13.07.2022 Справа №607/7505/22
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбич В. Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., прокурора Дедюх Т. Я., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Матвіяса А. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області ДСР про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , директора ФГ « Агрогруп», депутата Тернопільської обласної ради,
за ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , будучи депутатом Тернопільської обласної ради та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, всупереч інтересам держави та Тернопільської обласної ради, 25.11.2020 під час проведення першої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради, в порушення п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону не повідомив у встановлених цим Законом випадках та порядку колегіальний орган, сесію Тернопільської обласної ради, під час засідання, про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед чи під час прийняття рішення № 8 «Про умови оплати праці голови Тернопільської обласної ради сьомого скликання ОСОБА_2 », який є його рідним братом, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також, ОСОБА_1 , будучи депутатом Тернопільської обласної ради та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, всупереч інтересам держави та Тернопільської обласної ради, в порушення п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону вчинив дії (прийняв рішення) в умовах реального конфлікту інтересів, проголосувавши «За» при прийнятті на засіданні першої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради рішення № 8 від 25.11.2020 «Про умови оплати праці голови Тернопільської обласної ради сьомого скликання ОСОБА_2 », який є його рідним братом, чим вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.06.2022 об'єднано справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, пов'язані з корупцією, а саме справу №607/7505/22 (провадження № 3/607/4250/2022), яка кваліфікована за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та справу №607/7507/22 (провадження № 3/607/4252/2022), яка кваліфікована за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП в одне провадження та присвоєно єдиний номер справи №607/7505/22 (провадження № 3/607/4250/2022).
У судовому засіданні прокурор Дедюх Т. Я. просить притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та визначити адміністративне стягнення у виді штрафу, оскільки його вина доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення оскільки ним не дотримано порядку щодо запобігання конфлікту інтересів.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень не визнав. У письмових поясненнях вказав, що він не пригадує, щоб голосував за рішення, яким голові Тернопільської обласної ради встановлювали надбавку за особливий характер роботи та інтенсивність роботи. Вважав, що голосує за те, чи буде виплачуватись голові Тернопільської обласної ради заробітна плата чи ні. На день проведення першого пленерного засідання був переконаний, що антикорупційне законодавство не передбачає будь-якої відповідальності, тому і не вживав заходів для його вивчення. Також зазначив, що станом на 25.11.2020 він лише у загальному був обізнаний з антикорупційним законодавством, переважно з публікацій у пресі та виходячи з життєвого досвіду. До проведення цього пленарного засідання сесії ніхто не роз'яснював вимоги законодавства про запобігання корупції. Такі роз'яснення були зроблені лише 03.12.2020 року, в ході проведення другого пленарного засідання сесії тернопільської обласної ради.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Матвіяс А. Б. просить закрити справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень передбачених чч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказав, що жоден із протоколів про адміністративне правопорушення, які складались щодо ОСОБА_1 не вручені йому під розписку, що призвело до порушення його прав, зокрема права на надання пояснень, роз'яснення його прав та обов'язків, порушено право на захист. Йому не доведено до відома суть правопорушень та не надано можливості підготуватись до їх захисту.
Крім цього, захисник вказав, що протоколи про адміністративні правопорушення, які складені відносно ОСОБА_1 є неконкретизованими та суперечливими. Так, у протоколі № 84 ОСОБА_1 інкримінується те, що він 25.11.2020 під час проведення першої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради, в порушення п. 2 ч. 1 ст. 28 закону України «Про запобігання корупції» не повідомив у встановленому цим Законом випадках та порядку колегіальний орган, сесію Тернопільської обласної ради, під час засідання, про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед чи під час прийняття рішення. Однак, п. 2 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає, що суб'єкт декларування зобов'язаний повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно. Однак, особа яка склала протокол № 84 відкинула можливість повідомлення НАЗК про конфлікт інтересів та не витребувала із НАЗКА інформацію про те, чи повідомляв ОСОБА_1 цей орган про конфлікт інтересів. Окрім цього, у матеріалах справи відсутні відомості про те, чи повідомляв ОСОБА_1 . Тернопільську обласну раду про конфлікт інтересів.
