Справа № 308/2759/21
Закарпатський апеляційний суд
09.06.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Животова Є.Г., з участю представника Закарпатської митниці Селеша О.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про порушення митних правил, запроваджену щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 Митного кодексу України, за її апеляційною скаргою на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2021,
Зазначеною постановою судді від 24.03.2021 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення - порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст.470 МК України - перевищення встановленого статтею 95 цього кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування, більше ніж на тридцять діб та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 000 грн.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.
В оскарженій постанові судді від 24.03.2021 йдеться про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за таких обставин.
14.02.2021, о 01 год. 36 хв., в зону митного контролю на ділянку «В'їзд» (ЗМК пасажирська) митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав легковий автомобіль «MERCEDES-BENZ SPRINTER 318 СDІ», номер кузова№ НОМЕР_1 , н.з. НОМЕР_2 , де в якості пасажира слідувала громадянка України ОСОБА_3 , яка прямувала з Італії, де перебувала в приватних справах, в Україну.
Формою проходження митного контролю ОСОБА_2 обрала порядок проходження митного контролю по каналу “червоний коридор”.
До митного контролю ОСОБА_2 подано закордонний паспорт НОМЕР_3 від 28.07.2015.
Під час здійснення митних формальностей проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, внаслідок чого встановлено, що 17.07.2016 через митний пост «Вилок», пункт пропуску «Вилок-Тісабеч» Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_2 на митну територію України в митному режимі «транзит» було ввезено легковий автомобіль «ALFA ROMEO», модель «156», кузов № НОМЕР_4 , н.з. Італії НОМЕР_5 .
Згідно ст.95 Митного кодексу України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці 5 діб).
Згідно із ст.102 Митного кодексу України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів, поміщених у цей режим, за межі митної території України.
22.08.2019 набрали чинності зміни до статті 470 МК України, згідно із Законами України від 08.11.2018 №2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» та від 16.05.2019 № 2725-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Згідно мережі Інтернет ресурсу (сайт «mobile.de») вартість аналогічного/подібного автомобіля складає 1 499 євро, що згідно курсу НБУ станом на 14.02.2021 становить 50 682,84 грн.
Станом на 14.02.2021 вищезазначений транспортний засіб за межі митної території України не вивезено та продовжує перебувати на митній території України з порушенням строку транзиту.
ОСОБА_2 перевищила встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки товарів до митного органу призначення більше ніж на тридцять діб.
ОСОБА_2 разом із апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що повний текст вказаної вище постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2021 було нею одержано 12.04.2021, що підтверджується трекінгом поштового відправлення № 8800026747312.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказану постанову судді від 24.03.2021 скасувати та закрити провадження в справі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_2 посилається на те, що транспортні засоби особистого користування в розумінні МК України є товаром.
В свою чергу в матеріалах адміністративної справи містяться відомості, що легковий автомобіль «ALFA ROMEO», модель «156», кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_5 , був ввезений нею на митну територію України в митному режимі «транзит» в якості транспортного засобу особистого користування, чого вона не заперечує.
Разом з тим, у зв'язку з поломкою автомобіля та неможливістю його ремонту через брак коштів, а також не достатньою обізнаністю щодо норм законодавства України, вона своєчасно не повідомила уповноважений митний орган про наявність обставин, передбачених ст.192 МК України.
Її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.470 МК України, яка набула чинності значно пізніше, аніж нею було порушено строки, передбачені ст.95 МК України.
З урахуванням того, що протокол про порушення митних правил № 0224/30500/21 складено виключно щодо порушення нею митних правил за ч.6 ст.470 МК України, за що, як було зазначено вище, вона не має нести відповідальність, а будь-яких інших протоколів про порушення мною митних правил за ч.1-3 ст.470 МК України, що була чинною з 01.04.2016 щодо неї складено не було, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області за результатом розгляду адміністративних матеріалів по справі № 308/2759/21 мав би ухвалити постанову про закриття провадження у справі з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Більше того, суд першої інстанції не звернув жодної уваги, що за будь-яких умов митний орган з урахуванням п.1 та п.7 ч.1 ст.247 КУпАП не мав права складати протокол про порушення митних правил не лише за ч.6 ст.470 МК України, але навіть і за ч.1-3 ст.470 МК України, що була чинною з 01.04.2016.
