05.07.2022 Справа №607/18285/21
провадження №2/607/1088/2022 м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кунець Н.Р.
за участі секретаря судового засідання Крупи О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із позовною заявою до відповідачів Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема на: житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6125284500:03:001:0141, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2500 га, яка розташована в с. Курники, Тернопільського району, Тернопільської області; земельну ділянку з кадастровим номером 6125284500:01:001:0130 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,3785 га, яка розташована на території Лозівської сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області; земельну ділянку з кадастровим номером 6125284500:01:001:0539 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,7668 га, яка розташована на території Лозівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. 26.06.2019 між нею та відповідачем ОСОБА_2 , як спадкоємцями ОСОБА_3 було укладено Договір про поділ спадкового майна, зареєстрований в реєстрі за №1-422, за умовами якого позивачу перейшли, житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка з кадастровим номером 6125284500:03:001:0141 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2500 га, яка розташована в с. Курники, Тернопільського району, Тернопільської області. Позивач зазначає, що на земельну ділянку з кадастровим номером 6125284500:03:001:0141 їй видано свідоцтво про право на спадщину. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 нотаріусом їй було відмовлено, з підстав відсутності правовстановлюючих документів які б підтверджували реєстрацію права власності на спадкове майно за спадкодавицею ОСОБА_3 . Таким чином, позивач просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцької І.М. від 13.10.2021 відкрито провадження у вказаній цивільній справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 18.01.2022 замінено відповідача у даній справі Байковецьку територіальну громаду Тернопільського району Тернопільської області на належного відповідача Байковецьку сільську раду Тернопільського району Тернопільської області та закрито підготовче провадження у даній справі.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2022 матеріали вказаної цивільної справи розподілено до розгляду судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.04.2022 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду з повторним проведенням підготовчого провадження.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.05.2022 залучено до участі справі у якості співвідповідача ОСОБА_2 .
Протокольною ухвалою суду від 02.06.2022 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено розгляд справи по суті.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, хоча про час та місце була повідомлена у встановленому законом порядку.
Представник позивача - адвокат Тришак О.Г. подав суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Представник відповідача Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з'явився, попередньо звернувшись до суду із заявою у якій просить суд розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне:
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 25.06.1976 Лозівською сільрадою Тернопільського районного Тернопільської області, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Курники Тернопільського району Тернопільської області та її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
15.01.1994 ОСОБА_4 зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 , у зв'язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян від 28.02.2012.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Курники Тернопільського районного Тернопільської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 видане Виконавчим комітетом Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області 26.12.2017.
Як вбачається з копії спадкової справи №396/2018 заведеної Тернопільською районною державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_3 , за заявою ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом № 1145 від 05.09.2018, спадкоємцями померлої є чоловік ОСОБА_2 , 1944 року народження та дочка ОСОБА_1 , 1976 року народження, які прийняли спадщину як такі, що постійно проживали із ОСОБА_3 на день смерті.
26.06.2019 державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори Підгайною І.В. було посвідчено Договір про поділ спадкового майна, зареєстрований в реєстрі за №1-422, укладений між спадкоємцями померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно якого у власність чоловіка померлої - ОСОБА_2 переходять: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,7668 га, яка розташована на території Лозівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (кадастровий номер: 6125284500:01:001:0539); земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,3785 га, яка розташована на території Лозівської сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області ( кадастровий номер: 6125284500:01:001:0130), а у власність дочки померлої - ОСОБА_1 переходить: житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, площею 0,2500 га, і яка розташована в с. Курники, Тернопільського району, Тернопільської області (кадастровий номер 6125284500:03:001:0141.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою № 769 від 26.06.2019 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, згідно договору про поділ спадкового майна від 26.06.2019, зареєстрованого в реєстрі за №1-422.
07.12.2019 державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори Підгайною І.В. видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 1-785 на земельну ділянку, площею 0,7668 га, кадастровий номер 6125284500:01:001:0539, яка розташована на території Лозівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області з цільовим призначенням, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_3 .
Крім того, 07.12.2019 державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори Підгайною І.В. видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 1-786 на земельну ділянку, площею 2,3785 га, кадастровий номер 6125284500:01:001:0130, яка розташована на території Лозівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області з цільовим призначенням, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_3 .
Також 07.12.2019 державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори Підгайною І.В. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 1-787 на земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер 6125284500:03:001:0141, яка розташована в с. Курники Тернопільського району Тернопільської області з цільовим призначенням, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка належала померлій ОСОБА_3 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомо майна №276733855 від 27.09.2021, земельна ділянка, площею 0,25 га, кадастровий номер 6125284500:03:001:0141 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Підгайної І.В. №1096/02-14 від 26.06.2019 відмовлено ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 з підстав відсутності правовстановлюючого документу та державної реєстрації права власності на житловий будинок, а також наявності самочинно побудованих господарської будівлі під літ «Б» та гаражу під літ. «Г».
Згідно листа Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 74 від 06.04.2022, на запит суду Байковецька сільська рада повідомляє, що в погосподарських книгах с. Курники, станом на 1986-1990 та 1991-1995 роки відсутні записи щодо будинковолодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 . Перший запис по будинковолодінню в АДРЕСА_1 зроблено в погосподарській книзі с. Курники станом на 2006-2010 роки.