Крім цього, ОСОБА_1 ставиться у провину, що він мав повідомити сесію Тернопільської обласної ради, в той час як колегіальним органом є обласна рада, а сесія - формою її роботи.
Також, у протоколі № 84 зазначається, що ОСОБА_1 мав повідомити про конфлікт інтересів сесію Тернопільської обласної ради, яка розпочала та закінчила свою роботу 25.11.2020, однак далі у протоколі зазначається, що часом та датою вчинення адміністративного правопорушення є 00 год. 00 хв. 27.11.2020.
Крім цього, є незрозумілим за що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-2 КУпАП: за вчинення дій чи за прийняття рішення.
Також, із протоколів про адміністративне правопорушення не зрозуміло, всупереч чиїх інтересів міг діяти ОСОБА_1 , так як зазначається, що він всупереч інтересам держави та Тернопільської обласної ради вчинив діяння та прийняв рішення.
Захисник вказав, що особа як складала протоколи щодо ОСОБА_1 перебрала на себе функції суду та порушила презумпцію невинуватості, оскільки у протоколах щодо ОСОБА_1 неодноразово констатує, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення. Також, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає відомостей щодо відсутності кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_1 за фактом подій 25.11.2020, які йому ставляться у вину, як вчинення адміністративних правопорушень.
Крім цього, захисник вказав, що особа, яка склала протоколи, не підтвердила свої повноваження та у матеріалах адміністративної справи відсутні відомості про реєстрацію виявлених подій, що можуть підлягати адміністративній відповідальності в Журналі єдиного обліку, що ускладнює розуміння моменту виявлення правопорушення.
Окрім наведеного, захисник просить визнати недопустимими докази у справі: запис акта про народження ОСОБА_2 № 9 від 05.06.1983 та запис акта про народження ОСОБА_1 № 73 від 08.01.1987, оскільки такі документи отримані з порушенням вимог чинного законодавства України. Вказані документи отримані на запит Управління стратегічних розслідувань в тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, яке мотивувало необхідність отримання таких актових записів із посиланням на ч. 2 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» , яка передбачає, що не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Однак, у запиті відсутнє будь-яке посилання на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , інформація стосовно яких запитується, є особами уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Незважаючи на незаконність запитів, Підволочиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надав копії актових записів, чим розголосив персональні дані.
Захисник вказав, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушень, які вчиняються із прямим умислом, в той час як у ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушень не було.
Із наведених підстав захисник ОСОБА_1 - адвокат Матвіяс А.Б. просить закрити провадження у справі за відсутністю в діяннях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
Заслухавши пояснення учасників справ, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що, відповідно до рішення першої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради від 25 листопада 2020 року № 1 «Про підсумки виборів, реєстрацію та визнання повноважень депутатів Тернопільської обласної ради сьомого скликання» ОСОБА_1 є депутатом Тернопільської обласної ради.
Згідно з ст. 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».
Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Законом України «Про запобігання корупції», народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Згідно з ч.1 ст. 28 Закону Україну «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
За змістом ст. 172-7 КУпАП особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.
Пунктом 11 ч.1 ст.61 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі тими, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Відповідно до ч.1 ст.1 зазначеного Закону, реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Аналогічне визначення реального конфлікту міститься і в примітці до ст. 172-7 КУпАП.
Суд зазначає, що предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за статтею 172-7 КУпАП (як за частиною першою так і за частиною другою) є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об'єктивність виконання ним службових чи представницьких повноважень, існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічним, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячом інших дій.
Виходячи із системного аналізу зазначених вище термінів, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко установити, що:
а) приватний інтерес наявний,
б) він суперечить службовим чи представницьким повноваженням і
в) така суперечність реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов'язковому порядку має бути відображено у протоколі про правопорушення, пов'язане з корупцією.