Заслухавши доводи, представника Закарпатської митниці Селеша О.Я., який заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити без змін оскаржену у даній справі постанову судді від 24.03.2021, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд визнає, що клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а її апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст.ст. 245,252 КУпАП завданнями провадження в справі про адміністративні правопорушення і обов'язком органу, який її розглядає є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
На наданому апелянтом витягу трекінга поштового відправлення міститься відмітка, згідно якої ОСОБА_2 отримала копію оскаржуваної постанови 12.04.2021.
Апеляційна скарга на вказану постанову судді місцевого суду від 24.03.2021 подана 19.04.2021, тобто на сьомий день після отримання нею копії оскаржуіваного рішення, в межах передбаченого для цього Законом десятиденного строку на оскарження постанови судді місцевого суду.
Відповідно до положень ст.486 МК України, завданнями провадження в справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з точним дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
За змістом ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.6 ст.470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 000 грн) або конфіскацію таких транспортних засобів.
Апеляційний суд вважає, що доводи апелянта ОСОБА_2 про те, що її діяння не підпадає під дію нової редакції ч.6 ст.470 МК України не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Факт ввезення ОСОБА_2 17.07.2016 на митну територію України через пункт пропуску «Вилок- Тісабеч» Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_2 легкового автомобілю «ALFA ROMEO», модель «156», кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_5 , а також перевищення ОСОБА_2 встановленого ст.95 МК України строку доставки вказаного транспортного засобу особистого користування, що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на 30 діб, підтверджується і зібраними митним органом та наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил № 0224/30500/21 від 14.02.2021, даними диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску, Обліком транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення з відображенням вказаного вище реєстраційного номеру транспортного засобу (АР305RC), письмовими поясненнями ОСОБА_2 , в яких вона зазначила причину невиконання вказаних вище вимог закону щодо вчасного вивезення вказаного вище транспортного засобу з території України, а саме поломка цього автомобіля та відсутність коштів на його ремонт, доповідною запискою головного державного інспектора відділу № 1 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби Лендєл О.В.
На момент складання щодо ОСОБА_2 протоколу про порушення митних правил, а саме 14.02.2021, вищевказаний транспортний засіб за межі митної території України не вивезений, у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування, імпорту (випуск для вільного обігу) не поміщений та продовжує перебувати на території України з перевищенням строку ввезення.
Станом на 14.02.2021 ОСОБА_2 перевищила строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування більше ніж на тридцять діб, вчинивши порушення митних правил, передбачене ч.6 ст.470 Митного кодексу України.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що моментом закінчення триваючого правопорушення є його припинення винуватою особою або виявлення компетентним органом.
Доказів того, що ОСОБА_2 у порядку, визначеному ст.192 МК України та розділом VIII Порядку виконання митних формальностей, відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, зверталася до найближчого органу доходів і зборів до завершення визначеного митницею строку транзиту про обставини подій, у зв'язку з якими порушено ці строки, та місцезнаходження товарів і транспортних засобів у випадку порушення строку транзиту, матеріали справи не містять.
Апеляційний суд визнає, що у діянні ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, порушення митних правил, передбачений ч.6 ст.470 МК України - перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб.
Усі наведені вище докази вини ОСОБА_2 є належними, допустимими і достовірними, отримані законним шляхом та встановлюють наявність порушення нею митних правил, передбачене ч.6 ст.470 МК України.
Апеляційний суд вважає, що вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції взяв до уваги обставини справи, характер вчиненого правопорушення, наявні в матеріалах справи дані про особу ОСОБА_2 , й застосував щодо ОСОБА_2 вид стягнення, який передбачено санкцією ч.6 ст.470 МК України, належним чином вмотивувавши судове рішення.
Накладене на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі ОСОБА_2 , справедливим та відповідає передбаченій ст.23 МК України меті адміністративного стягнення.
Зібрані у даній справі докази є достатніми та достовірно вказують на доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні нею діяння, яке підпадає під ознаки ч.6 ст.470 МК України, а тому висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України визнається таким, що ґрунтується на вимогах закону, матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказах.
На підставі наведеного та керуючись ч.5 ст.529 МК України та ст.ст. 7,251,252,294 КУпАП, апеляційний суд
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення їй строку на апеляційне оскарження винесеної щодо неї постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2021.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а винесену щодо неї постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2021 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є статочною й оскарженню не підлягає.
Суддя