Справа № 638/18452/21
Провадження № 2/638/1404/22
12 липня 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря Куценко К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитої теплової енергії, -
встановив:
Представник Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути зі ОСОБА_1 вартість спожитої теплової енергії у розмірі 49 136,91 грн. за період з 01.01.2019 року по 31.10.2021 року, інфляційні витрати у сумі 5478,57 грн., суму трьох процентів річних 2270,35 грн., пені в розмірі 2890,70 грн. та судовий збір у розмірі 2270,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачу на праві власності належало нежитлове приміщення 1-го поверху №1, 2, 5-7, 7а, 8-13, 16-23, 26-30, 36, 37, 41-46, антресолі №39-41 та 33/100 частини приміщень спільного користування №24, 25, 34, 35 в літ «А-5», загальною площею 495,4 кв.м в житловому будинку по АДРЕСА_1 з централізованою системою теплопостачання. Відповідач на підставі укладеного з підприємством договору купівлі-продажу теплової енергії №11363 від 01.06.2005 року, користувався тепловою енергією, яку подає у нежитлове приміщення, а в цілому в централізовану систему теплопостачання всього будинку КП «Харківські теплові мережі». 29.04.2014 року відповідачем припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця і відповідач продовжує використовувати нежитлове приміщення за вказаною адресою як фізична особа. За період користування тепловою енергією з 01.01.2019 року по 31.10.2021 року відповідачем спожито теплової енергії на суму 49 136,91 грн.. За кожен розрахунковий період відповідачу направлялись платіжні вимоги-доручення про сплату за спожиту теплову енергію, що останній не сплачені. 08.11.2021 року позивачем направлено лист-вимогу №148 щодо обов'язку сплати заборгованості. Сума інфляційних витрат складає 5478,57 грн., три процента річних - 2270,35 грн., пеня - 2890,70 грн..
Ухвалою суду від 21.12.2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в якій просила справу розглядати без її участі, в разі неявки в судове засідання відповідачів не заперечувала проти розгляду справи в заочному порядку.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч.8 ст.128 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, в порушення ч.3 ст.131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим на підставі ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від 12.07.2022 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст.280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв'язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частин 1-4 статті 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Судовим розглядом встановлено та матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень 1-го поверху №1, 2, 5-7, 7а, 8-13, 16-23, 26-30, 36, 37, 41-46, антресолі №39-41 та 33/100 частини приміщень спільного користування №24, 25, 34, 35 в літ «А-5», загальною площею 495,4 кв.м в житловому будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2168576 від 03.12.2003 року.
01.06.2005 року між Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» та СПДФО ОСОБА_1 було укладено договір про постачання теплової енергії №11363, відповідно до умов якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов”язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. (п.1.1 Договору).
Згідно додатку №4 до вказаного Договору об'єктом постачання є будинок по АДРЕСА_1 .
На ім'я відповідача ОСОБА_1 відкрито особові рахунки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .
Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про підключення та відключення опалення в житловому будинку по АДРЕСА_1 №173/26604 від 22.10.2020 року, №173/28680 від 12.04.2021 року.
Таким чином, відповідач за договором є користувачем теплової енергії, яку подає позивач в цілому в централізовану систему теплопостачання будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03 жовтня 2007 року, тощо.
Законом України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198, визначено споживача теплової енергії, як фізичну особу, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридичну особу, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Відповідно до статті 25 ЗУ «Про теплопостачання» теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.
Відповідно до статті 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; Цим Законом визначено, що споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) це індивідуальний або колективний споживач.
Статтею 16 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на:
1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами;
2) міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами;
3) ліквідацію наслідків аварії.
Статтею 21 вказаного Закону передбачено, що одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.
Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.
Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.
Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період.
Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством.
Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону.
Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Приписами статті 24 ЗУ «Про теплопостачання» визначено, що споживач теплової енергії має право, зокрема, на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.
Так умовами договору передбачено, що споживач, зокрема, має право на вибір постачальника теплової енергії (п.3.1.1). При цьому споживач зобов'язується, зокрема, виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п.3.2.2).
Приписами цивільного законодавства передбачено, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Відповідно до положень ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений строк.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
ОСОБА_1 відповідно до Договору про постачання теплової енергії від 01.06.2008 року не виконав свої зобов'язання та не сплатив за спожиту теплову енергію у зв'язку із чим виникла заборгованість за надані позивачем послуги. Натомість КП «Харківські теплові мережі» виконало свої зобов'язання за договором.
Відповідно розрахунку по нарахуванню та сплаті за теплову енергію по особовому рахунку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість за теплову енергію становить за період з 01.01.2019 року по 31.10.2021 року становить 49 136,91 грн.. Пеня складає 2890,70 грн. Відповідачем не надано доказів на спростування розрахунків позивача щодо розміру заборгованості.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи викладене, стягненню з відповідача також підлягає 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 2270,35 грн., а також інфляційні витрати у розмірі 5478,57 грн., що підтверджується наданими позивачем розрахунками.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст.27 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії. У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги.
Належних та допустимих доказів, які б свідчили про ненадання позивачем послуг з постачання теплової енергії відповідачем суду не надано, факт ненадання або неналежного надання цих послуг визначеним законодавством способом не зафіксований.
Відповідно до ч.6 ст.25 ЗУ «про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано доказів на спростування розрахунків позивача щодо розміру вартості спожитої теплової енергії, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської областей)» від 25.03.2022 №14/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-283, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитої теплової енергії - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» вартість спожитої теплової енергії за період з 01.01.2019 року по 31.10.2021 року в розмірі 49 136 (сорок дев'ять тисяч сто тридцять шість) гривень 91 копійку; інфляційні втрати у розмірі 5478 (п'ять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 57 копійок; три процента річних у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 35 копійок.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір у сумі 2270 гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони:
позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», ЄДРПОУ 31557119, МФО 351823, адреса: м.Харків, вул.Мефодіївська буд.11;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк