Справа № 742/1338/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/165/22
Категорія - санкція Доповідач ОСОБА_2
11 липня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
з участю: прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваної - ОСОБА_8
слідчого - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 червня 2022 року про відмову у обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Сухоносівка Чорнухинського району Полтавської області, громадянки України, з середньою освітою, мешканки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
Слідчий СВ Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області звернувся до слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що вона усвідомлюючи невідворотність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, та таким чином перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню, а відтак застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.
Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Задоволено клопотання підозрюваної про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) діб.
Покладено на підозрювану ОСОБА_8 обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) здати на зберігання слідчого закордонний паспорт ( у разі наявності).
Визначено строк тримання під домашнім арештом та строк дії обов'язків по 25 серпня 2022 року включно.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя послався на те, що прокурором не доведено обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, що унеможливлює застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Не погодившись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, ухвалити нову, якою клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити та обрати підозрюваній запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження. Зокрема, слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років та не передбачено іншого будь-якого альтернативного виду покарання, не пов'язаного з позбавленням волі. Вказує, що протиправні дії підозрюваної призвели до настання тяжких наслідків у вигляді смерті потерпілого через короткий проміжок часу після нанесення тілесних ушкоджень. Зазначає, що ОСОБА_8 , незважаючи на наявність на утриманні малолітніх дітей та роботи, проживає без реєстрації за адресою, яку визначив слідчий суддя у своїй ухвалі як місце відбування запобіжного заходу, зловживає алкогольними напоями.
Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених вище підстав; підозрювану ОСОБА_8 та її захисника, котрі вважали ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою; дослідивши матеріали кримінального та судового провадження, перевіривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з представлених матеріалів кримінального провадження, 21 червня 2022 року до ЄРДР за № 12022270330000479 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, про що їй було письмово повідомлено 22 червня 2022 року.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
Зі змісту ст.181 КПК України вбачається, що домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваної ОСОБА_8 необхідного запобіжного заходу, слідчий суддя у повній мірі дослідив обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що підтверджено доказами, достатніми на етапі досудового розслідування для вирішення питання щодо запобіжного заходу і дійшов вірного висновку, що на даний час, із урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 та недоведеність прокурором обставин, які б указували на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, можливо застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Отже, при розгляді клопотання слідчий суддя з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та на підставі пояснень сторін кримінального провадження і наданих ними матеріалів обґрунтовано дійшов висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 відносно неї слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У Резолюції Комітету міністрів Ради Європи №11 від 09.04.1965 року «Взяття під варту» і Рекомендації R 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зазначено, що взяття під варту не повинно бути запобіжним заходом, що застосовується в обов'язковому порядку, судовий орган повинен приймати рішення з урахуванням фактів та усіх обставин справи.
Колегія суддів вважає, що обраний ОСОБА_8 вид запобіжного заходу - домашній арешт, є співмірним з існуючими ризиками; тяжкості пред'явленої їй підозри та відповідає особі підозрюваної, яка вину в інкримінованому діянні визнає, має міцні соціальні зв'язки, заміжня, має на утриманні малолітніх дітей, має постійне місце проживання та роботи, в силу ст. 89 КК України, раніше не судима.
Що стосується посилання прокурора в апеляційній скарзі на недостатність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам, то вони не заслуговують на увагу, оскільки фактично ґрунтуються лише на припущеннях прокурора щодо можливої поведінки підозрюваної в майбутньому та не містять під собою ґрунтовних підстав.
Доводи прокурора про неврахування слідчим суддею характеру і ступеню тяжкості інкримінованого підозрюваній ОСОБА_8 особливо тяжкого злочину та обставин його скоєння, також, не заслуговують на увагу, оскільки сама по собі тяжкість вчиненого злочину, у якому підозрюється особа, на переконання колегії суддів, не є достатньою підставою для застосування виняткового запобіжного заходу, яким є тримання під вартою, без урахування інших обставин кримінального провадження та особи підозрюваного.
Інші посилання апелянта також не спростовують висновків слідчого судді про доцільність визначення запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який є пропорційним тяжкості інкримінованого діяння та достатнім для досягнення завдань досудового розслідування.
Відтак, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 червня 2022 року про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_4 ОСОБА_10 ОСОБА_3