При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Під час розгляду вказаної справи судом встановлено, що 25.11.2020 на засіданні першої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради прийнято рішення № 8 «Про умови оплати праці голови Тернопільської обласної ради сьомого скликання», яким визначено встановити голові ради ОСОБА_2 надбавку за особливий характер роботи та інтенсивність праці в розмірі 90 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та премію в розмірі 60 відсотків до посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг посадової особи місцевого самоврядування, за вислугу років, за особливий характер роботи та інтенсивність праці, які є додатковими видами оплати праці.
Відповідно до витягу з протоколу засідання першої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради від 25.11.2020 та відеозапису засідання, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи присутнім на сесії, взяв участь у голосуванні при прийнятті рішення № 8 «Про умови оплати праці голови Тернопільської обласної ради сьомого скликання», та при цьому не повідомив колегіальний орган, про наявність у нього реального конфлікту інтересів при прийняті вказаного вище рішення, яке стосується умов оплати праці голови ради - рідного брата останнього та проголосував «За» при його прийнятті.
Згідно з інформацією Підволочиського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Південно-Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) встановлено, що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 , тобто близькою особою відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи депутатом Тернопільської обласної ради, 25.11.2020 на засіданні першої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради перед чи під час голосування, в порушення вимог статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив у встановлених цим Законом випадках та порядку Тернопільську обласну раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед чи під час прийняття рішення № 8 «Про умови оплати праці голови Тернопільської обласної ради сьомого скликання ОСОБА_2 », який є його рідним братом та в умовах реального конфлікту інтересів, проголосував «За» при прийнятті на засіданні першої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради рішення № 8 від 25.11.2020 «Про умови оплати праці голови Тернопільської обласної ради сьомого скликання ОСОБА_2 », який є його рідним братом, чим вчинив адміністративні правопорушення пов'язані з корупцією, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП України, а саме неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, зокрема його вина доводиться матеріалами адміністративної справи, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення пов'язані з корупцією №№ 84,85 від 15 червня 2022, які складені відносно ОСОБА_1 , протоколами Першого пленарного засідання першої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради від 25.11.2020 року, рішенням першої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради № 1 від 25.11.2020 року, рішенням першої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради № 3 від 25 листопада 2020 року, Регламентом першої сесії Тернопільської обласної ради сьомого скликання щодо обрання голови Тернопільської обласної ради, першого заступника, заступника голови ради та вирішення інших питань порядку денного, рішенням першої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради № 6 від 25 листопада 2020 року, рішенням першої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради № 8 від 25 листопрада2020 року, результатами поіменного голосування з питання «Про умови оплати праці голови Тернопільської обласної ради сьомого скликання», витягами із актових записів про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відеозаписом проведення першої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради від 25 листопада 2020 року.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при призначенні покарання суд враховує характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь її вини.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення судом не встановлено.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
За таких обставин до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП, а саме накладення штрафу в мінімальному розмірі, визначеному санкцією вказаної статті.
Також, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Суд не приймає до уваги заперечення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Матвіяса А.Б. на підставі яких останні просять закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП виходячи із наступного.
Суд вважає, що не заслуговують на увагу посилання захисника на те, жоден із протоколів про адміністративне правопорушення, пов'язаних із корупцією не були вручені ОСОБА_1 під розписку, що призвело до порушення його прав, зокрема права на надання пояснень, роз'яснення його прав та обов'язків, порушення права на захист, а також стало причиною того, що йому не доведено до відома суть правопорушень та не надано можливості підготуватись до їх захисту, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що Управлінням стратегічних розслідувань в Тернопільській області (Далі Управління) ОСОБА_1 неодноразово викликався до Управління, зокрема на 07.06.2022 о 11 год. 00 хв. та 08.06.2022 о 15 год. 00 хв. для надання пояснення та при наявності підстав, складання протоколу про адміністративне правопорушення, що доводиться відповідними листами вказаного Управління від 31.05.2022 №1003/55/118/01-2022 та №1004/55/118/01-2022, фіскальними чеками Укрпошти 03.06.2022 про їх направлення ОСОБА_3 та відповідними трекінгами поштових відправлень із яких вбачається, що вказані поштові відправлення отримані. Зважаючи на те, що вказані виклики ОСОБА_1 були проігноровані, а тому суд вважає, що Управлінням вжито передбачених законом заходів для забезпечення прав ОСОБА_1 , зокрема на отримання протоколів про адміністративні правопорушення, надання пояснень, роз'яснення прав та обов'язків, права на захист, а також права бути проінформованим про суть правопорушень, а тому порушень прав ОСОБА_1 в цій частині суд не вбачає.