Як вбачається з листа Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 81 від 13.05.2022, на адвокатський запит від 11.05.2022, Байковецька сільська рада повідомляє, що земельну ділянку для обслуговування житлового будинку (присадибна) за адресою АДРЕСА_1 було виділено ОСОБА_3 , що підтверджується архівним витягом з Рішення № 79 Лозівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 30.12.1997. Інформацією про те хто і коли розпочав будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 сільська рада не володіє. Згідно виписки з погосподарської книги ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 з 31.10.2008, про що свідчить виписка із погосподарської книги (за 2006-2010 роки). Інформацією чи проживали вказані особи або інші громадяни без реєстрації по даній адресі сільська рада не володіє.
Згідно Інформаційної довідки №1178 про технічний стан нерухомого майна від 04.09.2018 виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, житловий будинок з прибудовою, цокольним поверхом за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 253,9 кв.м., житловою площею 92,0 кв.м. побудований у 1989 році. Станом на 12.09.2018 по обліку бюро, будинковолодіння АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_3 . Будівлі самочинно побудовані: господарська будівля з цокольним поверхом літ «Б»; гараж літ. «Г».
Згідно технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями, який виготовлений 10.09.2021 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 на замовлення ОСОБА_1 , житловий будинок, за адресою АДРЕСА_1 , побудований у 1989 році, господарська будівля літ «В» - 1990 року побудови, господарська будівля з цокольним поверхом літ «Б» та гараж літ. «Г» - 2010 року побудови.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, щодо складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно з ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, як визначено ч. 1 ст. 1269 ЦК України.
Згідно з ч. 1ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
За п.п. 4.15 п. 4 глави 10 розділу II "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за N 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Підпунктом 4.18 п. 4 глави 10 розділу II вказаного порядку передбачено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є чоловік - ОСОБА_2 та дочка - ОСОБА_1 , які прийняли спадщину як такі, що постійно проживали з ОСОБА_3 на день смерті та уклали між собою договір про поділ спадкового майна від 26.06.2019, за умовами якого, з-поміж іншого житловий будинок АДРЕСА_1 переходить позивачу ОСОБА_1 .
За умовами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про практику розгляду цивільних справ про спадкування» державна реєстрація права власності на нерухоме майно регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 і втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5і зареєстроване в Мін'юсті 18.02.2002 за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Ця позиція повністю відповідає практиці Верховного Суду України. Так, постановою Верховного Суду України від 15.01.2014 року у справі № 6-145цс13 сформована єдина правова позиція по даній категорії справ. Відповідно до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.1998 №121 обов'язок власників забезпечити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об'єкти нерухомості введено лише з 29.06.1998 року, тобто дня набрання чинності Інструкції.
Виходячи із наведеного, чинне на момент спорудження об'єкта нерухомості та виникнення у спадкодавця права власності на спірне будинковолодіння законодавство не пов'язувало виникнення останнього із державною реєстрацією. Відтак, її відсутність не свідчить про відсутність права власності, а правові засади прийняті в експлуатацію об'єктів, побудованих до 05.08.1992 року, відсутні.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.
Відтак судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем першої черги за законом після смерті її матері ОСОБА_3 згідно договору про поділ спадкового майна має право на спадкування житлового будинку АДРЕСА_1 , проте позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права через органи нотаріату, як і підтвердити своє право власності на вказаний житловий будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу та державної реєстрації за спадкодавцем, на вказаний житловий будинок.
Аналізуючи вищенаведені обставини, враховуючи викладені вимоги законів, досліджені у судовому засіданні письмові докази, суд дійшов висновку, що спадкові права позивача ОСОБА_1 , як спадкоємця майна після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають захисту в судовому порядку, шляхом визнання за нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, до житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 були здійснені самочинні добудови, зокрема, господарська будівля з цокольним поверхом під літ. «Б» та гараж під літ. «Г», які не прийняті в експлуатацію.
Згідно Інформаційної довідки №1178 про технічний стан нерухомого майна від 04.09.2018, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, господарська будівля з цокольним поверхом літ «Б» (2010 рік побудови) та гараж літ. «Г» (2010 рік побудови) рахуються як будівлі самочинно побудовані.
За змістом частини першої статті 376 ЦК України самочинним вважається будівництво жилого будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво, або відведена не для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Отже, виходячи зі змісту цієї норми, самочинним є будівництво об'єкта нерухомого майна за наявності будь-якої із зазначених умов.
Відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, спричиняє визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.
Наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього як на об'єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).
У розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а й об'єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки внаслідок таких дій об'єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності. Усі об'єкти нерухомого майна, які зведені після одержання акту приймання в експлуатацію, незалежно від того, значились вони до одержання акту приймання в проектній документації чи ні, вважаються самочинними (пункт 3.4.1 Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.12.2003 № 146).
При цьому за змістом частини першої статті 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна.
Таким чином, спадкодавець ОСОБА_3 за життя не набула права власності на самочинне збудоване майно, а тому воно не може бути предметом спадкування та переходити до інших осіб - спадкоємців у розумінні ст. 1216 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов в частині визнання права власності у порядку спадкування за законом на господарську будівлю з цокольним поверхом під літ. «Б» та гараж під літ. «Г» не підлягає задоволенню, оскільки не належали ОСОБА_3 за життя на праві власності або будь-якому іншому речовому праві.
Керуючись ст.ст. ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 81, 247, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 16, 328, 392, 1216, 1217, 1218 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, загальною площею 253,9 кв.м., житловою площею 92,0 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1 , за виключенням господарської будівлі з цокольним поверхом під літ. «Б» та гаража під літ «Г».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 13.07.2022.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 04394846, адреса місця знаходження: вул. Січових стрільців, 43, с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, 47711.
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя Н. Р. Кунець