Справа №295/6191/22
1-кс/295/2927/22
08.07.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_3 ,
погоджене прокурором Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,
про накладення арешту на майно,
подане у кримінальному провадженні №12022060400001160 від 28.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт на наступне майно: шолом білого кольору, фари до мотоцикла, накладну ніжку мотоцикла, пасажирську ручку, пасажирські підніжки до мотоцикла, дзеркало до мотоцикла, накладки з фари, захисне скло з пластиковими накладками, трос від дзеркала, які належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та кросівки коричневого кольору, кросівки чорного кольору, які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , які було вилучено в ході ОМП за адресою: АДРЕСА_2 , з метою запобігання приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження речових доказів, тобто забезпечення їх збереження по кримінальному провадженню №12022060400001160, та позбавити останніх права відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном, таким чином накласти арешт на вказане майно.
Мотивуючи клопотання слідчий вказав, що досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 02.00 год по 08.00 год 27.06.2022 невідома особа проникла на територію огородженого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно заволоділа мотоциклом марки «Forte FT 250-CKA», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , чим спричинила майнової шкоди у сумі 40000 грн.
В ході проведення огляду місця події 28.06.2022 за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області шолом білого кольору, фари до мотоцикла, накладну ніжку мотоцикла, пасажирську ручку, пасажирські підніжки до мотоцикла, дзеркало до мотоцикла, накладки з фари, захисне скло з пластиковими накладками, трос від дзеркала, які добровільно надав громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Також в ході досудового розслідування було встановлено, що вищевказані речі належать на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, ОСОБА_6 добровільно надав кросівки коричневого кольору та кросівки чорного кольору.
Посилаючись на зазначене, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, слідчий просить накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, слідчий групи слідчих у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 подала до суду заяву про розгляд клопотання без участі слідчого, у якій також вказала, що клопотання підтримує та просить задовольнити.
Власники майна у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Згідно з приписами ч.1 ст.172 КПК України, неявка власника майна та слідчого не перешкоджає розгляду клопотання слідчим суддею.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям учасників провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина перша ст. 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.11 ст. 170 ЦПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирський області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено 28.06.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідуван за №12022060400001160, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
Відповідно до копії протоколу огляду місця події від 29.06.2022 було проведено огляд місця події у с. Потіївка, неподалік будинку по пров. Василя Мартиненка, 5, в ході якого було виявлено та вилучено вказане у клопотанні майно.
У відповідності до змісту постанови слідчого Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 29.06.2022 про визнання предметів речовим доказом, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022060400001160.
Відповідно до ст. 167, 168 КПК України речі, які були вилучені під час огляду місця події, є тимчасово вилученим майном.
Під час вирішення клопотання слідчий суддя враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, що вбачаються зі змісту доданих до клопотання наступних документів: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, копії заяви ОСОБА_6 про добровільну видачу працівникам поліції предметів, копії протоколу огляду місця події від 29.06.2022, копії постанови про визнання предметів речовими доказами від 29.06.2022, які підтверджують, що зазначене в клопотанні майно може бути предметом вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.289 КК України, та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; метою застосування даного виду забезпечення кримінального провадження є необхідність збереження речових доказів, недопущення їх втрати.
Враховуючи викладене, оскільки майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою уникнення можливості його втрати, оцінивши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне задовольнити подане клопотання.
Керуючись статтями 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на наступне майно: шолом білого кольору, фари до мотоцикла, накладну ніжку мотоцикла, пасажирську ручку, пасажирські підніжки до мотоцикла, дзеркало до мотоцикла, накладки з фари, захисне скло з пластиковими накладками, трос від дзеркала, які належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; кросівки коричневого кольору, кросівки чорного кольору, які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які було вилучено в ході ОМП за адресою: АДРЕСА_2 .
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника майна і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1