Зауваження захисника про те, що вказані поштові відправлення згідно трекінгової інформації отримані 10.06.2022, в той час, як особа викликалась до Управління на 07.06.2022 та 08.06.2022, судом до уваги не беруться, оскільки такі листи були направлені ОСОБА_1 завчасно, а саме 03.06.2022.
Твердження захисника проте, що в матеріалах справи відсутня інформація про те, чи повідомляв ОСОБА_1 . Тернопільську обласну раду про конфлікт інтересів, а також відсутній запит до НАЗК про те чи повідомляв ОСОБА_1 про конфлікт інтересів судом до уваги не береться, оскільки ОСОБА_1 не подано доказів протилежного, в той час як матеріали адміністративної справи містять достатню кількість доказів вчинення останнім адміністративних правопорушень перегачених частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, а тому наведені обставини не можуть слугувати законними підставами для закриття провадження у справі за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Посилання захисника на те, що у протоколі № 84 зазначається, що ОСОБА_1 мав повідомити про конфлікт інтересів сесію Тернопільської обласної ради, яка розпочала свою роботу та закінчила 25.11.2020, однак далі у протоколі зазначається, що часом та датою вчинення адміністративного правопорушення є 00 год. 00 хв. 27.11.2020 не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до положень п.2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно. Отже, зважаючи на те, що предметом розгляду є діяння ОСОБА_1 , які мали місце 25.11.2022, а тому з урахуванням положень п.2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», суд вважає, що у протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією правомірно вказано, що часом та датою вчинення адміністративного правопорушення пов'язано з корупцією є 00 год. 00 хв. 27.11.2020, оскільки до вказаної дати та години ОСОБА_1 мав право повідомити про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Твердження захисника про те, що особа як складала протоколи щодо ОСОБА_1 перебрала на себе функції суду та порушила презумпцію невинуватості, оскільки у протоколах щодо ОСОБА_1 неодноразово констатує, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення не заслуговує на увагу, оскільки особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, складаючи останній, прийшла до переконання про наявність в діяннях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, а тому вправі констатувати у вказаному протоколі та стверджувати, що особою вчинені відповідні адміністративні правопорушення, оскільки фактично виступає стороною обвинувачення.
Посилання захисника на те, що особа, яка склала протоколи щодо ОСОБА_1 не підтвердила свої повноваження судом до уваги не беруться виходячи із наступного. Відповідно до змісту складених відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, останні складені начальником 1-го сектору (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Войнаровським З.Б. Відповідно до положень ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення передбачені ст. 172-7 КУпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.
Згідно Витягу із Положення про Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції, завданнями Управління є реалізація повноважень національної поліції України та Департаменту в частині протидії корупції, в тому числі серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень пов'язаних з корупцією та їх припинення відповідно до законодавства України. До функцій Управління віднесено поряд з іншим складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов'язані з корупцією та направлення їх до суду в установленому порядку.
Виходячи із наведеного, суд вважає, що начальник 1-го сектору (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітан поліції Войнаровський З.Б. є уповноваженою посадовою особою органу Національної поліції на складання протоколів щодо ОСОБА_1 за ст.172-7 КУпАП.
Посилання захисника на те, що у матеріалах справи відсутні документи, які підтверджували повноваження ОСОБА_4 не заслуговують на увагу, оскільки положення КУпАП не містять вимоги щодо надання таких документів.
Оскільки у суду не виникає сумніву щодо наявності повноважень у ОСОБА_4 на складання протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією відносно ОСОБА_1 , з урахуванням того, що протилежного в судовому засіданні не встановлено, а тому наведені заперечення захисника до уваги судом не беруться.
