Справа № 141/298/22
Провадження №3/141/200/22
12 липня 2022 року смт Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук Сергій Васильович, розглянувши матеріали, що надійшли з СПД № 1 ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає по АДРЕСА_1 , працює: військовослужбовець ЗСУ, до адміністративної відповідальності протягом календарного року за ст. 173 КУпАП не притягувався, -
за ст. 173 КУпАП,
Згідно з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення від 19.06.2022 року серії ВАБ № 825321, 19.06.2022 року близько 10 год 30 хв на автодорозі Р-17 поблизу с. Бугаївка гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на блокпосту, виражався в сторону працівників поліції нецензурною лайкою.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, день та місце розгляду справи, не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вживала заходів для явки до суду, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» звернуто увагу на те, що статтею 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення і справа має бути розглянута навіть у разі порушення такого строку, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, не можуть бути продовжені.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Таким чином, судом було вжито усіх заходів для належного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про день, час та місце розгляду справи.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що правопорушник ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді, тому можливо розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.
Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Склад адміністративного правопорушення - дрібного хуліганства за ст. 173 КУпАП полягає у нецензурні лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 19 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю за винятковим цинізмом.
Громадський порядок - це урегульована правовими та іншими соціальними нормами система суспільних відносин, що забезпечує захист прав і свобод громадян, їх життя і здоров'я, повагу честі та людської гідності, дотримання норм суспільної моралі.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАБ № 825321 від 19.06.2022 року; електронний рапорт ЄО № 3739 від 19.06.2022 року; рапорт інспектора з РПП СПД № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції В.Дзекана та рапорт помічника чергового ЧЧ СПД № 1 ВП № 4 Вінницького РУП ст.сержанта поліції О.Терновського від 19.06.2022 року; письмові пояснення ОСОБА_1 від 19.06.2022 року; диск з відеозаписом з місця події, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Як вбачається з протоколу серії ВАБ № 825321 від 19.06.2022 року, 19.06.2022 року близько 10 год 30 хв на автодорозі Р-17 поблизу с. Бугаївка гр. ОСОБА_1 виражався в сторону працівників поліції нецензурною лайкою, перебуваючи на блокпосту.
При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян, настання яких прямо передбачене диспозицією ст. 173 КУпАП, як обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення.
Крім того, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Щодо рапортів поліцейських, то слід зазначити, що вони також не містить інформації як саме ОСОБА_1 порушував громадський порядок. При цьому суд також відмічає, що в розумінні правової позиції, висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 по справі № 489/4827/16а слідує, що свідчення службової особи інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю, а тому і рапорти, які були складені поліцейськими не можна вважати доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Разом з тим, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не зібрано достатніх і переконливих доказів наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно із приписами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме вчинення дрібного хуліганства, а тому провадження в справі відносно ОСОБА_1 слід закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 173, 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Копію постанови направити ОСОБА_1 згідно ч. 1 ст. 285 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя С.В. Климчук