Справа № 420/3114/22
12 липня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСТРА ВАТТС" до Головного управління ДПС в Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСТРА ВАТТС" до Головного управління ДПС в Одеської області, в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській областi вiд 19.11.2021 року № 28150/18-07;
визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 20.01.2022 року № 0000653-1304-1553;
визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу № 67/15-32-13-04-09 вiд 21.01.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу, а також прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки відсутні правові підстави для нарахування штрафу на підставі п. 124.2 ст. 124 ПК України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2022 року (суддя Токмілова Л.М.) відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2022 року справа призначена до розгляду судді Самойлюк Г.П.
Ухвалою суду від 13.05.2022 року суддею Самойлюк Г.П. прийнято до свого провадження адміністративну за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСТРА ВАТТС" до Головного управління ДПС в Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень та визначено, що справа буде розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України, у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Від Головного управління ДПС в Одеської області надійшов відзив на позовну заяву (вх. №18140/22 від 02.06.2022 року), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання, а тому застосовано п. 124.2. статті 124 Податкового кодексу України, оскільки діяння вчинене умисно, що, в свою чергу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-
Головним державним ревізор-інспектором Одеського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС в Одеській області Каражеляско Світланою Сергіївною, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу I та у порядку абз. 2 пункту 76.3 статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість за лютий 2021 року, травень 2021 року, червень 2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСТРА ВАТТС".
За результатами камеральної перевірки складено АКТ про результати камеральноп перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ЕКСТРА ВАТТС» № 22537/15-32-18-07/43199296 від 13.10.2021 року.
На підставі акту про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ЕКСТРА ВАТТС» № 22537/15-32-18-07/43199296 вiд 13.10.2021 року, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 28150/18-07 вiд 19.11.2021 року, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, та на пiдставi пункту 124.2 статті 124 Податкового кодексу України за затримку на 31, 49, 45. 12, 7, 29, 26, 54, 59, 55, 6, 14, 17, 40, 46, 56, 23, 53 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 2310999 грн. 50 коп. Зобов'язано сплатити штраф у розмірі 25% у сумі 577 749, 88 (п'ятсот сімдесят сім тисяч сімсот сорок дев'ять гривень вісімдесят вiсiм копійок).
20.01.2022 року ГУ ДПС В Одеській області прийнято податкову вимогу № 0000653-1304-1553.
21.01.2022 року ГУ ДПС В Одеській області прийнято рішення про опис майна ТОВ «ЕКСТРА ВАТТС» у податкову заставу № 67/15-32-13-04-09.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
За приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Так п 124.1. ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Положеннями п.124.2 ст. 124 ПК України визначено, що діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
З вищезазначеного, можна зробити висновок, що застосування п. 124.2 ст. 124 ПК України, можливе лише у випадку встановлення податковим органом умислу в діях платника щодо не сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ.
При цьому згідно з абзацом другим зазначеного пункту діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Тобто, з системного аналізу вищевикладених норм, можна зробити висновок, що необхідною та достатньою підставою для встановлення умислу в діях платника, є встановлення обставин, які прямо стверджують що платник податку не тільки усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачав його суспільно небезпечні наслідки а й бажав їх настання. Саме бажання настання негативних наслідків є необхідною та достатньою умовою для встановлення умислу.
У свою чергу, як визначено п. 112.2 ст. 112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала змогу для дотримання правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 ПК України є:
- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;
- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.
Таким чином, обов'язок доведення вини ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.
Отже, відповідальність за скоєння податкового правопорушення, що передбачена, у тому числі, пунктом124.2 статті 124 ПК України настає лише у разі, коли контролюючий орган доведе, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, а не навпаки, як помилково вважає відповідач, зазначаючи у відзиві на позовну заяву, що саме платник податків повинен довести обставини на підтвердження того, що затримка сплати узгодженого грошового зобов'язання вчинена ним не умисно.