Клопотання адвоката Матвіяса А.Б. про визнання недопустимими доказів наявних в матеріалах адміністративної справи зокрема: витягів із актових записів про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки такі отримані з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про захист персональних даних» не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до норм Положення про Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції, Управління має право відповідно до компетенції в установленому порядку одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього функцій, а працівники Управління мають право у встановленому порядку запитувати та отримувати від посадових осіб органів державної влади документи, довідкові та інші матеріали (у письмовій формі або усній формі), необхідні для прийняття рішень з питань, віднесених до компетенції управління.
Відповідно до положень ч.2 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 є депутатом Тернопільської обласної ради, а ОСОБА_2 , будучи депутатом Тернопільської обласної ради також обіймає посаду голови Тернопільської обласної ради, а тому вони є особами уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування, в зв'язку із чим персональні дані, які запитувались щодо вказаних осіб Управлінням, не можуть вважатись в розумінні ч.2 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» конфіденційною інформацією.
Отже, суд вважає, що вищевказані витяги із актів цивільного стану про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здобуті законним шляхом, є належними та допустимими доказами у справі.
Пояснення ОСОБА_1 про те, що він не пригадує, що голосував за рішення, яким голові Тернопільської обласної ради встановлювали надбавку за особливий характер роботи та інтенсивність роботи; вважав, що голосує за те, чи буде виплачуватись голові Тернопільської обласної ради заробітна плата чи ні, а також пояснення про те, що на день проведення першого пленерного засідання був переконаний, що антикорупційне законодавство не передбачає будь-якої відповідальності, тому і не вживав заходів для його вивчення, а також про те, що до проведення пленарного засідання сесії ніхто не роз'яснював вимоги законодавства про запобігання корупції не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами адміністративної справи, якими доведено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Тернопільської обласної ради, 25.11.2020 на засіданні першої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради перед чи під час голосування, в порушення вимог статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив у встановлених цим Законом випадках та порядку Тернопільську обласну раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед чи під час прийняття рішення № 8 «Про умови оплати праці голови Тернопільської обласної ради сьомого скликання ОСОБА_2 », який є його рідним братом та в умовах реального конфлікту інтересів, проголосував «За» при прийнятті на засіданні першої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради рішення № 8 від 25.11.2020 «Про умови оплати праці голови Тернопільської обласної ради сьомого скликання ОСОБА_2 », який є його рідним братом.
Крім цього, відповідно до положень ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 ставиться у провину, що він повідомив сесію Тернопільської обласної ради, в той час як колегіальним органом є обласна рада, а сесія - формою її роботи, а також на відсутність у матеріалах справи відомостей щодо наявності кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_1 судом до уваги не беруться, оскільки вказані обставини не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та не можуть слугувати законними підставами для закриття провадження у справі.
Твердження адвоката Матвіяса А.Б. про те, що протоколи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 були складені пізніше ніж 24 години з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, оскільки останнім документом, який отримала особа, що склала протокол є супровідний лист Підволочиського відділу ДРАЦ від 11.05.2022 і з цього часу інші докази у справі не збирались, в той час як протоколи про адміністративні правопорушення були складені 15.06.2022 року судом не беруться до уваги, оскільки визначений статтею 254 КУпАП строк для складання протоколу починає свій відлік лише після того, як в посадової особи буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність в діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто після виконання всіх необхідних процесуальних дій. З огляду на наведене, моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, слід вважати момент, коли особа уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення (притягається до відповідальності) здійснити дії, визначені частинами другою-четвертою статті 256 КУпАП. Отже, зважаючи на те, що в даній справі особою, уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення, також вживались заходи щодо забезпечення участі ОСОБА_5 при вирішенні питання щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому суд вважає, що особа уповноважена на складання протоколів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , саме 15.06.2022 року, мала достатньо підстав вважати про наявність в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушень передбачених частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та правомірно у вказану дату склала протоколи щодо нього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 36, 172-7, 221, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст.172-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, із врахуванням ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 3400 (Три тисячі чотириста) гривень.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (Шість тисяч вісімсот) гривень в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 496,20 гривень в дохід держави.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої вона винесена, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду.
ГоловуючийВ. Л. Дзюбич