Справа № 420/9409/22
12 липня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України встановлює можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч. 5 ст. 122 КАС України.
В даному ж випадку предметом позову, зокрема, є вимоги позивача пов'язані із виплатою грошової компенсації за речове майно, яке не входить до структури заробітної плати.
Із наведеного слідує, що спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, а саме: невиплати позивачу в зв'язку із звільненням її із військової служби компенсації за речове майно, право на яку вона здобула право під час проходження публічної служби, а тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №815/2681/17, у постанові від 22 січня 2020 року у справі №620/1982/19.
При цьому, у даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Відповідно до наказу начальника Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України по особовому складу №39о/с від 13.12.2021 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби з 17.12.2021 року.
Під час його звільнення відповідачем не була проведена виплата грошової компенсації за неотримане речове майно.
В свою чергу, з даною позовною заявою позивач звернулась лише 08.07.2022 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду.
Між тим, позивач не надав до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку звернення до суду.
Суд звертає увагу, що позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд, зокрема, зобов'язати відповідача включити до довідки №95 про вартість речового майна за період проходження служби з 2012 по 2017 року.
Між тим, доказів на підтвердження протиправності дій відповідача щодо не включення певних відомостей до довідки №95 про вартість речового майна позивачем до суду не надано та не зазначено про неможливість надання таких доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Суд зазначає, що позивачем в позовній заяві не наведено обставин обґрунтування позовних вимог та не надано доказів на їх підтвердження, зокрема, але не тільки: звернення до відповідача зі заявою про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно та відповіді на вказану заяву.
Так, додані до позовної заяви копія довідки №95 про вартість речового майна та копія витягу з наказу від 17.12.2021 року №26 не свідчать про невиплату відповідачем компенсації за речове майно.
Суд також звертає увагу, що позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд, зокрема зобов'язати відповідача включити до довідки №95 вартість речового майна за період проходження служби з 2012 по 2017 року.
Між тим, доказів на підтвердження протиправності дій відповідача щодо не включення певних відомостей до довідки №95 про вартість речового майна позивачем до суду не надано та не зазначено про неможливість надання таких доказів.
Крім того, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд витребувати у відповідачів належним чином завірені копії Атестату на предмети речового майна, що належать позивачу та Послужний список позивача за період з 2012 по 2021 роки.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Положеннями частини третьої статті 80 КАС України встановлено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Разом з тим, позивачем, в клопотанні про витребування доказів не зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, а також заходів, яких позивач вжив для отримання такого доказу самостійно, доказів вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
При цьому, позивач в якості відповідача зазначає лише Військову частини НОМЕР_1, а витребувати докази просить у «відповідачів» не конкретизуючи саме яких відповідачів він має на увазі.
Також суд зазначає, що до позовної заяви позивачем додано копію паспорта громадянина України неналежної якості, що унеможливлює встановлення судом особи позивача.
Таким чином, позивач має надати до суду уточнену позовну заяву з наведенням обставин обґрунтування позовних вимог та наданням доказів на їх підтвердження.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160,161, 169 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху
Повідомити позивача про необхідність у термін протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення адміністративного позову без руху усунути недоліки та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду не належить до оскарження.
Суддя Самойлюк Г.П.