Ухвала від 21.06.2022 по справі 333/1540/22

Справа № 333/1540/22

Провадження № 1-кс/333/587/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву захисника ОСОБА_4 про відвід судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 12021082040001486, -

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду кримінального провадження № 12021082040001486, заявник - захисник ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про відвід судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 від розгляду зазначеного кримінального провадження. На обґрунтування заявленого відводу ОСОБА_4 вказав, що 09.06.2022 року суддею ОСОБА_6 було відмовлено в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , поданого в порідку ч. 2 ст. 89 КПК України, про визнання доказів недопустимими в зв'язку з їх очевидною недопустимістю, чим істотно обмежив право обвинуваченого на захист, а тому наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості та вказують на зацікавленості судді в результатах провадження, оскільки на думку захисника дії судді вочевидь вчинені на користь та в інтересах обвинувачення, та є підставою для його відводу.

В судовому засіданні заявник - захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 заяву про відвід судді із зазначених захисником підстав підтримали, просили суд її задовольнити.

Прокурор проти задоволення заяви захисника обвинуваченого про відвід судді з викладених останнім підстав заперечувала, оскільки не вбачає наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_6 . Просила суд у задоволенні заяви відмовити.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Положеннями ст. 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного у кримінальному провадженні. До таких обставин, зокрема, належить наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді, судді або присяжного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі.

Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Згідно з ч. 1. ст. 1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.

Стаття 2 цього Закону передбачає що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, кожен громадянин має право не на будь-який, а на справедливий судовий розгляд і не будь-яким, а безстороннім судом.

За положеннями п. 1 ч. 7 ст. 56 вказаного Закону суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Судді мають неухильно дотримуватися засад кримінального провадження, закріплених ст. 7 КПК України, маючи на увазі, що їх порушення дає об'єктивні підстави для сумніву у неупередженості та безсторонності суду.

Враховуючи практику ЄСПЛ, стосовно поняття «інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості» стосовно відводів суддів, то слід зазначити наступне.

Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує як презумпція неупередженості судді, слідчого і прокурора, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Відвід повинен бути вмотивованим.

Однак, перевіривши доводи заяви про відвід, суд вважає, що заявлені захисником обвинуваченого підстави, щодо упередженості судді ОСОБА_6 , не знайшли свого належного підтвердження. Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 у заяві про відвід стверджує, що суддя ОСОБА_6 допустив процесуальні порушення. Проте дана обставина не може свідчити про наявність в її діях упередженого ставлення до обвинуваченого.

Суд звертає увагу, що процесуальні порушення які допущені судом при розгляді справи, можуть бути перевірені судом вищої інстанції за результатами оскарження відповідних кінцевих рішень у справі.

Виходячи з наведеного, слід дійти до висновку, що ствердження захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - захисника ОСОБА_4 щодо упередженого ставлення судді є їхнім припущенням, яке жодним чином не підтвердилося.

А тому, зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення відводу судді ОСОБА_6 немає, а тому заяву слід залишити без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 35, 75, 76, 81, 82, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 про відвід судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 12021082040001486 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_1