Справа № 420/8287/22
12 липня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 15 червня 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились в обмеженні максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , при її перерахунку з 01 квітня 2019 року, сумою 18 033,08 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 38631,18 грн;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року без обмеження її максимального розміру та здійснити виплату донарахованих сум.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що йому була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 року у справі №420/15849/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувало йому пенсію на підставі оновленої довідки, проте, із застосуванням обмежень щодо максимального розміру пенсії. Отже, позивач вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно обмежило пенсію позивача сумою 18033,08 грн при нарахування пенсії в розмірі 38631,18 грн.
Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Ухвалою судді від 20.06.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ; відкрито провадження у адміністративній справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Крім того, було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії всіх матеріалів пенсійної справи позивача.
30 червня 2022 року до суду надійшов відзив (вх.№ЕП/18356/22) Головного управління Пенсійного фонду України в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 з посиланням на наступне. На підставі рішення Одеського окружного адмiнiстративного суду вiд 04.11.2021 по справі №420/15849/21, яке набрало законної сили 14.03.2022, позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки від 16.03.2021 № Ю0 107070 року, про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 виданоп Одеським обласним територiальним центром комплектування та соціальної підтримки з урахуванням зазначених в нiй основних та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням здійснених виплат та з 19.03.2018 здiйснено перерахунок та виплату позивачу пенсії виходячи із основного розміру пенсії по інвалідності 90% грошового забезпечення. Рішення судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, виконуються сторонами в межах покладених зобов'язань. А саме, виплати, призначені на виконання судового рішення, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення. Відповідач також просить суд звернути увагу на те, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому законом України «Про виконавче провадження». Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не вiдповiдає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. За вказаних обставин, Головне управління вважає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дiй, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів, вчинених на виконання рішення суду.
08 липня 2022 року до суду надійшли витребувані судом копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (вх..№ ЕП/19131/22).
Відповідно до ч.3 ст.263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи № 1501021518 (Міноборони) від 19.03.2018 року, ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності (ІІ група інвалідності) у розмірі 80% грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 року по справі №420/15849/21 було частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки від 16.03.2021 року № ЮО107070 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 16.03.2021 року № ЮО107070 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням здійснених виплат. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 19.03.2018 року основного розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 90 відсотків на 80 відсотків грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 19.03.2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із основного розміру пенсії по інвалідності 90% грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром.
Постановою п'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2022 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без задоволення, а рішення суду від 04.11.2021 року без змін.
З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що 25.05.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, на виконання рішення суду № 420/15849/21, здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року виходячи з основного розміру пенсії - 90% грошового забезпечення на підставі довідки ООТЦК та СП від 16.03.2021 року № ЮО107070. Підсумок пенсії (з надбавками): 38631,18 грн. Розмір пенсії за рішенням суду: 18033,08 грн.
Також, здійснено перерахунок пенсії з 01 червня 2022 року на підставі рішення суду та, з урахуванням максимального розміру пенсії, сума пенсії становить 19340 грн.
Позивач, не погоджуючись з обмеженням його пенсії максимальним розміром, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Положеннями ч.2 ст. 14, ч.1 ст.370 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Відповідно до статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною 5 статті 372 КАС України визначено що, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначається Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу зазначених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, є неможливим, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч.1 ст. 383 КАС України).
Отже, приписами ст.ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ст.382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України); судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України).
Суд звертає увагу, що зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Верховний Суд у постанові від 19.08.2019 у справі №295/13613/16-а дійшов наступного висновку: «... Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 267 до 15 грудня 2017 року, стаття 382 після 15 грудня 2017 року), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.»
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які вчинені або не вчинені на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Повертаючись до обставин справи, суд звертає увагу позивача на те, що вказаний спірний перерахунок його пенсії з 01.04.2019 року був здійсненний відповідачем на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 року по справі №420/15849/21.
Тобто, предметом спору у цій справі є саме невиконання/неналежне виконання органом державної влади судового рішення у справі №420/15849/21.
Отже, всі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як відповідача по справі №420/15849/21 та боржника у виконавчому провадженні, у разі якщо воно було заведено, з виконання вказаного рішення суду від 04.11.2021 року повинні розглядатись в контексті положень Розділу ІV КАС України та Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі № 820/4261/18 та від 22.12.2020 року у справі № 440/1810/19.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити та роз'яснити позивачу, що він не позбавлений можливості скористатись захистом своїх прав відповідно до приписів ст.ст.382, 383 КАС України.
Відповідно до приписів ст.139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 287 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65107, ЄДРПОУ 20987385).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
.