Справа № 455/806/22
Провадження № 1-кс/455/248/2022
13 липня 2022 року м. Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12022141320000345 від 09.07.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, -
Прокурор Самбірської окружної прокуратури Львівської області, звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження.
Мотивуючи клопотання, прокурор посилається на те, що під час огляду місця події 08.07.2022 року на лісопильному об'єкті, яким користується ОСОБА_4 , що в с. Мшанець Самбірського району Львівської області, виявлено та вилучено 9 колод породи ялиця, довжинами від 6 м до 3 м та одну колоду породи сосна, довжиною - 3 м, загальною кубомасою - 4,033 м. куб. та саморобний одноосний металевий причіп, без будь-яких маркувань чи номерних знаків, на якому знаходилася частина вказаної лісопродукції.
Вилучену лісопродукцію та причіп доставлено на зберігання на територію ВП № 1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області, що за адресою: м. Старий Самбір, вул. Л.Галицького, 41, Самбірського району Львівської області.
Враховуючи вищенаведене, з метою недопущення відчуження лісопродукції, а саме: 10 колод породи - ялиця та сосна, без клейм та бірок, а також металевого причепа, власник яких невідомий та які визнано речовими доказами в рамках даного кримінального провадження, являються знаряддям вчинення кримінального правопорушення, тому необхідно забезпечити зберігання даних речових доказів у незмінному стані, просить постановити ухвалу про накладення арешту на лісопродукцію, а саме: 10 колод - породи ялиця та сосна, загальним об'ємом 4,033 м?, та на одноосний саморобний металевий причіп, без будь яких реєстраційних номерних знаків, власник якого невідомий, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вищевказаним майном.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. 11.07.2022 року з клопотанням про арешт майна подав заяву, в якій просить клопотання розглянути у його відсутності, задовольнити.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів клопотання, а саме: витягу з ЄРДР, рапорту дільничого офіцера поліції ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області, протоколів допиту свідка, протоколу огляду місця події, пояснення, акту обміру лісопродукції, постанови про визнання речовим доказом лісопродукції, з метою забезпечення збереження речових доказів до завершення досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження та використання, на переконання суду виправдає в цьому випадку ступінь втручання у право власності особи, а відтак клопотання слід задовольнити.
На підставі вищенаведеного, керуючись ч.1 ст.219, ч.1 та ч.2 ст.294, ст.309 КПК України, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на лісопродукцію:
- 10 колод - породи ялиця та сосна, загальним об'ємом 4,033 м?;
- одноосний саморобний металевий причіп, без будь яких реєстраційних номерних знаків;
власник якого невідомий, та які зберігаються за адресою: АДРЕСА_1 майданчик ВП № 1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області - шляхом заборони на відчуження, користування, розпорядження вказаним майном.
Звернути увагу прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або особи, на зберігання якій передано майно, на необхідність забезпечення належних умов зберігання речових доказів.
Роз'яснити, що згідно ч.4 ст.100 КПК України у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу особа зобов'язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість.
Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1