Ухвала
08 липня 2022 року
м. Київ
справа № 487/7093/21
провадження № 61-5964ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення майнової шкоди,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 123 200,00 грн, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 грудня 2021 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 123 200,00 грн. Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року скасовано рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 грудня 2021 року, ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову. Здійснено розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача ОСОБА_2 відповідальності за завдану ОСОБА_1 майнову шкоду, оскільки його цивільно-правова відповідальність на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована. Ліміт страхової виплати, зазначеної у страховому полісі, перевищує заявлений позивачем розмір шкоди, а тому непред'явлення вимоги до страховика, на якого покладено обов'язок відшкодування заподіяної потерпілій особі майнової шкоди, є підставою для відмови в задоволенні позову, заявленого до особи, яка є винною у заподіянні шкоди.
Суд визнав необґрунтованими доводи позивача про наявність у потерпілої особи абсолютного права на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоду, яке на його переконання, не може бути припинено чи обмежено наявністю у винної особи полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортний засобів. Крім того, зауважив, що позбавлення страховика членства в Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), виключення з державного реєстру фінансових установ, анулювання ліцензій, перебування у стані припинення не звільняє страховика від виконання його зобов'язання за полісом.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У липні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року, у якій заявник просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишити без змін рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 грудня 2021 року.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
За правилом частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2022 року - 2 481,00 грн.
Предметом позову у цій справі є вимоги майнового характеру про відшкодування майнової шкоди в розмірі 123 200,00 грн.
Отже, ціна позову у цій справі складає 123 200,00 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00*100=248 100,00).
Ураховуючи наведене, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі
№ 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Касаційна скарга містить посилання на те, що судове рішення підлягає касаційному оскарженню з підстав, передбачених підпунктом «а» частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема заявник обґрунтовував право на касаційне оскарження у малозначній справі тим, що порушене у ній питання стосується права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо суб'єкта відповідальності та належного відповідача у випадку, коли на момент звернення з позовом до суду вже є сформований реєстр кредиторів страхової компанії, членство якої в МТСБУ виключено.
Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку та становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значущістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
Заявником не зазначено в чому полягає значущість для держави і суспільства правового питання, яке на його думку, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчоїпрактики. Перевіряючи наведені заявником підстави касаційного оскарження у малозначній справі, Верховний Суд ураховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц, відповідно до якого, у випадку нездійснення страхової діяльності, позбавлення ліцензії та/або виключення страховика зі складу МСТБУ він зобов'язаний виконати всі договірні зобов'язання з відшкодування шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеними до цього (пункт 81).
Таким чином, доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, власного тлумачення заявником застосування норм прав у конкретній справі, та необхідності переоцінки доказів, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 400 ЦПК України.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд встановив відсутність винятків, зазначених у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, що дають право на оскарження судового рішення у малозначних справах.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від
07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення майнової шкоди, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Г. І. Усик А. С. Олійник В. В. Яремко