Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1311/22
Номер провадження: 1-кп/511/154/22
11.07.2022 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню № 12022162390000147, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.04.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллічівськ Одеської області, громадянин України, маючий середню спеціальну освіту, працюючого водієм ТОВ "Артізаналь", розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеса, громадянина України, маючого дві вищі освіти, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
05 липня 2022 року до Роздільнянського районного суду Одеської області з Роздільнянської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12022162390000147, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.04.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Ухвалою суду від 07 липня 2022 року по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
В ході досудового розслідування, обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 14.07.2022 року.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною покидати житло у нічний час доби з 22:00 год. по 06:00 год. строком на 2 місяці з відбуванням його за місцем мешкання: АДРЕСА_1 та покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 своє клопотання підтримав.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Конституційний Суд України вважає, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.
Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України" вказав на порушення пункту 3 статті 5 Конвенції національними судами України, які часто обґрунтовують продовження строку тримання під вартою однаковими підставами протягом всього періоду ув'язнення, та зазначив, що суди зобов'язані обґрунтовувати свої рішення про продовження строку тримання під вартою іншими підставами, які мають бути чітко вказані (пункт 99). Не наведення судовими органами у своїх рішеннях будь-яких підстав, які дозволяють тримання особи під вартою протягом тривалого проміжку часу, є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленим у пункті 1 статті 5 Конвенції (пункт 36 рішення Європейського суду з прав людини від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України").
Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 1 статті 178 ЦПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
- вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
- міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
- наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
- репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
- майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
- наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
- дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
- наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
- розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
У свою чергу, відповідно до положень статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Суд при обрані запобіжного заходу враховує що, на стадії завершення досудового розслідування ОСОБА_4 надав визнавальні показання. Крім того, встановлено, що останній має на утриманні неповнолітнього сина 2020 року народження, що суттєво зменшує попередні ризики, встановлені під час досудового розслідування. Також останній має постійне місце проживання в АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для обвинуваченого є надмірно суворим та невиправданим і необхідно застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Згідно положень статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Відповідно до частини 3 статті 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово; негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 181, 194, 314 КПК України, суд
Клопотання прокурора Роздільнянського окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною покидати житло у нічний час доби з 22.00 год. до 06.00 год. строком на 2 місяці, тобто до 08.09.2022 року включно, з відбуванням його за місцем мешкання: АДРЕСА_1 та покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її проголошення, а обвинувачений ОСОБА_4 звільняється з під варти в залі суду.
Контроль за виконанням домашнього арешту ОСОБА_4 здійснює орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Копію ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 направити для виконання у Відділ поліції № 1 Одеського районного Управління поліції №2 Головного Управління Національної поліції в Одеській області.
Копію ухвали суду вручити обвинуваченому ОСОБА_4 після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена згідно діючого законодавства.
Головуючий суддя: ОСОБА_1