Справа № 459/2149/19
судового засідання
13.07.2022 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сокаль кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст.146, ч.1 ст. 135 КК України, -
В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121, ч.2 ст.146, ч.1 ст. 135 КК України.
По даному кримінальному провадженню обвинуваченій ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Обвинувачена ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи.
17.05.2019 року о 14.30 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
17.05.2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146 КК України,ч.1 ст.121 КК України.
06.08.2019 року ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.2 ст.146, ч.1 ст.135 КК України.
Як зазначено у п.175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипурук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, слідчий суддя (суд) повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про котру йдеться могла вчинити правопорушення.
У зв'язку з наведеним вважаю, що зібрані в ході досудового розслідування докази повністю підтверджують обґрунтованість підозри.
Наявними ризиками, які дають підстави вважати, що підозрювана може ухилитись від виконання покладених на неї процесуальних обов'язків є:
1) З огляду на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання останньої винною у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_4 може переховуватися від суду. Крім цього, остання зареєстрована у Київській області, відтак є ризик того, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрювана залишить місце проживання.
2) Можливість ОСОБА_4 незаконно впливати на представника потерпілої та малолітню потерпілу, оскільки підозрювана знайома з останніми, володіє інформацією про їх місцезнаходження.
3) Враховуючи те, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 вчинено підозрюваною, у якої була непогашена судимість за умисний злочин проти життя, а саме остання 01.02.2019 року звільнилась після відбуття покарання у виді 7 років позбавлення волі за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 10.11.2014 року за ч.1 ст.115 КК України є ризик, що підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Керуючись вимогами ст. 178 КПК України крім зазначених вище ризиків, просить суд врахувати наступні обставини, які можуть сприяти настанню вищевказаних ризиків, а саме, те що ОСОБА_4 раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, востаннє 10.11.2014 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч.1 ст.115 КК України до 7 років позбавлення волі, судимість якої на даний час не погашена; підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, інше кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, не одружена, не працююча, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.
Враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з врахуванням того, що кримінальні правопорушення вчинено відносно малолітньої дитини, з метою попередження здійснення вказаних ризиків, є достатні підстави для продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 заперечили в судовому засіданні щодо обрання їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просять змінити його на домашній арешт, оскільки прокурор не навів нових ризиків, не довів існування попередніх ризиків, коштів на внесення застави у них немає, оскільки була хвора її мама та кошти були потрібні їй на операцію .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просить продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів включно без визначення розміру застави обвинуваченій ОСОБА_4 , оскільки продовжують мати місце ризики враховані при обранні останній запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
До обвинуваченої ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Львівському слідчому ізоляторі.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження суд дійшов до висновку, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, перебуваючи на волі матиме можливість перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність, тобто продовжують мати місце ризики враховані при обранні останній запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі обвинуваченої, а й характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких вона обвинувачується, виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя і ухиленню від суду.
Таким чином, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, не відпали, а тому наявна необхідність у продовженні такого запобіжного заходу із зазначенням визначеного строку.
Крім цього, враховуючи тяжкість вчинених обвинуваченою злочинів, суд дійшов висновку про доцільність визначення застосування відповідно до ч.5 ст.182 КПК України застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч.4 ст.202 КПК України, обвинувачена звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останньої під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.331 КПК України, суд, -
клопотання задоволити частково.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів до 10 вересня 2022 року включно з визначенням розміру застави.
Визначити розмір застави ОСОБА_4 - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 49620 грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі протягом її дії.
У разі внесення такої застави покласти на обвинувачену ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати на виклик суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
Роз'яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ГУДКСУ у Львівській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1