Справа № 308/12651/21
04 липня 2022 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
за участі секретаря судового засідання Вільчак В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Позов мотивує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . У вказаному будинку значиться зареєстрованим ОСОБА_2 . Вказує, що відповідач не проживають у даному приміщенні більше двох років та добровільно знятися з реєстраційного обліку не бажає.
У зв'язку з тим, що відповідач не проживає за адресою АДРЕСА_2 , без поважних причин понад два роки, наявність реєстрації останнього обмежує право позивача як власника на користування майном, а тому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за вищевказаною адресою.
В судове засідання позивач не з'явився однак в матеріалах справи міститься заява його представника ОСОБА_3 , в якій він просить розглянути справу у відсутності сторони позивача та задоволити позов.
Відповідач повторно не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень чи відзив на позов не подавав.
Представник Відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв чи заперечень не подавав.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно з наявним в матеріалах справи Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 12.05.2021 року серії НРА №256113, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Право власності позивача на вищевказане житлове приміщення підтверджується також наявним у матеріалах справи Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №256123769 від 12.05.2021.
Згідно наданими відомостями з відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУДМС України в Закарпатській області за вих №3.8/9891 від 08.10.2021 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
З дослідженого Акту про не проживання особи за місцем реєстрації від 22.06.2022 року судом встановлено, що ОСОБА_2 фактично не проживає за адресою АДРЕСА_2 , з березня 2020 року.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
За приписами ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Разом з тим, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК України).
Доказів на спростування фактів щодо тривалого не проживання за вказаною адресою відповідачі не надали, так само не надали доказів на підтвердження того факту, що залишили будинок і тривалий час були відсутні у ньому з поважних причин. Тому підстав, за якими б за відповідачами зберігалось право користування житловим приміщенням судом не встановлено.
За приписами ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи.
Як зазначено у п. 34, 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачем було надано належні докази на підтвердження своїх тверджень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908 грн.
Керуючись ст. ст. 76, 81, 141, 258, 265, 354 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 391, ЦК України,ст. ст. 72 ЖК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; рнокпп НОМЕР_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради, адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3.
Суддя Т.Р. Деметрадзе