12.07.2022 Справа №607/7300/22
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Климчук О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5464063 від 09 червня 2022 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 09 червня 2022 року 09 год. 59 хв., не перебуваючи особою, визначеною Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а також, не перевозячи таких осіб, здійснив зупинку транспортного засобу марки Рено д.н.з. НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. Перля, З у місці, що позначено відповідною дорожньою розміткою 1.35, чим порушив п. 34 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною шостою статті 122 КУпАП України.
Від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позов, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог, факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується постановою та відеозаписами. Позивач спочатку стверджував що він перевозив людину з інвалідністю, а потім що не видно розмітки.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 червня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в ньому.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечила.
Розглянувши справу, суд доходить такого висновку.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5464063 від 09 червня 2022 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 09 червня 2022 року 09 год. 59 хв., не перебуваючи особою, визначеною Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а також, не перевозячи таких осіб, здійснив зупинку транспортного засобу марки Рено д.н.з. НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. Перля, З у місці, що позначено відповідною дорожньою розміткою 1.35, чим порушив п. 34 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною шостою статті 122 КУпАП України.
Судом досліджено відеозаписи нагрудних камер поліцейських.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В оскаржуваній постанові позивачу інкримінуються порушення вимог дорожньої розмітки 1.35, яка позначає місця для стоянки для автомобілів осіб з інвалідністю.
Позивач стверджує, що розмітка в тому місці стерта, таким чином, що не можливо зрозуміти, що це місце для автомобілів людей з інвалідністю.
Пунктом 8.5.1. Правил дорожнього руху України визначено, що дорожня розмітка повинна бути видимою учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби на відстані, що забезпечує безпеку руху. На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки (сніг, бруд тощо) або дорожня розмітка не може бути відновленою, установлюються відповідні за змістом дорожні знаки.
Згідно п. 5.3.1 ДСТУ 2587-2010 основне призначення розмітки - забезпечення візуальної орієнтації учасників дорожнього руху у разі вибору траєкторії, напрямку і режимів руху в різних дорожніх умовах. Розмітка повинна бути видима як у світлу, так і в темну пору доби на відстані, що забезпечує безпеку руху.
Як видно із досліджених в судовому засіданні відеозаписів нагрудних камер поліцейських, на місці де стояв позивач, більша частина дорожньої розмітки 1.35 була стертою, важко ідентифікувати що вона позначає місця стоянки для автомобілів осіб з інвалідністю.
Отже, на думку суду, вказані відеозаписи не підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення Позивачем.
Суд звертає увагу на те, що статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, відсутні підстави стверджувати про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частини шостої статті 122 КпАП України, оскільки неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.
Аналогічний висновок висловив Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №127/12081/17.
Згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу вимог статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
На підставі наданих доказів та вимог законодавства, суд доходить висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі слід скасувати, а провадження у справі закрити.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 496,20 грн підлягає стягненню на користь позивача з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 122, 251, 283, 284 КУпАП, статтями 73-77, 90, 241-246, 255, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5464063 від 09 червня 2022 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною шостою статті 122 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 496,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, адреса: вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль.
Головуючий суддяВ. М. Позняк