Справа № 523/6320/22
Номер провадження 3/523/4489/22
"08" липня 2022 р. м.Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Дяченко В.Г. розглянувши матеріали, які надійшли з МОУ Військова частина НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце служби і посада: Військова частина НОМЕР_1, начальник продовольчої та речової служби відділення матеріально-технічного забезпечення, за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії А №16 від 16.06.2022 року, 15.06.2022 року о 14:00 год., під час перевірки діяльності польової кухні (їдальні), складу ПММ військової частини НОМЕР_1, командиром військової частини НОМЕР_1 було виявлено: неотримання вчасно розкладки продуктів для забезпечення харчування особового складу, відсутність забезпечення продуктами харчування відповідно до розкладки продуктів, відсутність забезпечення обладнанням та інвентарем, необхідним для приготування їжі, відсутні можливості безпечного зберігання їжі, продукти харчування постачалися не у повному обсязі, у зв'язку із чим приготування їжі здійснювалося за рахунок волонтерської допомоги, виявлено випадки невідповідності маси продуктів відносно накладної, таким чином, в діях військовослужбовця, вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, вчиненого в умовах воєнного часу передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
До суду надійшло клопотання адвоката Бабенко К.О., щодо допиту свідків, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії А №16 від 16.06.2022, ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 .
Допитані в ході судового засіданні зазначені у протоколі в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомили, що свідками вчинення ОСОБА_1 вищевказаних порушень вони не були, участі у проведенні перевірок стану харчування на польовому пункті харчування (їдальні) складу ПММ військової частини НОМЕР_1, розташованого в АДРЕСА_2, вони не приймали.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив свою причетність до вищевказаних порушень, повідомив суду, що у період з березня 2022 року по даний час, згідно розпорядження командира військової частини НОМЕР_1, обов'язки з прийому продовольства, його збереження, а також щодо організації харчування особового складу на польовому пункті харчування (їдальні) складу ПММ військової частини НОМЕР_1, розташованого в АДРЕСА_2, виконують капітан ОСОБА_4 та солдат ОСОБА_5 .
Захисник ОСОБА_1 адвокат Бабенко К.О. в судовому засіданні подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії документів, які свідчать про те, що ОСОБА_1 у період з березня 2022 року по даний час не є військовою службовою особою, яка безпосередньо відповідальна за організацію харчування у вищевказаному підрозділі.
В ході судового засідання судом було досліджено копії документів, які були долучені до вищевказаного протоколу в якості доказів вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а саме:
-копії пояснень військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ,
-копія рапорту ОСОБА_1 ;
-копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.12.2021 №326 про затвердження функціональних обов'язків;
-копія функціональних обов'язків ОСОБА_1 .
Проведений судом аналіз вказаних документів засвідчив, що в них відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
У самому протоколі не вказано у чому саме полягало недбале ставлення ОСОБА_1 до служби, в який період та де воно було вчинено, до яких негативних наслідків призвело, чи було воно вчинене в умовах особливого періоду, тощо.
Проведений судом комплексний аналіз долучених захисником Скорова І.В. документів до матеріали справи засвідчив, що викладені у протоколі порушення стали наслідком неналежного виконання обов'язків іншими особами, які були відповідальні за організацію харчування та постійно виконували обов'язки військової служби в АДРЕСА_2.
Сам ОСОБА_1 постійно перебуваючи у місті Одесі, у розташуванні військової частини НОМЕР_1, був позбавлений об'єктивної можливості здійснювати контроль за харчування у підрозділі, розташованому на відстані понад 200 кілометрів.
Згідно із вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки.
Нормою ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, що уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, перелік яких визначено у ст. 255 КпАП України.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу органу правосуддя, як незалежного арбітра, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Проте вищевказані вимоги ст. 256 КУпАП у протоколі щодо ОСОБА_1 не дотримано.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення №16 від 16 червня 2022 року обставини, не підтверджені належними, допустимими, чіткими та достатніми доказами.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia", рішення від 30.05.2013 року, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає те, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно із приписами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Сукупність вказаних обставин свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
З огляду на викладене, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 172-15, 247, 268, 283-285, 287, 289 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити з підстав передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10 - ти днів з дня винесення постанови.
Суддя: