Справа № 136/445/20
08.07.2022 м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення частки із спільної часткової власності та припинення права спільної власності на майно,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Ладан О.А.,
відповідач ОСОБА_2 ,
представник відповідача ОСОБА_3 ,
На розгляді суду знаходиться вищевказана цивільна справа.
У підготовчому судовому засіданні після допиту експерта щодо його висновку у раніше призначеній судом експертизі, позивачем подано до суду заяву про зміну предмета позову, за вимогами якого просив:
- виділити в натурі майно, що належить позивачу на праві спільної часткової власності, 7/12 частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , згідно варіанту 1, зазначеного у висновку експерта Вінницького відділення КНДІСЕ за результатами проведення судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи у цивільній справі №136/445/20 від 17.02.2022 за №535-537/21-21, зокрема: сараю-літньої кухні -«Б», сараю «б» убиральні - «У»; погреба з шиєю - «П»; літньої кухні - «Г»; огорожі -«№2»; воріт-«№3»; криниці - «№6» загальною вартістю 131817,64 грн, а також стягнути із відповідача компенсацію позивачу як співвласнику 7/12 частки за відступ від частки в праві власності на домоволодіння - 40550,94 грн;
- припинити право спільної часткової власності на вищевказаний житловий будинок із по господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_1 . Також просив стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати що понесені ним при сплаті судового збору та плати за проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Заяву про зміну предмета позову обґрунтовано необхідністю, виявленою при дослідженні висновку експерта Вінницького відділення КНДІСЕ від 17.02.2022 за №535-537/21-21.
Разом з тим, представник відповідача наголосив на раніше поданому ним клопотанні про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи і перед експертами Вінницького НДЕКЦ МВС України просив поставити питання: "Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виділити в натурі 7/12 часток житлового будинку - «А», загальною площею 56,7 кв.м., житловою площею 28,6 кв.м, веранди-а; ганку; сараю-літньої кухні -«Б», сараю «б» убиральні - «У»; погреба з шиєю - «П»; літньої кухні - «Г»; сараю - «В»; бані - «в»; огорожі -«№1»; огорожі - «№2»; воріт-«№3»; воріт -«№4»; хвіртки - «№5»; криниці - «№6»; жомової ями-«№7», розташованого в АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників, якщо так то вказати всі можливі варіанти виділення позивачу 7/12 частки із житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями можливо визначити відповідно до часток двох його співвласників?"
Клопотання обґрунтоване тим, що за раніше призначеною судом експертизою її висновок врахував лише позицію позивача, а не враховує фактичний порядок користування, який склався між сторонами. Крім того, висновок експертів недостатньо умотивований в тому числі в частині необхідності такого значного відступлення від ідеальних часток співвласників при поділі будинку.
Сторона позивача заперечувала проти призначення заявленою стороною відповідача повторної судової експертизи, вказавши на відсутність її необхідності.
Суд, вивчивши вищевказані заяву й клопотання сторін та дослідивши матеріали справи дійшов висновку про задоволення заяви про зміну предмета позову, а також про задоволення частково клопотання представника відповідача щодо призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, виходячи з наступних підстав.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи питання щодо зміни предмета позову, суд виходить з наступних мотивів та норм права.
Як визначено у ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених випадках. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Судом встановлено, що заява про зміну предмету позову подана позивачем у встановлений ст. 49 ЦПК України строк та відповідає вимогам встановленим ст.ст.175, 177 ЦПК України.
З огляду на те, що позивач змінив предмет позову, а підготовче судове засідання по справі не закінчено, суд дійшов висновку про можливість прийняття до розгляду у даній справі заяву про зміну предмету позову.
Вирішуючи питання щодо клопотання представника відповідача про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, суд виходить з наступних мотивів та норм права.
Для вирішення справи мають значення лише ті дані, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Такі дані можуть бути встановлені, зокрема висновком експерта (ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі, коли для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами.
З огляду на вищевказані норми ЦПК України призначення судом експертизи є дискреційним повноваженням суду, крім випадків чітко передбачених цивільним процесуальним законом.
Разом з тим, у ч.ч. 1-2 ст. 113 ЦПК України передбачено, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Відповідно до п.п. 10-11 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах №8 від 30.05.1997 судам слід мати на увазі, що первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше.
Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.
У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об'єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є повторною.
Отже, з огляду на висновок експертів Вінницького відділення КНДІСЕ від 17.02.2022 за №535-537/21-21, судом вбачається, що експертами досліджено всі об'єкти та дано вичерпні відповіді на поставлені судом питання. Крім того, суду зрозуміло експертний висновок, який є чітким, зрозумілим та конкретним, а сам висновок не суперечить іншим матеріалам і не викликає сумніви в його правильності
Однак, звертаючись до суду з клопотанням про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, представник відповідача обґрунтовував таке клопотання обставинами, які не є підставою для призначення повторної експертизи у розумінні ст. 113 ЦПК України.
Водночас, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, суд вважає, що клопотання представника відповідача про призначення у справі повторної експертизи слід задовольнити частково.
Разом з тим, з метою об'єктивного вирішення справи, суд вважає за можливе призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої слід доручити експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, а на її вирішення поставити питання, яке було запропоновано представником відповідача у своєму клопотанні. Оплату експертизи покласти на сторону відповідача.
В іншій частині клопотання представника відповідача слід відмовити.
Зрештою, ураховуючи те, що для проведення судово-почеркознавчої експертизи потрібний значний проміжок часу, а тому суд вважає, за доцільне на час проведення експертизи, направивши матеріали справи експертній установі, провадження у справі зупинити.
Керуючись ст.ст. 49, 251, 253, 260 ЦПК України, суд
Прийняти до провадження заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову.
Встановити відповідачу строк 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на заяву про зміну предмету позову. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти (заяви про зміну предмету) позову.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Задовольнити частково клопотання представника відповідача про проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи.
Призначити судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання:
- Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виділити в натурі 7/12 часток житлового будинку - «А», загальною площею 56,7 кв.м., житловою площею 28,6 кв.м, веранди-а; ганку; сараю-літньої кухні -«Б», сараю «б» убиральні - «У»; погреба з шиєю - «П»; літньої кухні - «Г»; сараю - «В»; бані - «в»; огорожі -«№1»; огорожі - «№2»; воріт-«№3»; воріт -«№4»; хвіртки - «№5»; криниці - «№6»; жомової ями-«№7», розташованого в АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників, якщо так то вказати всі можливі варіанти виділення позивачу 7/12 частки із житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями можливо визначити відповідно до часток двох його співвласників?
Проведення експертизи доручити експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (місцезнаходження: вул. В.Порика, буд. 8, м. Вінниця), направивши до експертної установи для проведення експертизи матеріали даної цивільної справи.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.
Оплату за проведення експертизи покласти на відповідача.
В іншій частині клопотання представника відповідача про проведення повторної експертизи, слід відмовити.
Зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Дмитро КРИВЕНКО