. Одеса, вул. Гастелло, 52/1, офіс 101) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) від 19.03.2021 року № 6299/15-32-07-10.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), як відокремленого підрозділу ДПС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ ДОРОЖНІ МАТЕРІАЛИ» (код ЄДРПОУ 41513222, місце реєстрації: 65033, м. Одеса, вул. Гастелло, 52/1, офіс 101) судовий збір в розмірі 22700 грн. 00 коп. (двадцять дві тисячі сімсот гривень 00 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано « 13» липня 2022 року.
Суддя Л.Р. Юхтенко