Положення пункту 109.3 статті 109 ПКУ містять вичерпний перелік складів податкових правопорушень, для притягнення до відповідальності за які необхідно встановити вину платника податків. Це правопорушення, передбачені пунктами 123.2123.3 та 123.5 статті 123 ПКУ, пунктами 124.2124.5 статті 124 ПКУ, а також пунктами 125-1.2125-1.4 статті 125-1 ПКУ. І всі ці склади правопорушень передбачають умисел на їх вчинення.
Інші склади правопорушень, передбачених відповідними статтями ПКУ, не вимагають встановлення вини для притягнення платника податків до відповідальності.
Суд зазначає, що матеріали справи, зокрема, акт про результати камеральної перевірки від 13.10.2021 року, та оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містять мотивів встановлення в діях платника податку умислу, а лише наявний висновок про накладення стягнення в межах п. 124.2 ст. 124 ПК України.
Тобто, відповідачем жодним чином не обґрунтовано застосування до платника податку саме п. 124.2 ст. 124 ПК України, положення якого передбачають накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Натомість, п. 124.1 ст. 124 ПК України визначає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом встановлених строків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Оскільки відповідачем не доведено факт умислу в діяннях позивача, застосування п. 124.2 ст. 124 ПКУ є протиправним.
Проте як встановлено судом, та не заперечується сторонами, позивач дійсно вчасно не сплатив узгоджені суми грошових зобов'язань із затримкою до 30 календарних днiв та бiльше 30 календарних днів, що є лише підставою для застосування п. 124.1 ст. 124 ПКУ, що тягне за собою накладення штрафів в розмірі 5 та 10 відсотків від суми несплачених (несвоєчасно сплачених) грошових зобов'язань.
Суд зазначає , що в даному випадку до позивача застосована не та норма закону, а у суду відсутні повноваження застосовувати іншу норму закону для притягнення позивача до відповідальності, яку не застосував податковий орган під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
В даному випадку має місце не помилка в розрахунку застосованих до позивача санкцій, а помилка в застосуванні правової норми.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській областi вiд 19.11.2021 року № 28150/18-07 підлягають задоволенню.
Щодо вимог, в частині визнання протиправним та скасування податкової вимоги від 20.01.2022 року № 0000653-1304-1553 та рішення про опис майна у податкову заставу № 67/15-32-13-04-09 вiд 21.01.2022 року, суд зазначає наступне.
В даному випадку, прийняття оскаржуваних податкової вимоги від 20.01.2022 року № 0000653-1304-1553 та рішення про опис майна у податкову заставу № 67/15-32-13-04-09 вiд 21.01.2022 року обумовлено тим, що у позивача виник податковий борг на підставі прийнятого податкового повідомлення-рішення від 19.11.2021 року № 28150/18-07.
Таким чином, наслідком визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2021 року № 28150/18-07, яким визначено суму штрафу у розмірі 25% у сумі 577 749, 88 (п'ятсот сімдесят сім тисяч сімсот сорок дев'ять гривень вісімдесят вісім копійок), є скасування податкової вимоги від 20.01.2022 року № 0000653-1304-1553 та рішення про опис майна у податкову заставу № 67/15-32-13-04-09 від 21.01.2022 року, оскільки ця вимога та рішення прийняті контролюючим органом з підстав несплати товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСТРА ВАТТС" суми штрафу у встановлений строк.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням висновку суду про задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 13628,24 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСТРА ВАТТС" (адреса: вул. Мала Арнаутська, б.85, кв.2, Одеса, Одеська область, 65027, код ЄДРПОУ 43199296) до Головного управління ДПС в Одеської області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській областi вiд 19.11.2021 року № 28150/18-07.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 20.01.2022 року № 0000653-1304-1553.
Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу № 67/15-32-13-04-09 вiд 21.01.2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеської області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСТРА ВАТТС" (адреса: вул. Мала Арнаутська, б.85, кв.2, Одеса, Одеська область, 65027, код ЄДРПОУ 43199296) судовий збір у розмірі 13628 (тринадцять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 24 коп.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.