3/130/686/2022
130/1220/22
11.07.2022 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Порощук П.П., розглянувши адміністративну справу, що надійшла із Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого, за частиною 1 статті 130 КУпАП,
19 червня 2022 року, близько 23:00 год. в с.Слобода - Межирівська по вул..Центральна, Жмеринського району, Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ21124» державний номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, нечітка мова. Від огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.
Інспектором СРПП Жмеринського РВП ГУНП майором поліції Павлишиним В.В. за даним фактом було складено відповідний протокол серії ААБ № 321600 від 19.06.2022.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав та просив справу закрити з наступних підстав. А саме наголосив, що працівники поліції його не зупиняли, та доказів щодо його зупинки до матеріалів адміністративної справи не надали. Дійсно у цей вечір 19.06.2022 року біля 22 години 30 хвилин він знаходився в с.Слобода-Межирівській по вул..Центральній, Жмеринського району, де дійсно його безпідставно зупинили працівники поліції, та пропонували пройти огляд на предмет вживання алкоголю. Погодився пройти огляд на місці, однак технічних засобів або провести огляд на місці у працівників поліції не було. Далі працівники поліції дозволили йому поїхати на власному транспорті додому, аби переодягнутися та проїхати до лікарні, що було і зроблено. Повернувшись на місце де ті його чекали, працівники поліції запропонували їхати власним транспортом до лікарні, на що він відмовився тому як вже була комендантська година, в зв'язку із чим вони і склали на нього адміністративний протокол.
Представник ОСОБА_1 адвокат Роздоржний М.І. підтримав позицію свого довірителя та просив справу закрити, в зв'язку з допущенням ряду процесуальних та матеріальних норм закону працівниками поліції при складні адміністративного протоколу. Так вказав, що відеозйома проводилася у вечірній час з переривами трансляції, та ідентифікувати особу ОСОБА_1 практично неможливо, а також відсутні особи свідки, котрі б могли підтвердити вказаний факт правопорушення, у протоколі зазначений лише один свідок, що є фактичним порушенням як інструкцій МВС так і норм КУпАП.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В ст. 277 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
В ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, вивчивши матеріали справи, суддя доходить наступних висновків.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", п.161).
Відповідно до положень ч.1,2 ст.6 Конвенції 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Наведене кореспондується із правилами ст.7 КУпАП, в силу якої ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.6 розділу І вказаної Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення від 19.06.2022 року серії ААБ №321600 (а.с.1) за викладення суті адміністративного правопорушення та опису встановлених обставин кваліфікуючою ознакою даного адміністративного правопорушення вказано керування ОСОБА_1 транспортним засобом за перебування ним із явними ознаками алкогольного сп'яніння. Тобто, одним з основних елементів складу даного адміністративного правопорушення є керування особою транспортним засобом.
Як було встановлено під час судового розгляду з пояснень особи правопорушника ОСОБА_1 та дослідженого відеодоказу, останній не був зупинений працівниками поліції в момент керування ним транспортним засобом. Тому як такі відеодокази при матеріалах справи взагалі відсутні.
Крім того працівниками поліції у протоколі про адміністративне правопорушення, складено 19.06.2022 року о 22 годині 30 хвилин, зазначено що факт протиправних дій особою ОСОБА_1 відбувся о 23 годині 00 хвилин, однак із наданого відео вбачається час проведення відео зйомки о 21 год. 09 хв., 21 годині 16 хвилин та о 22 годині 23 хвилини, та зазначено лише одного свідка ОСОБА_2 , який при досліджені судом відеозапису відсутній на місці події.
Крім того судом також досліджено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного щодо ОСОБА_1 , в якому зазначена дата 19.06.2022 року, однак відсутні відомості щодо час, а також не зазначено належне найменування закладу охорони здоров'я та місце його розташування.
Згідно п.п.1 п.2 п.5 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення працівниками поліції здійснюється застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до вимог п.2,5 розділу ІІ вказаної Інструкції портативний відеореєстратор та карта пам'яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Долучений до матеріалів відеозапис можливо з нагрудного відеореєстратора поліцейського не містить відомостей щодо зупинки поліцейськими ОСОБА_1 під час керування ним транспортним засобом, стосовно роз'яснення поліцейським прав, передбачених ст.63 Конатитуції України та ст.268 КУпАП, особі, яка притягується до адміністративнох відповідальності, а також відсутні відомості присутності понятого ОСОБА_2 на початку виявлення правопорушення, та подальшого його фіксування.
З наведених підстав даний відеозапис та решту представлених в справі письмових документів суд визнає недопустимими доказами, оскільки вони здобуті не у відповідності до порядку, що передбачено вказаною інструкцією.
Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку, що працівниками поліції при проведенні огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не дотримано у повній мірі порядок проведення такого огляду, про що свідчить відсутність при матеріалах адміністративної справи, акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, здійснений з порушенням проведення його порядку, а тому в силу ч. 5 ст. 266 КУпАП, вважається недійсним, в зв'язку з чим справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33, 124, 130, 221, 252, 266, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3-х місяців з моменту набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Порощук П.П.