Справа № 947/14351/22
Провадження № 1-кс/947/6366/22
13.07.2022 рокслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12022163480000488 від 06.07.2022 року, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 18.07.2018 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 263 КК України, на даний час притягується до кримінальної відповідальності Київським районним судом за ст. 185 ч.4 КК України.
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах дії воєнного стану, 06.07.2022 року приблизно о 10 годині 00 хвилин, перебуваючи біля будинку № 5А по проспекту Академіка Глушка в місті Одесі, раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке належить ТОВ «Інфомір», ідентифікаційний код 35406472.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, умови воєнного стану, та переслідуючи ціль незаконного збагачення, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, а поряд відсутні сторонні особи, шляхом вільного доступу, знаходячись на дев'ятому поверсі першого під'їзду будинку АДРЕСА_3 за вищевказаною адресою, за допомогою заздалегідь підготовленого розкладного ножа, шляхом перерізу, телекомунікаційного кабелю марки UTP 4х2, належний ТОВ «Інфомір», загальною довжиною 90 метрів вартістю 6 гривень 60 копійок за 1 метр на загальну суму 685 гривень 80 копійок. Після чого, поклав дані кабелі до пакету, що перебував разом з ним та з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв матеріальну шкоду ТОВ «Інфомір» на загальну суму 685 гривень 80 копійок.
07.07.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його тим, щопідозрюваний, на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності Київським районним судом міста Одеса за вчинення аналогічного злочину, наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого злочину, характер вчиненого кримінального правопорушення та наявність ризиків, які виражаються у можливості переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому провадженні, а також вчиненні іншого кримінального правопорушення та враховуючи неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримала у повному обсязі.
Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, просила застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав захисника.
Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
06.07.2022 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
07.07.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які містяться у наступних джерелах: протоколі допиту свідків, протоколах огляду місця події, наявних речових доказах, а також інших матеріалах кримінального провадження.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, а також враховуючи те що підозрюваний не одружений, не працевлаштований, а кримінальне правопорушення має корисливий характер, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
У зв'язку з тим, що підозрюваному під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, він буде мати можливість на них впливати шляхом їх залякування чи іншим чином з метою зміни ними показів в подальшому так, як жодного свідка не допитано у судовому засіданні за правилами судового розгляду, відповідно до чого слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_5 не працевлаштований, постійного доходу не має, як було встановлено в судовому засіданні, раніше судимий та притягується до кримінальної відповідальності Київським районним судом м. Одеси за обвинуваченням у вчиненні інших корисливих злочинів, тож знаходячись на волі, з метою отримання коштів для існування, можливо спробує знову вчинити корисливий злочин, а тому слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу, як альтернативу триманню під вартою у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, що на думку слідчого судді, буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).
Керуючись ст.ст. 176-178, 181- 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12022163480000488 від 06.07.2022 року, відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком до 03.09.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 03.09.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1